15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.005307
адміністративне провадження № К/9901/32435/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.005307 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій, скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості товарів,
установив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Львівської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209120/2019/00158;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11 вересня 2019 року № UА 209000/2019/000396/2;
- визнати протиправними дії Львівської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 209120/2019/00160;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2019 року № 209000/2019/000420/1.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Галицька митниця Держмитслужби звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
30 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.005307.
Під час перевірки повторно поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона є ідентичною тій касаційній скарзі, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року (провадження К/9901/28700/20).
Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій вдруге касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Верховний Суд в своїй ухвалі про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Подана касаційна скарга містить суперечність, оскільки скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 16 квітня 2019 року у справі № 804/16271/15 та від 15 травня 2018 року у справі № 809/1260/17. При цьому, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосована правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/16271/15 та від 15 травня 2018 року у справі № 809/1260/17.
Крім того, скаржник не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на його думку, наявний у постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин справи, цитати нормативних актів, однак без зазначення в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушення норм процесуального права.
Отже, подаючи вдруге касаційну скаргу, скаржником так і не викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень, у зв'язку з чим така касаційна скарга підлягає поверненню.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.005307 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов