Справа № 216/4819/19
провадження 2-а/216/70/20
іменем України
про залишення позову без розгляду
13 листопада 2020 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі, головуючого судді Кузнецова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Пастушенка Руслана Васильовича, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування правового акту індивідуальної дії,-
В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Пастушенка Руслана Васильовича, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування правового акту індивідуальної дії.
12 серпня 2019 року на підставі ухвали суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Судом встановлено, що на 17 квітня 2020 року, о 15 год 30 хв було призначено судове засідання по вищезазначеній справі. Разом з цим, у судове засідання на вказану дату та час позивач не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним, шляхом надсилання рекомендованою кореспонденцією копії ухвали про відкриття провадження (вих. №1233 від 12.08.2019) та за допомогою телефонограми від 27.01.2020, зареєстрованої у Журналі телефонограм за №99. Повідомлення щодо причин неявки в судове засідання від позивача не надходило.
Крім цього, 21 серпня 2020 року, о 15 год 30 хв, позивач повторно не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце судового зсідання повідомлявся належним чином, шляхом надсилання рекомендованою кореспонденцією судової повістки про виклик до суду (вих. №6950 від 21.04.2020). Повідомлення щодо причин неявки в судове засідання від позивача не надходило.
Також, 13 листопада 2020 року, о 15 год 45 хв, позивач в черговий раз не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце судового зсідання повідомлявся належним чином, шляхом надсилання рекомендованою кореспонденцією судової повістки про виклик до суду (вих. №13342 від 21.08.2020), яка 09.09.2020 повернулася на адресу суду з відміткою відділу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», та за допомогою SMS-повідомлення, яке було отримано позивачем 21.08.2020, о 16 год. 42 хв., про що свідчить довідка про доставку SMS. Повідомлення щодо причин неявки в судове засідання від позивача не надходило.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Trukh v. Ukraine, №50966/99 від 14.10.2003; Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, №8371/02 від 26.04.2007).
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Оглянувши матеріали справи, суд вважає, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, зокрема, слід заслухати особисті пояснення позивача, заяви про розгляд справи без участі позивача суду не подано. Відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
На думку суду, неявка в судові засідання позивача який належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду справи є його волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права - безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.
Керуючись ст.ст. 205, 240 КАС України суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Пастушенка Руслана Васильовича, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування правового акту індивідуальної дії,- залишити без розгляду, в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення, а у разі її постановлення без участі особи, яка її оскаржує - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Р.О.Кузнецов