Справа №766/14281/20
н/п 3/766/6464/20
11.12.2020 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В.
за участю секретаря: Зими А.Б.
захисника: Присяжного В.А.
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кринички, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , -
ОСОБА_1 11.09.2020 р. о 02:00 годині в м. Херсоні по вул. Нафтовиків керував транспортним засобом «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, не погодившись з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення. Дав показання про те, що 11.09.2020 р. зі своєю дівчиною відпочивав в нічному закладі, де познайомились з чоловіком на ім'я ОСОБА_2 , з яким певний час поспілкувались і з його слів було зрозуміло, що він спиртне не вживає, а тому запропонував у разі необхідності відвезти їх з дівчиною додому, щоб вони мали можливість відпочити. Він зі свого боку погодився на таку пропозицію, але коли їхали по вул. Нафтовиків, то ОСОБА_2 не впорався з керуванням і допустив зіткнення з деревом, коли він допоміг йому вийти з машини, то поки він допомагав своїй дівчині вийти, ОСОБА_2 пішов у невідомому напрямку. Намагався його розшукати, але нічого не вийшло.
Зазначив, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, проте це було обумовлено тим, що за кермом не перебував.
Показання ОСОБА_1 підтвердила допитана судом свідок ОСОБА_3 .
Захисник Присяжний В.А. в судовому засіданні заперечив проти складеного відносно ОСОБА_1 протоколу. Просив суд звернути увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 на місці складання протоколу одразу заперечив факт керування автомобілем. Поліцейські зі свого боку, хоча і посилались на докази керування останнім транспортним засобом, проте для ознайомлення їх не надали. Долучений до матеріалів справи відеозапис переривається, а тому не може бути використаний в якості належного доказу.
Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 , заслухавши позицію захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №239259 від 11.09.2020 р., в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, а також засвідчено факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з яких вбачається, що їх було запрошено в якості свідків та у їх присутності запропоновано водію ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі, на що він відмовився;
- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння або на місці зупинки, або в медичному закладі.
При вирішенні питання винуватості ОСОБА_1 або її спростування, врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так п. 2.5. ПДР України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).
Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення алкогольного сп'яніння.
Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи позицію ОСОБА_1 щодо заперечення факту керування автомобілем до моменту настання дорожньо-транспортної події, судом враховується таке.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою
буксирування (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Дійсно за конструкцією норми ст. 130 КУпАП відповідальності підлягають саме особи, що керують транспортним засобом, а тому вказана обставина підлягає першочерговому з'ясуванню, а в подальшому і доказуванню при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Хоча ОСОБА_1 і заперечив проти тієї обставини, що керував транспортним засобом, проте вказаний факт знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, на що вказують:
- письмовими пояснення свідка ОСОБА_6 , в яких зазначено, що вона була свідком дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 11.09.2020 р. близько 02:00 години біля автозаправки «ОККО» автомобіль «Subaru Legacy», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в'їхав у дерево. У автомобілі за кермом був чоловік, якого одразу почали витягати працівники автозаправки та жінка;
- відеозаписом спілкування з працівником автозаправки, який хоча і відмовився надати письмові пояснення, проте фактично підтвердив показання свідка ОСОБА_6 і в частині допомоги водію і в тій частині, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем до моменту зіткнення з деревом.
Крім того, враховуючи ситуацію, що виникла на місці складання протоколу, з огляду хоча і на опосередковані показання свідків, зробити висновок про те, що за кермом перебував не ОСОБА_1 в обстановці, що склалась не можливо, оскільки жоден зі свідків не вказав на присутність ще одного чоловіка в автомобілі.
До показань свідка ОСОБА_3 суд відноситься критично, оскільки остання є близькою особою ОСОБА_1 , а тому не розцінює її покази як такі, що спростовують висновки суду.
Оцінюючи наведені докази суд вважає їх такими, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, ставити їх під сумнів підстав не вбачається. Показання ОСОБА_1 суд розцінює як обраний спосіб захисту і до уваги не приймає. Наведені вище докази, досліджені судом, доводять факти, встановлені під час складання протоколу про адміністративну правопорушення відносно ОСОБА_7 і є належним підтвердженням допущеного останнім порушення.
Враховуючи викладене вище та правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням прав керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач - ГУК у м. Херсон обл. /Херсон обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотирьохсот двадцяти) гривень 40 (сорока) копійок.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуск у зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Л.В. Валігурська