Справа № 560/2426/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
15 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС України у Хмельницькій області від 28.02.2020 №1470595/41591072, №1470596/41591072, №1470598/41591072, №1470594/41591072 про відмову у реєстрації податкових накладних; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" №1 від 17.10.2019, №2 від 17.10.2019, №3 від 18.10.2019 та №4 від 22.10.2019; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" судові витрати у розмірі 13408 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Зазначає, що на прийняття спірних рішень вплинув той факт, що платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме: не надано картку рахунку 361, відповідно неможливо встановити дотримання платником вимог п.187.1 ст.187 ПК України. Крім того, відповідно до акту наданих послуг №132 від 18.10.2019 ПП "Експрес" було надано послуги по обмолоту сої на площі 23 га, проте згідно звіту №29-СГ ТОВ "Михнівські Лани" соєю засіяно - 52,77 га. Також платником не надано відомості про наявні складські приміщення для зберігання сої. Крім того, звертає увагу суду на те, що жодною нормою не встановлено обов'язок податкового органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Михнівські Лани" 15.10.2019 було укладено договір купівлі-продажу №АДС151019/008 від 15.10.2019 із ТОВ "ЕЛЕВАТОР БУД ІНВЕСТ".
Відповідно до п.1.1-1.2 вказаного договору продавець ТОВ "Михнівські Лани" зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ "ЕЛЕВАТОР БУД ІНВЕСТ" товар, а саме - сою врожаю 2019 року, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов договору. Продавець гарантує, що він є сільгоспвиробником даної продукції (товару), яку поставляє за даним договором.
Згідно п.5.1 поставка товару здійснюється продавцем окремими партіями на умовах FCA - франко - перевізник, місце завантаження: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Мислятин на склад покупця.
На виконання умов договору від 15.10.2019 ТОВ "Михнівські Лани" було складено та направлено до контролюючого органу для реєстрації в ЄРПН податкові накладні:
- №1 від 17.10.2019 на загальну суму 278 520,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 46 420,00 грн.;
- №2 від 17.10.2019 на загальну суму 316 965,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 52 827,50 грн.;
- №3 від 18.10.2019 на загальну суму 285 615,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 47 602,50 грн.;
- №4 від 22.10.2019 на загальну суму 274 395,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 45 732,50 грн.
Товариством засобами електронного зв'язку було отримано квитанції за №9248608959 від 24.10.2019, № 9272458421 від 15.11.2019, № 9272623087 від 15.11.2019 та № 9272625748 від 15.11.2019, в яких було зазначено, що реєстрація податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідають вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення стосовно реєстрації податкових накладних.
Позивачем було подано до контролюючого органу копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, зокрема: договір купівлі-продажу, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти розрахунки, реєстри ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, довіреність, податкові декларації з плати за землю, договір та акт про надання послуг.
Проте в подальшому ТОВ "Михнівські Лани" отримало рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- № 1470594/41591072 від 28.02.2020;
- № 1470595/41591072 від 28.02.2020;
- No 1470596/41591072 від 28.02.2020;
- № 1470598/41591072 від 28.02.2020.
Згідно цих рішень відмовлено у реєстрації податкових накладних через ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, а саме: не надано картку рахунку 361 по взаємовідносинах з ТОВ "ЕЛЕВАТОР БУД ІНВЕСТ", відповідно неможливо встановити дотримання платником вимог п.187.1 ст.187 ПК. Крім того, відповідно до акту наданих послуг №132 від 18.10.2019 ПП "Експрес" було надано послуги по обмолоту сої на площі 23 га, проте згідно звіту №29-СГ ТОВ "Михнівські Лани" соєю засіяно 52,77 га. Також платником не надано відомості про наявні складські приміщення для зберігання сої.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, був достатній та був наданий контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації таких накладних, тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №117) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.12-13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (підп. 4 п.13).
На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01.
Так, у пункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій від 07.08.2019 року зазначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту квитанції неможливо встановити, якому конкретно з вищенаведених критеріїв, які зазначені у підпункті 1.6, відповідає платник. Також у квитанції не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
Судова колегія вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
При цьому суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Отже, зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак є неправомірним.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18 та від 20.11.2019 у справі №560/279/19.
Згідно п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Таким чином, у порядку, визначеному законодавством, позивачем були надані контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження здійсненої господарської операції.
Відповідно до п.21 Порядку №117 підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.
Контролюючим органом було відмолено у реєстрації податкової накладної через те, що позивачем надано не повний пакет документів.
Щодо ненадання контролюючому органу відомостей про наявні складські приміщення для зберігання сої, суд звертає увагу на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до умов Договору купівлі-продажу № АДС151019/008 від 15.10.2019 постачання товару здійснювалося безпосередньо із поля на склад покупця. Однак, при розгляді документів членами комісії не було прийнято до уваги той факт, що в пакеті документів також були надані товарно-транспортні накладні в яких пунктом навантаження було вказано Хмельницька обл., Ізяславський р-н., с. Мислятин.
Отже, такі відомості з об'єктивних причин не могли бути надані позивачем.
Стосовно ненадання контролюючому органу картки рахунку №361, суд зазначає, що Порядок №117 вимагає надання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Картка рахунку №361 не відноситься до переліку документів, визначених п. 14 Порядку № 117. Окрім того, такий документ відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є первинним документом. Водночас, платіжні доручення про оплату сої контролюючому органу були надані, що ним не заперечується.
Щодо висновку контролюючого органу про те, що відповідно до акту наданих послуг №132 від 18.10.2019 ПП "Експрес" було надано послуги по обмолоту сої на площі 23 га, проте згідно звіту №29-СГ ТОВ "Михнівські Лани" соєю засіяно - 52,77 га, суд зазначає наступне.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року по справі №1640/2650/18 та від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, був достатній та був наданий контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації таких накладних, тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає наступне.
Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 грудня 2020 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.