Справа № 279/4658/20
номер провадження 2-з/279/33/20
"14" грудня 2020 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Невмержицької О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 279/4658/20,
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, провадження в якій відкрито 03.12.2020 року.
Позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення із заробітної плати, пенсії, та зняття арешту з її банківського рахунку, зазначивши, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Юхименко О.Л. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 24662 від 23.09.2020 року відкрито виконавче провадження № 62723822, звернуто стягнення на її заробітну плату, пенсію та бухгалтерію за місцем її роботи, органом пенсійного фонду здійснюється стягнення із її заробітної плати, пенсії в розмірі 20%. Постановою від 04.08.2020 року накладено арешт на її банківський рахунок відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" на який зараховується її заробітна плата. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених її прав або інтересів, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду із вказаною заявою. Також позивач зауважує, що на її зарплатний рахунок накладено арешт, водночас рахунки, передбачені для виплати заробітної плати, пенсії… арешт не накладається.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачений такий вид забезпечення як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Відповідно до ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише передбачає необхідність запобігти можливому настанню ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено відповідно до заявлених позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника), покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що «застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 20 грудня 2017 № 7861, вчиненого Приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову».
Приймаючи до уваги доводи викладені позивачем, вивчивши надані матеріали на підтвердження наведених доводів, наведені позивачем докази на обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, враховуючи предмет даного позову, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, співмірність між заявленим заходом забезпечення позову та заявленими позовними вимогами, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, оскільки неприйняття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду в справі, так як наразі державним виконавцем накладено арешт на зарплатний рахунок позивача який, відповідно, призначений для виплати заробітної плати, що є джерелом для існування позивача.
Приписами ч.7 ст.153 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає про відсутність обставин, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч.3 ст.154 ЦПК України.
Стосовно вимоги позивача забезпечити позов шляхом зняття арешту з банківського рахунку, який є рахунком із спеціальним режимом суд зазначає наступне.
Види заходів забезпечення позову перелічені в ч.1 ст.150 ЦПК України. Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Положеннями ч.1 ст.150 ЦПК дійсно передбачено, що позов може бути забезпечений шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, водночас будь-яких положень щодо забезпечення позову шляхом зняття арешту з майна цивільне процесуальне законодавство не містить.
Приписи п.10 ч.1 ст.150 ЦПК мають бланкетний характер та передбачають можливість забезпечення позову судом шляхом вжиття інших заходів, визначених у якості забезпечення позову, однак виключно у випадках, якщо такі заходи забезпечення позову передбачені законами або міжнародними договорами, ратифікованими України.
Позивачем не наведено посилання на будь-який нормативно-правовий акт, який в розумінні п.10 ч.1 ст.150 дозволяє застосувати зняття арешту з банківського рахунку саме у якості забезпечення позову.
Отже, арешт рахунків є заходом державного виконавця здійснений під час виконавчого провадження передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та заявлена позивачем вимога не може вважатись способом забезпечення позову.
Таким чином, на законодавчому рівні позивачу забезпечено дієвий механізм досягнення бажаного юридичного наслідку, вказаний механізм закріплений п.1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
В розумінні ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений державним виконавцем, може бути знятий за рішенням суду лише у випадках, не передбачених п.1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому законодавцем чітко зазначено у якій формі повинно бути ухвалено «судове рішення» та визначено форму такого «судового рішення» у якості «рішення суду», а не «ухвали суду», яка постановляється за результатами розгляду заяви про забезпечення позову.
За таких обставин заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.149-153 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 23.09.2020 року №24662, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства "Перший Український міжнародний банк" в рахунок погашення заборгованості в сумі 37023,67 грн., який оскаржується позивачем в судовому порядку.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Виконання ухвали покласти на приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Юхименко О.Л..
Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена до апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя : Невмержицька О.А.