Справа № 739/1071/20
Номер провадження 2/739/541/20
09 грудня 2020 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Кочура О.О.,
за участі: секретаря- Худорба Р.Г.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно від дня подання позову до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Позовна заява мотивована тим, що позивачка знаходилась у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , за час сумісного проживання у них народилась донька ОСОБА_3 . На даний час донька проживає з позивачкою, що підтверджується довідкою міської ради. Відповідач свого обов'язку по утриманню доньки не виконує. Домовленості щодо утримання доньки між ними не досягнуто.
В подальшому позивачка звернулася до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просила суд стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , повідомила, що позовні вимоги підтримує та наполягає на стягненні аліментів на утримання доньки, яка проживає з нею та потребує належного утримання, відповідач допомагає лише придбанням речей, але відмовляється добровільно сплачувати аліменти. Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки він вважає, що достатньо добровільно допомагає дочці шляхом придбання речей. Що стосується довідки про доходи, то зазначив, що працює неофіційно і довідку йому ніхто не дасть.
Вирішуючи справу, суд виходить з наступного:
Встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 від 04.09.2014 року, її батьком є ОСОБА_2 , а матір'ю ОСОБА_1 (а.с.2).
Проживання доньки разом з позивачкою в АДРЕСА_1 підтверджується дослідженою в судовому засіданні довідкою про склад сім'ї №823 від 03.09.2020 року (а.с.6).
Спірні правовідносини сторін виникли із сімейних відносин та регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
За умовами, встановленими ч.1 ст. 3 Конвенції та ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого врахування інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Оскільки донька проживає з позивачкою, що не заперечується сторонами, суд вважає доведеним, що дитина перебуває на її утриманні і саме відповідач згідно з ст. 181 СК України має сплачувати аліменти на утриманні дитини на її користь. При цьому, сторонами добровільно не досягнуто домовленості щодо утримання дитини - відповідач стверджує, що утримує доньку, оскільки купує їй речі, але позивачку не влаштовує такий спосіб утримання дитини, договір між батьками про сплату аліментів на дитину також не укладався.
За змістом ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Оскільки встановлено, що відповідач являється особою працездатного віку та при цьому у суда відсутні відомості про заробіток відповідача та його стан здоров'я, а також стан здоров'я дитини, враховуючи, що позивачкою заявлено вимогу про стягненні аліментів у мінімальному гарантованому розмірі, таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю. Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч.1 ст.191 СК України), отже аліменти слід присудити з 07.09.2020 року.
Також, суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Отже, з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 180-182, 183 Сімейного кодексу України, ст.ст.76-81, 83, 258-259, 264-265, 268, 354-355,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити. Сягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП № НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4(однієї четвертої) частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 07.09.2020 року по 06.10.2020 року. Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.О. Кочура