22-ц/804/3362/20
263/12689/19
Іменем України
Єдиний унікальний номер 263/12689/19
Номер провадження 22-ц/804/3362/20
09 грудня 2020 року місто Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Лопатіної М.Ю.
суддів - Баркова В.М., Биліни Т.І.
за участю секретаря Сидельнікової А.В.
сторони:
позивач- ОСОБА_1
відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз»
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2020 року ухвалене у складі судді Шатілової Л.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про захист прав споживачів,-
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що 06 квітня 2019 року працівниками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (надалі: ПАТ «Маріупольгаз») був складений акт про порушення №09/176-19 по об'єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . 22 травня 2019 року комісією з розгляду актів про порушення ПАТ «Маріупольгаз» було прийнято рішення про задоволення акту про порушення від 06 квітня 2019 року та оформлено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, який склав 5874,596 куб. м. на загальну суму 71312,72 грн. З висновками комісії вона не згода, з огляду на те, житловий будинок, в якому відповідач проводив перевірку, вона отримала у власність у порядку спадкування і ніколи там не проживала, не була обізнана про наявність будь-якого несанкціонованого газопроводу, ніколи ним не користувалась, а також не робила особисто несанкціонованого врізання газової труби. Крім того, при складанні акту про порушення було установлено, що несанкціонований газопровід був врізаний у ГРС в нежитловому приміщенні, яке багато років не використовується, до приборів споживання жодним чином не підключено. Представниками відповідача не встановлено, чи знаходиться несанкціонований газопровід у придатному для використання стані, а також не доведено порушення нормальної роботи газорозподільної системи. Вважає, що представниками ПАТ «Маріупольгаз» не надано належних та допустимих доказів того, що нею було допущено порушення нормального режиму ГРС та/або здійснення необлікованого використання природного газу.
Крім того, позивачка посилалась на те, шо представниками відповідача було припинено газопостачання в належному їй житловому будинку без дотримання вимог закону, оскільки їй не було направлено повідомлення про припинення газопостачання не менше ніж за три доби. Всупереч цьому представниками ПАТ «Маріупольгаз» було здійснено відключення від газопостачання її будинку в день виявлення несанкціонованого відбору природного газу без завчасного попередження.
На підставі викладеного, просила визнати неправомірним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення у формі Протоколу від 22 травня 2019 року з розгляду акту про порушення №09/176-19 від 06 квітня 2019 року по об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати неправомірними дії ПАТ «Маріупольгаз» по донарахуванню необлікованого об'єму природного газу і його вартості за період із 06 жовтня 2018 року по 06 квітня 2019 року в розмірі 71 312,72 грн.; визнати неправомірним та скасувати акт-розрахунок від 23 листопада 2017 року не облікованого об'єму природного газу і його вартості за вказаний період часу; визнати відсутність споживання необлікованого об'єму природного газу і його вартості за вказаний період за вищезазначеною адресою; визнати неправомірними дії ПАТ «Маріупольгаз» по відключенню від газопостачання зазначеного будинку; відновити стан, який існував до порушення її прав, поновивши газопостачання за рахунок ПАТ «Маріупольгаз» до домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , а також стягнути з ПАТ «Маріупольгаз» на її користь компенсацію за моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що не були встановлені порушення у діях представників ПАТ «Маріупольгаз» під час розгляду акту про порушення №09/176-19 від 06 квітня 2019 року, складеного в ході перевірки в домоволодінні споживача ОСОБА_1 та також при розрахунку необлікованого об'єму та обсягу природного газу.
Також місцевий суд дійшов висновку про те, що припинення газопостачання у житловому будинку, який належить позивачці, було здійснено представниками ПАТ «Маріупольгаз» у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем та Правил безпеки систем газопостачання.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що вони є похідними від позовних вимог про визнання неправомірним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, визнання неправомірними дій ПАТ «Маріупольгаз» по донарахуванню необлікованого об'єму природного газу і його вартості, а також визнання неправомірними дій ПАТ «Маріупольгаз» з припинення газопостачання.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги та позиція інших учасників справи.
Не погодившись з таким рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Скарга мотивована тим, що місцевий суд не врахував, що житловий будинок, де була виявлена врізка в газову трубу, отриманий позивачкою у порядку спадкування, а тому остання, як новий власник не зобов'язана нести відповідальність за дії попереднього власника. При цьому судом було необґрунтовано визнано, що саме нею здійснено зазначену врізку в газопроводі, тоді як на відеозапису зафіксований лише факт наявності даного порушення без будь яких ознак та можливостей підключення додаткової газової труби до існуючих газових приладів. Вважає, що для застосування відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох наявних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника. Таким чином, за відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно- правова відповідальність не настає. Окрім цього скаржниця посилалась на те, що представниками ПАТ «Маріупольгаз» в акті про порушення від 06 квітня 2019 року відображено виявлення несанкціонованого відбору газу, але фактично таке порушення не встановлено, зокрема відкриття газового вентилю відбулося працівниками ПАТ «Маріупольгаз» із значними зусиллями. Тобто представниками відповідача була виявлена лише врізка. Вважає, що наявність врізки в газову трубу, яка не під'єднана до жодних газових приладів, не є несанкціонованим газопроводом, тому як відсутня витрата (споживання) природного газу, який не обліковується. Крім того, на думку скаржниці, представниками ПАТ «Маріупольгаз» було порушено процедуру припинення газопостачання в її будинку, оскільки газопостачальник не надав їй про це повідомлення не менше ніж за три доби.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Маріупольгаз», посилаючись на відповідність оскарженого судового рішення вимогам законності та обґрунтованості, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник позивачки - адвокат Баранаєва А.О. у судовому засіданні апеляційного суду підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність
Представник відповідача - адвокат Сіньков В.Г. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржене судове рішення залишити без змін.
