Дата документу 15.12.2020 Справа № 330/2079/20
Єдиний унікальний №330/2079/20 Головуючий у 1 інстанції: Гусарова В.В.
Провадження № 22-ц/807/3304/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«15» грудня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Кочеткової І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 29 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В вересні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 02 червня 2009 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 3.2, 3.3 договору.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.
В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 30 червня 2020 року має заборгованість 135489,63 грн., яка складається з наступного: 3860,91 грн. - заборгованість за кредитом; 131628,72 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
На підставі зазначеного просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 02 червня 2009 у розмірі 135489,63 грн. та судові витрати у розмірі 2102 грн.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 29 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 3860,91 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 59,91 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на згоду відповідача з умовами кредитного договору, безпідставну відмову в стягненні відсотків, просило скасувати рішення суду в частині незадоволених вимог про стягнення відсотків та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині, в іншій частині рішення суду залишити без змін, вирішити питання про судові витрати.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 листопада 2020 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За нормами ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до ч. 9 ст.130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Копія ухвали від 02 листопада 2020 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 29 вересня 2020 року у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, разом з апеляційною скаргою, повернулось з позначкою «за письмовою відмовою одержувача», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Матеріалами справи підтверджено, що 02 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою б/н про видачу кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту 550 гривень на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та отримав кредитну картку за № НОМЕР_1 , що підтверджується його підписом під заявою ( а.с.13).
Відповідно до змісту заяви, яка підписана ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт ( а.с.13 зворот).
Факт отримання кредитних коштів за заявою від 02.08.2008 року відповідачем ОСОБА_1 не заперечувався в суді першої інстанції.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність укладеного між сторонами кредитного договору 02 червня 2009 року.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до розрахунку, наданого банком, ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним виконанням умов договору станом на 30 червня 2020 року має заборгованість 135489,63 грн., яка складається з наступного: 3860,91 грн. - заборгованість за кредитом; 131628,72 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом (а.с.5-10).
За змістом розрахунку заборгованості (а.с.5-10) та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 (а.с.75-78) вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами в період з дати укладання договору по 2012 рік.
Виписки по рахунках/карткам ПАТ КБ «ПриватБанк» є належними та допустимими доказами, що підтверджується Постановою Вищого Господарського суду України від 13.11.2014 р. у справі № 908/4154/13 щодо надання Банком кредитних коштів Клієнту, отримання і використання таких коштів Клієнтом, нарахування Банком відсотків, комісії, пені, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п. п. 5.1, 5.4, 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2006 р. інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» підтверджується, що ОСОБА_1 отримав три картки зі строком дії останньої № НОМЕР_3 - до 04.2022 року (а.с.11).
Задовольняючи позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3860,91 грн., суд першої інстанції врахував, що відповідно до змісту заяви ОСОБА_1 від 02 червня 2009 року банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.
Матеріали справи містять Довідку про зміну умов кредитування (кредитного ліміту) кредитних карток, які оформлено на ім'я ОСОБА_1 (а.с.12).
За таких обставин збільшення банком кредитного ліміту не суперечить вимогам закону та відповідає умовам кредитного договору.
Проте, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що підписана позичальником ОСОБА_1 . Заява містить базову відсоткову ставку за користування кредитними коштами - 2,5% на місяць (30% на рік ) (а.с.13 зворот.).
Крім того, до позовної заяви позивач долучив Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана позичальником ОСОБА_1 02.06.2009 року (а.с.14). Підпис під Заявою та Довідкою про умови кредитування позичальником не оспорювався в суді першої інстанції.
Зазначена Довідка також містить умови щодо сплати позичальником: щомісячного платежу в розмірі 7% від заборгованості, але не менш ніж 50 грн. до 25 числа місяця наступного за звітнім; відсоткової ставки за користування кредитними коштами в розмірі 2,5% на місяць (30% на рік) та комісії.
При цьому використання позивачем відсоткової ставки в розмірі іншому, ніж 30% на рік без погодження з позичальником ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону та не узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 05.03.2018 року по справі №192/156/17-ц, від 16.01.2018 року по справі №128/4810/15-ц, від 30.01.2018 року по справі №128/4810/15-ц, від 18.04.2018 року по справі №234/10860/16-ц та від 11.07.2018 року у справі №356/1261/16-ц.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами ( в розмірі 30% річних) станом на 30.08.2014 року становить 2482,81 грн. (а.с.8), а, починаючи з 01.09.2014 року позичальнику нараховувались відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 34,80 % річних, з 01.04.2015 року - 43,2% річних.
Отже з урахуванням відсоткової ставки, яка зазначена в заяві позичальника, яка підписана ОСОБА_1 а саме 2,5% на місяць, що становить 30% на рік, розрахунок відсотків за зазначеній період, починаючи з 01.09.2014 року здійснюється за формулою: тіло кредиту х процентна ставка х кількість днів : 360 днів : 100.
3860, 91 грн. х 30 х 2123 днів (період з 01.09.2014 року по 30.06.2020 року) : 360 днів : 100 = 6830, 59 грн.
Відтак, стягненню на користь банка підлягає заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 9313,40 грн. ( заборгованість за відсотками станом на 30.08.2014 року) + 6830, 59 грн. (заборгованість за відсотками за період з 01.09.2014 року по 30.06.2020 року) = 9313,40 грн.).
За вказаних обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками відповідно до п.2,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про часткове задоволення позовних вимог банку та стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за відсотками за кредитним договором б/н від 02.06.2009 року в розмірі 9313 гривень 40 копійок. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось в апеляційному порядку.
Згідно з ч.ч. 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України АТ КБ «ПриватБанк» має право на компенсацію відповідачем суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 204,39 грн., суми судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 216,73 грн., всього 421,12 грн.
Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 29 вересня 2020 року у цій справі в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та стягнення судового збору скасувати та прийняти в цій частині постанову наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за відсотками за кредитним договором б/н від 02.06.2009 року в розмірі 9313 (дев'ять тисяч триста тринадцять) гривень 40 копійок.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось в апеляційному порядку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 421 (чотириста двадцять одна) гривня 12 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складений 15 грудня 2020 року.
Головуючий А.В. Дашковська
Судді: О.М. Кримська
І.В. Кочеткова