Дата документу 10.12.2020 Справа № 332/2525/18
Єдиний унікальний №332/2525/18 Головуючий у 1 інстанції: Марченко Н.В.
Провадження № 22-ц/807/3380/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«10» грудня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Крилової О.В.,
Онищенка Е.А.,
секретар: Книш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерій Михайлович, про визнання недійсними договорів дарування з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2020 року,
В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., про визнання недійсними договорів дарування.
Просила визнати недійсним укладений 01 березня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченком В.М. за №180 договір дарування будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним укладений 01 березня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченком В.М. за №180 договір дарування земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:02:024:0045, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись, зокрема, на необґрунтованість та сумнівність висновку експертизи від 20 березня 2019 року, просила призначити повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- чи страждала станом на 01 березня 2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будь-які захворювання, які могли вплинути на здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?
- чи могла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 березня 2017 року в повній мірі усвідомлювати факт укладання нею договору дарування земельної ділянки та будинку та юридичні наслідки укладення вказаних правочинів?
- чи страждала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 березня 2017 року стійким, хронічним психічним захворюванням, внаслідок чого вона не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними?
Проведення експертизи просила доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (м. Київ, вул.. Фрунзе, 103А).
Витрати за проведення експертизи покласти на неї.
За приписами ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).
Згідно з ч.5 ст.104 ЦПК України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (ч. 2 ст. 103 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
У п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз'яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав осіб.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти призначення повторної судової експертизи, посилаючись на ті обставини, що позивачем не було надано додаткових медичних документів, на підставі яких можна провести повторну експертизу, в суді першої інстанції клопотання ОСОБА_1 про проведення повторної експертизи представник позивача не підтримав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2019 року у справі було призначено судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої перед експертом поставлені аналогічні питання, проведення експертизи доручено експертам КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради.
В судовому засіданні 01 лютого 2019 року при призначенні експертизи був присутній представник позивача ОСОБА_6 , який не заперечував проти доручення провести судово-психіатричну експертизу зазначеній установі.
За висновком судово-психіатричного експерта КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради №136 від 20 березня 2019 року в період укладання договорів дарування на будинок та земельну ділянку 01 березня 2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляла ознаки психічного розладу у вигляді рекурентного депресивного епізоду. Відповісти на питання « чи могла 01 березня 2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміти значення своїх дій та керувати ними» не представляється можливим через відсутність у медичній документації та матеріалах справи опису її стану на період, що цікавить суд, який дозволив би визначити ступінь вираженості розладу та винести експертне рішення (т.2, а.с.18-26).
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За приписами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України).
За змістом положень ст. ст. 13, 43 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.38 ЦПК України секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участь у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.
Правом заявити експерту відвід Федотова Т.О. в порядку ст. 38 ЦПК України не скористалась.
21 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про призначення повторної судово-психіатричної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.
В судовому засіданні 21 серпня 2020 року протокольною ухвалою в задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено.
Матеріали справи містять клопотання ОСОБА_1 від 27 серпня 2020 року про призначення повторної судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме: протоколу судового засідання від 21 вересня 2020 року, представник ОСОБА_6 клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи в судовому засіданні не підтримав, інших клопотань не заявляв.
Правом на подання зауважень щодо технічного запису судового засідання, протоколу судового засідання, передбаченим ст. ст.249-250 ЦПК України, ОСОБА_1 не скористалась.
Колегія суддів приймає до уваги, що ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не надала додаткової медичної документації, яка б дозволила б провести повторну судово-психіатричну експертизу, з огляду на те, що висновком судово-психіатричного експерта КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради №136 від 20 березня 2019 року встановлена відсутність у медичній документації та матеріалах справи опису стану ОСОБА_4 станом на 01 березня 2017 року, час укладання спірних договорів дарування, який дозволив би визначити ступінь вираженості розладу та винести експертне рішення.
Окрім того, ОСОБА_1 не зазначено, порушення яких саме пунктів Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 травня 2018 року №865, були допущені експертами КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради при проведенні судово-психіатричної експертизи на виконання вимог ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2019 року, що свідчило б про обґрунтованість сумнівів в правильності наданого висновку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 113, 367 ЦПК України, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про призначення повторної судово-психіатричної експертизи залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений 15 грудня 2020 року.
Головуючий А.В. Дашковська
Судді: О.В. Крилова
Е.А. Онищенко