Мотивувальна частина.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржене рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Фактичні обставини справи.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що приватний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22 листопада 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Маріупольської державної нотаріальної контори Колеснік Л.В та зареєстрованого в реєстрі за № 3-596 (а.с.14-16).
24 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), з якої вбачається, що остання ознайомилась з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498 та приєднується до умов вказаного договору (а.с.27,28).
Згідно Акту про порушення №09/176-19 від 06 квітня 2019 року в домоволодінні споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено порушення Кодексу газоросподільних систем, зокрема несанкціонований відбір газу, який проходить повз вузла обліку на газорозподільному проводі 32 мм низького тиску (врізка в існуючий газопровід діаметром 32 мм (діаметр врізки 20мм, врізка зібрана на скрутках і кутках). Врізка знаходиться в нежитловому приміщенні. До врізки не підключені газові прилади. Знайдений гумовий рукав довжиною 8 метрів з встановленим на ньому сальниковим краном 15 мм (знайдений у сусідній кімнаті нежитлового приміщення). (а.с.17).
Факт вищевказаного порушення зафіксовано відеозйомкою, здійсненою за допомогою телефону Honor Play (COR-L29), що відображено у акті про порушення №09/176-19 від 06 квітня 2019 року.
Також, з акту про порушення вбачається, що 06 квітня 2019 року у присутності ОСОБА_1 в домоволодінні за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено відключення газового обладнання зі встановленням заглушки.
Згідно копії Протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Маріупольгаз» від 22 травня 2019 року комісія вирішила задовольнити в повному обсязі Акт про порушення №09/176-19 від 06 квітня 2019 року та провести нарахування неврахованих обсягів природного газу по граничним обсягам споживання за період з 06 жовтня 2018 року по 06 квітня 2019 року у розмірі 5874,596 куб. м. на загальну суму 71312,72 грн. (а.с.18).
Відповідно акту-розрахунку о/р №6794, абоненту ОСОБА_1 , відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем неврахований обсяг природного газу за період з 06 жовтня 2018 року по 06 квітня 2019 року у розмірі 5874,596 куб. м., з урахуванням наявних газових приладів, кількості мешканців та опалювальної площі - 89,00 кв.м. (а.с.19).
Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі: Кодекс ГРС), Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496, а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Згідно з Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 споживач зобов'язуєтеся не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу ГС та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін (п. 5, 6).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 2 розділу Х1 Кодексу ГРС, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: наявність несанкціонованого газопроводу, несанкціоноване відновлення газоспоживання, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання, несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
У главі 5 розділу Х1 Кодексу ГРС визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
За вимогами п.1 глави 3 розділу Х1 Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
У пункті 1 глави 7 розділу У1 Кодексу ГРС передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;2) відсутність споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством.
Якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.
У відповідності до п.9.1 розділу ІХ Типового договору розподілу природного газу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем.
Встановлено, що виявивши у споживача ОСОБА_1 в належному їй житловому домоволодінні несанкціонованого відбору природного газу з ГРМ (крадіжку газу), відповідач склав акт про порушення, який був розглянутий комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, внаслідок чого відповідачем було здійснено нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставі своїх вимог та заперечень.
Належним чином оцінивши докази у справі, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, про те, що позивачкою не доведено незаконність дій представників ПАТ «Маріупольгаз», що пов'язані з виявленням несанкціонованого газопроводу в житловому будинку, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачка, як новий власник домоволодіння, де було виявлено порушення, не зобов'язана нести відповідальність за дії попереднього власника, оскільки, зі змісту п.п. 1 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС вбачається, що до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ, належить, зокрема, наявність несанкціонованого газопроводу. Отже, для застосування відповідальності за вказане порушення не має правового значення ким цей несанкціонований газопровід був влаштований, оскільки достатньо факту його наявності.
З огляду на те, що позивачка є власником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , саме вона повинна нести відповідальність за допущене порушення.
З цих же підстав є необґрунтованими посилання скаржниці на відсутність доказів факту несанкціонованого споживання газу.
Доводи позивачки про порушення представниками ПАТ «Маріупольгаз» процедури припинення газопостачання у її будинку, з огляду на неповідомлення її про це не менш ніж за три доби, не є слушними, оскільки у відповідності до вимог пункту 1 глави 7 розділу УІ Кодексу ГРС, у випадку виявлення несанкціонованого відбору природного газу у Оператора ГРМ немає обов'язку направляти завчасне повідомлення про припинення газопостачання.
Інші доводи апеляційної скарги є також необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскарженого рішення.
Разом з тим, зробивши висновок про правильне донарахування відповідачем споживачу ОСОБА_2 необлікованого об'єму та обсягу природного газу по граничним обсягам споживання за півроку у розмірі 5874,596 куб. м. на загальну суму 71312,72 грн., місцевий суд в мотивувальній частині рішення додатково зазначив, що об'єм необлікованого природного газу має визначатись позивачці за два роки, що передували дню виявлення порушення. Таким чином даний висновок, як зайвий, підлягає виключенню із мотивувальної частини рішення.
Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права
Вищезазначене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалене у справі рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Судді:
Повний текст постанови складено 14 грудня 2020 року.
Суддя