15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-814/11/1370
адміністративне провадження № К/9901/33871/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФСу Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №2а-814/11/1370 за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспеції ГУ МВС у Львівській області, про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова, правонаступником якої є Личаківська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Львівській області, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції ГУ МВС у Львівській області, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 18960 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на ім'я відповідача 17.10.2009 здійснено першу державну реєстрацію автомобіля марки VOLKSWAGEN Т4, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідач повинен був сплатити до бюджету Шевченківського району м. Львова 18960 грн податку з власників транспортних засобів. Доказів про зарахування вказаного податку в дохід державного бюджету відповідачем не надано, що є підставою його стягнення податковим органом в примусовому порядку.
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. Відповідно до довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 04.11.2010 №26084/19-00 кошти по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 18960,00 грн від ОСОБА_2 згідно з даними наявної у МРЕВ квитанцій від 14.10.2009 р. 19.10.2009 до місцевого бюджету Шевченківського району не надходили.
4.2. Згідно з розрахунками суми податку з власників транспортних засобів загальна сума податку, що підлягає сплаті, становить 18 960,00 грн.
4.3. Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив указану суму податкового боргу, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з відсутності законних підстав для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів, оскільки податковим органом беззаперечним, належним та допустимими доказами не підтверджені обставини виникнення у відповідача вищевказаного податкового зобов'язання.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
6.1. Позивач, наводить доводи аналогічні доводам адміністративного позову, апеляційної скарг, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
7. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
9. Згідно зі статтею 3 вказаного Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
10. Частиною 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» вказаний вид податку сплачувався фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. При цьому сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками, встановленими цим Законом.
11. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
12. Згідно з частиною 6 статті 145 вказаного Закону у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
13. Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.
14. Відповідно до вказаного Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю, в числі іншого, за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
15. Пунктом 8 вказаного Порядку врегульовано, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
16. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
17. Виходячи з викладеного нормативного регулювання, безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, і такий податок сплачується до реєстрації транспортного засобу, а не після такої реєстрації.
18. Разом з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо державної реєстрації на ім'я ОСОБА_2 транспортного засобу марки VOLKSWAGEN Т4, 1999 року випуску (державний номерний знак НОМЕР_1 , 1999 року випуску.
19. Крім того, відповідно до висновку почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження, внесеного у ЄРДР за №12013150060001639 реєстрація транспортного засобу, про яку йде мова у даній справі, здійснена не відповідачем.
20. Аналіз зазначеного правового регулювання та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, свідчить про відсутність у відповідача, за даних конкретних обставин, податково зобов'язання, з приводу виконання якого звернувся позивач у справі.
21. За таких умов, висновок суду першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
22. За змістом частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
23. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
24. З огляду на наведене, касаційна скарга Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
25. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
26. Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.
27. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі № 2а-814/11/1370 - залишити без змін.
28. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко