Справа № 278/2773/20
14 грудня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, під час якого спільне життя сторін не склалось, що призвело до припинення шлюбних стосунків та ведення спільного господарства. Також позивачка зазначила, у них з відповідачем народилася спільна дитина, яка наразі перебуває на її утриманні. Позивачка зазначила, що відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
У зв'язку з наведеним, позивачка просить суд розірвати зареєстрований шлюб сторін та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 2000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
У засідання належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи учасники справи або їхні представники не з'явились, у зв'язку з чим розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Позивачка подала заяву про проведення розгляду справи за її відсутності (а.с. 17).
Відповідач причини неявки не повідомив, відзив не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
21 лютого 2015 року Виконавчим комітетом Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області було зареєстровано шлюб сторін (а.с. 19).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася спільна дитина ОСОБА_3 (а.с. 10).
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 21 СК України).
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).
Частиною 1 ст. 110 СК України передбачена можливість одного з подружжя пред'явити позов про розірвання шлюбу.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ч. 1 ст. 112 СК України).
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).
З огляду на наведене, повно та всебічно з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги обставини життя подружжя, враховуючи відсутність відомостей про вагітність дружини та відомостей про наявність у сторін дитини віком до одного року, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що мають істотне значення, та відповідає дійсній волі сторін, у зв'язку з чим вважає за потрібне задовольнити позовну заяву.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України, реч. 1 ч. 2 ст. 51 Конституції України).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного й соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства").
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки потрібно задовольнити та стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі 2000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, оскільки, на, думку суду, такий розмір аліментів забезпечить дитину рівнем життя, достатнім для її всебічного розвитку.
Також, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивачки в сумі 840,80 грн, а також на користь держави в сумі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК, ст.ст. 112, 181, 182 СК України, суд -
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Розірвати шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 лютого 2015 року Виконавчим комітетом Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (актовий запис № 1).
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , у розмірі 2000 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2020 року до повноліття ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840,80 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік