Справа №766/20005/20
н/п 2/766/11418/20
про залишення позовної заяви без руху
14 грудня 2020 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня", третя особа Державне підприємство "Державне науково-виробниче підприємство Винконсервопроект" ліквідатор ДП "Державне науково-виробниче підприємство Винконсервопроект" Кириченко Кирило Володимирович про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня", третя особа Державне підприємство "Державне науково-виробниче підприємство Винконсервопроект" ліквідатор ДП "Державне науково-виробниче підприємство Винконсервопроект" Кириченко Кирило Володимирович про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Позивачем не виконані вимоги ч.3 ст. 175 ЦПК України щодо позовної заяви, а саме:
п. 3 - не зазначено ціни позову; не наведено обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються;
п.7 - не вказано чи вживалися заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;
п. 9 - не вказаний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем судовий збір не сплачено, однак, вказав, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на вказане, суд вважає необхідним зазначити.
Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розумінні пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року) є «іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин», тому починаючи з 1 вересня 2015 року не належить до вимог про стягнення заробітної плати, за пред'явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільнені від сплати судового збору.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). Вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Висновок стосовно застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладений у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 61121цс16), рішенні Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16.
Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з наведеним, позивачу необхідно визначити ціну позову та відповідно до неї сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, за ч.8 ст. 83 ЦПК України до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Письмові докази - це документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази за приписами ч.2 ст. 95 ЦПК України подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
За частиною 4 статті 195 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (ч. 6 ст. 195 ЦПК України). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем, додані до позовної заяви документи, зокрема копія договору купівлі-продажу від 25.10.2019 р., акт №18 приймання -передачі державного майна, постанова Херсонського апеляційного суду від 11.02.2019 р., рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.10.2020 р., не засвідчені у встановленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з приведенням її у відповідність до вимог ст. 175 ЦПК України (відповідно до кількості сторін у справі), сплати судового збору з розрахунку відповідно до ціни позову, подання засвідлчених у встановленому законом порядку документів.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня", третя особа Державне підприємство "Державне науково-виробниче підприємство Винконсервопроект" ліквідатор ДП "Державне науково-виробниче підприємство Винконсервопроект" Кириченко Кирило Володимирович про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.
СуддяО. В. Ус