Номер провадження: 33/813/1075/20
Номер справи місцевого суду: 947/19007/20
Головуючий у першій інстанції Чванкін С. А.
Доповідач Кравець Ю. І.
11.12.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С.А. від 03.08.2020 року,
установив
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 17.06.2020 року о 21 годині 38 хвилин керував автомобілем «ЗАЗ Sens», н/з НОМЕР_1 , на Люстдорфській дорозі в м. Одеса, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія за допомогою газоаналізатора «Drager» в присутності двох свідків, результат позитивний 2.09 проміле алкоголю, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає її незаконною та необґрунтованою, посилаючись при цьому на те, що огляд на стан сп'яніння проводився тільки за допомогою використання приладу «Drager», який невірно вказав його стан, однак огляд у медичному закладі йому не було запропоновано. Також апелянт стверджує, що був позбавлений права на захист, адже ним було подано клопотання про перенесення слухання у зв'язку з необхідністю пошуку захисника та перебуванням у відряджені в іншому місці, однак, судом було відкладено судовий розгляд лише на один робочий день. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що на нього накладено стягнення поза межами санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.
Посилаючись на вищенаведені обставини, апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'вився, за адресою, яка зазначена ним в апеляційній скарзі, йому направлялись судові повістки, однак поштові відправлення були повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Враховуючи те, що судові засідання п'ять разів були відкладені у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає такі дії апелянта зловживанням його процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та незацікавленістю його у розгляді поданої ним апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №069014 від 17.06.2020 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 17.06.2020 року о 21 годині 38 хвилин керував автомобілем «ЗАЗ Sens», н/з НОМЕР_1 , на Люстдорфській дорозі в м. Одеса, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія за допомогою газоаналізатора «Drager» в присутності двох свідків, результат позитивний 2.09 проміле алкоголю.
В поясненнях по суті правопорушення ОСОБА_1 будь яких пояснень та зауважень до протоколу не виказував та протокол підписав. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які показали, що 17.06.2020 року вони були свідками того, що водій автомобіля «ЗАЗ Sens», н/з НОМЕР_1 , пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу алкотестера «Drager», проба виявилася позитивною - 2,09 %о, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, роздруківкою результатів тестування на алкоголь, а також відеозаписом з місця події.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що технічний прилад, за допомогою якого було проведено огляд, невірно вказав його стан, однак огляд у медичному закладі йому не було запропоновано, оскільки згідно долученого до матеріалів справи відеозапису с нагрудної камери працівника Національної поліції, ОСОБА_1 жодних зауважень та незгоди з показами технічного приладу не заявляв, тобто погодився з результатами огляду, а тому у працівників поліції були відсутні підстави для направлення його на медичний огляд на стан сп'яніння, який згідно п.1.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ Україні від 09.11.2015 року №1452/735 проводиться у закладі охорони здоров'я лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду.
Також апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що він був позбавлений права на захист, оскільки він звернувся з клопотанням до Київського районного суду м. Одеси про надання права на захист 24.07.2020 року, суд задовольнив це клопотання та відклав справу на 03.08.2020 року, про що було повідомлено апелянта, а тому на переконання апеляційного суду, у ОСОБА_1 було достатньо часу на залучення захисника, отже право на захист апелянта не було порушено.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не залучив захисника на час апеляційного розгляду справи.
Посилання апелянта на те, що він був у відряджені з 25.07.2020 року до 09.08.2020 року та надіслав на адресу Київського районного суду м. Одеси клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційний суд не може приймати до уваги оскільки зазначене клопотання надійшло до суду після судового розгляду, а саме 04.08.2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (а.с.18), а тому не могло бути розглянуто судом.
Також апеляційний суд вважає безпідставним посилання апелянта на те, що на нього накладено стягнення поза межами санкції ч.1 ст.130 КУпАП України, оскільки санкція у вигляді штрафу накладена у розмірі 10 200 грн., що становить 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, тобто у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено в передбаченому законом порядку, а тому підстав для закриття провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , апеляційний суд не вбачає.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст.33 КУпАП на накладено стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець