Справа № 127/25438/15-ц
Провадження № 22-ц/801/2080/2020
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Луценко Л. В.
Доповідач:Оніщук В. В.
10 грудня 2020 рокуСправа № 127/25438/15-цм. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Оніщука В.В (суддя-доповідач),
суддів: Голоти Л.О., Рибчинського В.П.,
за участю секретаря судового засідання Очеретної М.Ю.,
учасники справи:
позивач: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Мишковською Тетяною Миколаївною на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року, постановлену у складі судді Луценко Л.В., в залі суду,
встановив:
В серпні 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося в суд із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Заява мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2016 у цивільній справі №127/25438/15-ц позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №500954552 від 04.08.2014 в сумі 63 168 грн. 95 коп., а також 1 218,00 грн. судового збору. На виконання вказаного рішення суду, 17.03.2016 Вінницьким міським судом видано виконавчий лист по цивільній справі №127/25438/15-ц.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2020 у даній цивільній справі замінено стягувача з АТ "Альфа-Банк" на правонаступника за договором купівлі-продажу (відступлення) майнових прав - ТОВ "Вердикт Капітал".
Вказаний виконавчий лист на виконанні не перебуває та відкриті виконавчі провадження за ним відсутні.
Посилаючись на те, що процедура щодо відступлення прав, у тому числі передача оригіналів кредитних справ є довготривалою та те, що відповідно до акту прийому-передачі матеріалів кредитної справи виконавчий лист (оригінал) від первісного стягувача заявнику не передавався, що свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа та відсутність можливості пред'явити його до виконання у визначений законом строк, заявник просив суд видати дублікат виконавчого листа та поновити строк його звернення до виконання, який пропущено з поважних причин.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» задоволено.
Видано ТОВ "Вердикт Капітал" дублікат виконавчого листа від 17.03.2016 у цивільній справі №127/25438/15-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Поновлено ТОВ "Вердикт Капітал" строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі №127/25438/15-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що докази погашення боржником заборгованості в матеріалах справи відсутні, судове рішення по справі не виконано, під час відступлення права вимоги заявнику оригінал виконавчого листа по цивільній справі №127/25438/15-ц не передавався і заявник не був учасником виконавчого провадження, в зв'язку з чим не мав можливості подати відповідні заяви. Також суд врахував, що невідповідальне та недобросовісне відношення АТ "Альфа-Банк" як попереднього стягувача до зберігання виконавчого листа не може спричиняти негативних наслідків для заявника ТОВ "Вердикт Капітал", який таких дій не допускав, тобто строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено не з вини заявника.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т.М. подала апеляційну скаргу вказуючи на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, зокрема не врахував поведінку самого нового стягувача, який отримав право вимоги у січні 2019 року, однак із заявою про видачу дубліката виконавчого листа вчасно не звернувся, що свідчить про недобросовісне ставлення стягувача до даної справи. Також у апеляційній скарзі зазначено, що доказів втрати виконавчого листа матеріали справи не містять, як і не містять доказів існування об'єктивних перешкод для стягувача звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у межах строків його пред'явлення до виконання. При цьому скаржником зазначено, що на час звернення ТОВ "Вердикт Капітал" із заявою про заміну стягувача у даній справі в березні 2020 року, останньому було відомо, що виконавчий лист не пред'явлено до виконання, а тому причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не можуть бути визнанні поважними.
З підстав викладених у апеляційній скарзі, представник ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т.М. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Вердикт Капітал" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
ТОВ "Вердикт Капітал" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т.М. апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені в ній обставини.
Представник ТОВ "Вердикт Капітал" в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2016 у цивільній справі №127/25438/15-ц позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №500954552 від 04.08.2014 в сумі 63 168 грн. 95 коп., а також 1 218,00 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення суду, 17.03.2016 Вінницьким міським судом видано виконавчий лист, який було пред'явлено до виконання, однак 22.06.2017 виконання завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2020 замінено сторону виконавчого провадження - стягувача з АТ "Альфа-Банк" на ТОВ "Вердикт Капітал".
Згідно вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ефективний доступ до правосуддя включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі "Immobiliare Saffi", заява №22774/93, п.66, ECHR 1999-У).
Відповідно до чіткої та усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін.
У рішенні «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Тобто єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, до виконання, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність або неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
У справі що розглядається рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2016 набуло законної сили 09 лютого 2016 року.
У відповідності до положень п. 2 ч. 1 статті 22 закону України «Про виконавче провадження» N606-XIV, який був чинним на момент ухвалення в січні 2016 року рішення Вінницьким міським судом у справі №127/25438/15-ц, строк пред'явлення рішення суду до примусового виконання становив 1 рік, який обраховується від наступного дня після набрання рішенням законної сили (ч. 2 ст. 22 цього закону).
Однак, 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, у відповідності до положень ч. 1 ст. 12 якого, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Впродовж цього строку виконавчий лист було отримано стягувачем (а.с. 60) та пред'явлено до виконання, проте 22.06.2017 виконання завершено на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Пред'явлення виконавчого документа до виконання перериває строк для пред'явлення його до виконання (ст. 23 закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV).
Отже, з урахуванням наведеного, строк пред'явлення до примусового виконання рішення Вінницького міського суду від 29.01.2016 закінчився 22.06.2020.
Судом першої інстанції встановлено, що АТ "Альфа-Банк" не передав заявнику оригінал виконавчого листа, а також встановлено відсутність виконавчого документа у виконавчій службі, що свідчить про втрату виконавчого документу.
Враховуючи ту обставину, що у стягувача виконавчий лист відсутній, відсутній такий лист і на примусовому виконанні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що втрата виконавчого листа є поважною причиною неможливості пред'явлення його до виконання, а з урахуванням обов'язковості виконання судового рішення, - дійшов вірного висновку про задоволення заяви стягувача, а відтак доводи скаржника про невірно встановлені обставини справи є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи заяву стягувача, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та застосував норми права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, обґрунтовано виходив із того, що ТОВ "Вердикт Капітал" з поважних причин пропустило строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, при цьому рішення суду яке набрало законної сили залишається невиконаним, що порушує право ТОВ "Вердикт Капітал" на справедливий судовий захист.
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанцій та власного тлумачення скаржником характеру спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.
Керуючись 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Мишковською Тетяною Миколаївною, залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В. В. Оніщук
Судді: Л. О. Голота
В. П. Рибчинський