Справа № 461/8241/20 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/3225/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія:8
10 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Сеньків Х.І.,
з участю представника ЛМР - Кулика А.Я., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів - 1» - Сідловської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів-1» на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів - 1», державного реєстратора Бойко Христини Романівни про скасування державної реєстрації права власності,-
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07 жовтня 2020 року заяву Львівської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів - 1», державного реєстратора Бойко Христини Романівни про скасування державної реєстрації права власності - задоволено.
З метою забезпечення позову заборонено відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-бару площею 862,7 кв. м на АДРЕСА_1 (РНОНМ 665279146101), а також внесення будь-яких змін в структурні елементи об'єкта нерухомості, проведення підготовчих чи будівельних робіт на об'єкті - до вирішення спору по суті.
Ухвалу суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів-1».
В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи. Зазначає, що позивач посилається на ймовірність настання певної події, а не на фактичні обставини, які б підтверджували наявність реальної загрози ускладнення виконання чи невиконання можливого судового рішення та поновлення прав позивача. Вважає, що зазначені позивачем обставини є надуманими та не відповідають дійсності. Стверджує, що незважаючи на відсутність доказів, що підтверджують обставини щодо наявності реальної загрози невиконання/утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в даній справі, суд встановив доведеним існування такої загрози, що на думку апелянта, свідчить про те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Посилається на те, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав буду значними тощо, однак цього судом першої інстанції зроблено не було. Звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких, не вимагатиме примусового виконання, тому вважає, що в даному випадку не мала взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Вважає, що у заяві про забезпечення позову не було надано належного обґрунтування щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, а також, що запропоновані позивачем та застосовані судом заходи забезпечення позову є непропорційними та неспівмірними з позовними вимогами.
Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів - 1» - Сідловської І.Ю. на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника ЛМР - Кулика А.Я. на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Судом та матеріалами справи встановлено, що у жовтні 2020 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів - 1», державного реєстратора Бойко Христини Романівни, в якому просила скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христини Романівни від 15.08.2019 року, індексний номер 48251298 2, а також скасувати державну реєстрацію права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів-1» на нежитлове приміщення кафе-бару загальною площею 862,7 кв. м на АДРЕСА_1 (РНОНМ 665279146101).
Одночасно з позовною заявою ЛМР подала заяву про забезпечення позову, в якій просила постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-бару площею 862,7 кв. м на АДРЕСА_1 (РНОНМ 665279146101), а також внесення будь-яких змін в структурні елементи об'єкта нерухомості, проведення підготовчих чи будівельних робіт на об'єкті.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву ЛМР про застосування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення у повному обсязі.
Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Згідно із роз'ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою до застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що предметом спору за вищевказаною позовною заявою є скасування рішення державного реєстратора КП «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христини Романівни від 15.08.2019 року, індексний номер 48251298 2, а також скасування державної реєстрації права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів-1» на нежитлове приміщення кафе-бару загальною площею 862,7 кв. м на пл. Ярослава Осмомисла князя, За (РНОНМ 665279146101).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №225465671 від 24.09.2020 року, 18.06.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення кафе-бару загальною площею 292,7 кв. м на АДРЕСА_1 . На підставі акту приймання-передачі від 13.07.2017 року, протоколу позачергових зборів ТзОВ «Перлина Львова» №1/17 від 13.07.2017 року, приватний нотаріус Майхер О. Л. проведено реєстрацію права власності на нежитлове приміщення кафе-бару на АДРЕСА_1 за ТзОВ «Перлина Львова». 21.09.2017 року приватний нотаріус Юзва Н.Б. реєструє право власності на ці приміщення за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 21.09.2017 року по 1/2 частини нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 .
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
Під час розгляду справи «East/West Alliance Limited» проти України» ЄСПЛ в п. 185 рішення від 23.01.2014р. нагадав, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відтак, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Як вбачається з акту про пожежу від 17 липня 2020 року та відповіді ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області від 28 жовтня 2020 року № 1/472 17 липня 2020 року в будівлі за адресою АДРЕСА_1 виникла пожежа, внаслідок якої вогнем було знищено дерев'яні опори 1 та 2 поверхів, дерев'яне перекриття в частині тераси та пошкоджено бетонне покриття, опрні металеві колони, цегляні стіни будівлі. (а.с. 91, 92).
Згідно висновку №10А/20 від 1 вересня 2020 року судового експерта Курильова І.І., складеного за результатами проведення будівельно-технічної експертизи вбачається, що об'єкт нерухомого майна- нежитлове приміщення кафе-бару, що розташований за адресою АДРЕСА_1 не придатний до експлуатації ( а.с. 104).
Згідно висновку № 12А/20 від 06 жовтня 2020 року судового експерта Курильова І.І., складеного за результатами проведення будівельно - технічної експертизи вбачається, шо на об'єкті нерухомого майна: нежитлового приміщення кафе-бару, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . відбувається відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків пожежі та відновлення функціонування об'єкту нерухомого майна без зміни його геометричних розмірів у відповідності до технічного паспорту на даний об'єкт нерухомості.
На об'єкті нерухомого майна: нежитловому приміщенні кафе-бару, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . проводиться виконання конструкцій нових підлог, фундаментних стін, колон першого поверху, влаштування опалубки та плити перекриття приміщень під літ. «І» - хол та під літ. «4» - зал без зміни їх геометричних розмірів у відповідності до технічного паспорту на даний об'єкт нерухомості. У інших частинах дослідження не зафіксовано виконання будівельних робіт.(а.с. 128)
За вказаних обставин, з метою не допущення порушення прав ТзОВ «Перлина Львів 1» як власника спірного майна, а також з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Галицького районного суду м. Львова від 07 жовтня 2020 року в частині заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо внесення будь-яких змін в структурні елементи об'єкта нерухомості, площею 862,7 кв. м на АДРЕСА_1 , а також проведення підготовчих чи будівельних робіт на об'єкті та відмови у задоволенні вимог заяви ЛМР про забезпечення позову в цій частині.
Скасування заходів забезпечення позову в цій частині дозволить власникам майна відновити його після пожежі до автентичного стану.
В той же час, захід забезпечення позову, вжитий оскаржуваною ухвалою у вигляді заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-бару площею 862,7 кв. м на АДРЕСА_1 колегія суддів вважає вмотивованим, співмірним із заявленими позивачем вимогами, та не порушує прав відповідача щодо володіння та користування майном.
Колегія зазначає, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів-1» та скасування ухвали Галицького районного суду м. Львова від 07 жовтня 2020 року в частині заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо внесення будь-яких змін в структурні елементи об'єкта нерухомості, площею 862,7 кв. м на АДРЕСА_1 та проведення підготовчих чи будівельних робіт на об'єкті з відмовою у задоволенні заяви в цій частині. В решті ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 07 жовтня 2020 року слід залишити без змін
Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина Львів-1» - задовольнити частково.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 07 жовтня 2020 року в частині заборонивідповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодовнесення будь-яких змін в структурні елементи об'єкта нерухомості,площею 862,7 кв. м на АДРЕСА_1 (РНОНМ 665279146101), а також проведення підготовчих чи будівельних робіт на об'єкті - скасувати та відмовити Львівській міській раді у застосуванні таких заходів забезпечення позову.
В решті ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 07 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 15 грудня 2020 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.