Єдиний унікальний номер справи: 661/550/20
Номер провадження 11-кп/819/1270/20 Головуючий в 1-й інстанції : ОСОБА_1
Категорія: ч.3 ст. 185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
14 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретар: ОСОБА_5
За участю прокурора: ОСОБА_6
Захисника ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12020230070000062 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 24.09.2020 про продовження тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Азовське Джанкойського району АР Крим, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, утриманців не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз 30.01.2018 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, 19.08.2019 року звільнений умовно достроково з невідбутим строком 7 місяців 5 днів.
Обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Зазначеною ухвалою відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 22.11.2020, включно.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те що ризики, передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не підтверджуються, доказів незаконного тиску на свідків у сторони обвинувачення не мається, як і підстав припускати можливість знищення доказів у справі.
Також вказує, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_9 погіршився і йому потрібне лікування, тому він не має наміру переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у нього немає можливості.
Крім того, обвинувачений зареєстрований та має постійне місце проживання і міцні соціальні зв'язки, проживає разом з батьками.
Також суд не навів аргументів на користь того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу може не забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Просить скасувати ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 24.09.2020, змінити ОСОБА_9 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт з 21.00 до 06.00 години з покладенням на нього обов'язків - не відлучатися без дозволу суду; повідомляти суду про зміну свого місця проживання.
В апеляційній інстанції:
- захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та потерпілий ОСОБА_8 вважають, що суд прийняв необґрунтоване рішення, просять скасувати ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 24.09.2020 про продовження тримання під вартою відносно ОСОБА_9
- прокурор вважає апеляційну скаргу обвинуваченого захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.
З'ясувавши обставини даного кримінального провадження, заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Під час досудового розслідування кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 21.01.2020 відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.03.2020 року, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Рішенням Конституційного суду України від 13.06.2019 року визнано неконституційним закріплене у статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Як слідує з матеріалів провадження, судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020230070000062, за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, 24.09.2020 постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою на 60 днів до 22.11.2020, включно стосовно останнього.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 , була заслухана думка прокурора, надані пояснення обвинуваченого та його захисника для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом першої інстанції в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Таким чином, враховуючи викладене та оцінивши окрім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, в сукупності всі обставини, у тому числі визначені ст. 178 КПК України, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про існування у обвинуваченого ОСОБА_9 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не зменшилися і, що інший більш м'який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З огляду на матеріали кримінального провадження, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, місця роботи не має, вчинив кримінальне правопорушення після звільнення умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 7 місяців 5 днів, характеризується негативно, а тому може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Колегія суддів звертає увагу на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушень, а також на дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має законного джерела доходів, і ці обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі відмови у продовженні строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо нього, перебуваючи на свободі, він може вчинити активні дії щодо переховування від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих і які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому доводи апелянта, які це заперечують і вказують на наявність у ОСОБА_9 постійного місця проживання і міцних соціальних зв'язків, являються безґрунтовними.
Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
З огляду на вищевикладене, твердження захисника ОСОБА_7 про те що ризики, передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не підтверджуються, є непереконливими, а також з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_9 , відомості про його особу та вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до останнього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Так, судова колегія вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_7 про те, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_9 погіршився і йому потрібне лікування, оскільки зазначене не підтверджується матеріалами провадження.
Що стосується інших доводів, які були зазначені в апеляційній скарзі захисника то вони позбавлені правових підстав, оскільки колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо продовження строку дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого.
Так, судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого триває, питання про доведеність вини останнього судом першої інстанції не вирішено, а тому доводи апелянта не є предметом розгляду у даному апеляційному провадженні та відповідно до ст. 392 КПК України можуть бути зазначені в апеляційній скарзі при оскарженні судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги захисника, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 24.09.2020, якою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 22.11.2020, включно - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Судді:
(підпис) (підпис) (підпис)
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .