Справа № 750/10173/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/435/20
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
03 грудня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Таліон Плюс» на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2020 року про накладення арешту на майно,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7
слідчого ОСОБА_8
адвоката ОСОБА_9
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2020 року накладено арешт на майно, яке вилучено в ході проведення обшуку першого поверху приміщення нежитлової будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 7-А, в якій розміщується офіс ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», яке має в своїй структурі відокремлений підрозділ - філію «Контактний центр» ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», та фактично є будівлею фабрики «Новинка», яка належить ПрАТ «Побутові послуги».
Задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя вказав, що речі, зазначені у клопотанні слідчого, є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, тому можуть бути використані як доказ злочину і відповідають критеріям, встановленим у ст.98 КПК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Таліон Плюс» просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна та повернути вилучене майно.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ухвала слідчого судді прийнята із порушенням норм кримінального процесуального законодавства України.
Зокрема, в ухвалі суду від 09 листопада 2020 року слідчим суддею було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою м. Чернігів, вул. Рокоссовського, б. 7-А, однак слідчий незаконно провів обшук у приміщенні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», розташованого за іншою адресою - м. Чернігів, вул. Рокоссовського, б. 7.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не надавало слідчому добровільну згоду на проникнення у своє приміщення. Також були відсутні обставини для обшуку, зазначені у ч. 3 ст. 233 КПК України та слідчий не звертався до суду з клопотанням про обшук. Тому вважає, що вилучене майно не може бути доказом у цьому кримінальному провадженні, оскільки його вилучення було проведено з істотнім порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України.
Зазначає, що ухвала не відповідає вимогам ч. 4 ст. 173 КПК України, оскільки слідчий суддя не виконав передбачений процесуальним законом обов'язок не застосовувати такий спосіб арешту майна, який призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи та інших негативних наслідків для власника вилученого майна. Внаслідок повного незаконного вилучення у ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» офісної та комп'ютерної техніки, правомірна підприємницька діяльність товариства вже 8 днів як надмірно обмежена.
Крім того, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» взагалі не повідомлявся про час та місце проведення судового засідання, що є грубим порушенням КПК України.
Заслухавши доповідача, доводи апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених підстав, прокурора та слідчого, які просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна, окрім іншого, допускається з метою збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Приймаючи рішення, слідчий суддя суду 1 інстанції зазначених вимог закону дотримався.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020271010000153 від 15.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України.
Відповідно до ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.11.2020 року проведено обшук першого поверху приміщення нежитлової будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 7-А, в якій розміщується офіс ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» яке має в своїй структурі відокремлений підрозділ - філію «Контактний центр» ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», та фактично є будівлею фабрики «Новинка», яка належить ПрАТ «Побутові послуги».
Згідно протоколу обшуку від 17 листопада 2020 року, проведеного на підставі слідчого судді за адресою: м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 7-А, виявлено та вилучено зазначені в клопотанні речі та документи.
18 листопада 2020 року постановою слідчого зазначені речі та документи визнано та приєднано в якості речових доказів до кримінального провадження.
Доводи захисника про те, що слідчим суддею було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою м. Чернігів, вул. Рокоссовського, б. 7-А, однак слідчий незаконно провів обшук у приміщенні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», розташованого за іншою адресою - м. Чернігів, вул. Рокоссовського, б. 7, є безпідставними, з наступних підстав.
Як вбачається з протоколу обшуку від 17.11.2020 року та постанови Деснянського районного суду від 09 листопада 2020 року, що 18.11.2020 року було проведено обшук першого поверху приміщення нежитлової будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 7-А, в якій розміщується офіс саме ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» яке має в своїй структурі відокремлений підрозділ - філію «Контактний центр» ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», та фактично є будівлею фабрики «Новинка», яка належить ПрАТ «Побутові послуги».
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України місцезнаходження ПрАТ «Побутові послуги», керівником якого є ОСОБА_10 , є вул. Рокоссовського, 7-А, м. Чернігів.
Згідно даних КП «Чернігівське бюро технічної інвентаризації» право власності на будівлю зареєстровано за ПрАТ «Побутові послуги», однак правовстановлюючі документи містять відомості про адресу реєстрації майна за адресою: м. Чернігів, вул. Рокоссовського, 7.
Також слідча в судовому засіданні апеляційного суду вказала, що обшук було проведено з дотриманням вимог закону. Приміщення по вул. Рокоссовського, 7-А та 7 знаходяться на одній території. Згідно наявної в матеріалах справи ілюстрованої таблиці (а.п. 46) ці дві будівлі перегороджені парканом, одна із них є магазином «Еко-маркет», тобто переплутати їх було неможливо.
Прокурор с судовому засіданні вказала, що відмінність номера будинку є помилкою слідчого у зв'язку з недостатністю інформації для даного етапу досудового слідства.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з аналізу п.4 ч.2 ст. 235 КПК України вбачається, що адреса житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку не обов'язково повинна бути зазначена, повинні бути вказані данні достатні для ідентифікації володіння, що в даному випадку було дотримано.
Таким чином колегія суддів вважає, що помилка в адресі, носить формальний характер, що нічим не порушувало права ТОВ «Таліон Плюс».
Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах вказаного кримінального провадження про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку 17.11.2020 року, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на вищезазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням цього слідчий суддя, встановив належну правову підставу, передбачену ч.1 ст.170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як встановила і колегія суддів, відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконного проведення обшуку у приміщенні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», розташованого за іншою адресою, колегією суддів не приймаються до уваги.
Доводи захисника про те, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», взагалі не повідомлявся про час та місце проведення судового засідання є безпідставними, оскільки в матеріалах справи є повідомлення про час та місце розгляду справи (а.п. 62), крім того відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі вище викладеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Таліон Плюс» - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2020 року про накладення арешту на майно - без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4