15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/14515/19
адміністративне провадження № К/9901/34092/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів -Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
11 грудня 2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі №640/15415/19.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2019 року №0025651409, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800 грн.
Відповідач із зазначеними судовими рішеннями не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, ненадання належної оцінки усім обставинам справи.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.
Сума оскаржуваних у цій справі рішень суб'єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення з позивача грошових коштів, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже зазначена справа відноситься до категорії справ незначної складності.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Передбачені наведеною вище нормою виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, судом не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.
Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, натомість, його доводи зводяться до переоцінки встановлених судами у цій справі обставин.
Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України).
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі №640/15415/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх
Судді Н.Є. Блажівська
М.М. Яковенко