Справа № 560/5990/20
Головуючий у І інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
15 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фананс" про визнання протиправною та скасування постанови,
в жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувлась до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фананс", в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження № 62400782 від 23.06.2020.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року - без змін.
07 грудня 2020 року представником позивача Сидоренком В.І. подано до суду апеляційної інстанції клопотання про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, де сформовано висновок про помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки договором про надання правової допомоги обумовлено час оплати протягом кількох місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті.
Також варто зауважити, що питання щодо застосування процесуальних норм права, які регулюють порядок розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою було предметом дослідження судами різних юрисдикцій.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналогічний висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Подібна правова позиція також міститься і в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №686/5064/20.
З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2020 року представником позивача Сидоренком В.А. подано заяву, в якій він заявив про подання доказів судових витрат на правову допомогу в межах апеляційного провадження після винесення постанови судом апеляційної інстанції.
07 грудня 2020 року до суду надійшла заява від представника позивача, в якій останній просив ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати позивача під час апеляційного провадження.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, до заяви додано наступні документи: акт приймання-передачі правової допомоги (послуг) №2 від 02.12.2020; звіт про витрачений час на надання правової допомоги та супутніх витрат.
Згідно додатку №1 до договору №99-С про надання правової допомоги від 25.09.2020, сторони погодили, що гонорар Об'єднання за надання правової допомоги згідно п.1 даного додатку становить: 1200 гривень за одну годину надання правової допомоги адвокатом Об'єднання або залученим на договірних засадах Об'єднанням адвоката. Тарифікація від 15 хв.; 2000 гривень за забезпеченн адвокатом Об'єднання або залученим на договірних засадах Об'єднанням адвоката судового представництва замовника у суді першої інстанції або у відповідному суді апеляційної інстанції чи у суді касаційної інстанції. Тарифікація від однієї години. Відповідно п.3 додатку №1 до договору №99-С від 25.09.2020 сторони погодили, що гонорар за надання правової допомоги згідно умов п.п.1-2 даного додатку сплачується Замовником об'єднанню протягом трьох банківських днів з дня підписання акту прийому-передачі правової допомоги (послуг) за Договором.
Так, згідно акту приймання-передачі правової допомоги (послуг) №2 від 02.12.2020 надані послуги складаються із: підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.09.2020 у справі №560/5990/20 - 1 година (2400 грн.); забезпечення представництва, справа №560/5990/20 Сьомий апеляційний адміністративний суд - 1 година (2000 грн.); підготовка клопотання про долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення по справі №560/5990/20 Сьомий апеляційний адміністративний суд - 1 година (1200 грн.)
Однак, колегія суддів вважає, що витрати на підготування клопотання про долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення по справі №560/5990/20, а також на забезпечення судового представництва є необгрунтованими, так як фактично є складовими процесу (подання доказів, і в тому числі щодо витрат, участь в режимі відеоконференції за допомогою додатку "EasyCon" (представники не несли витрат пов'язаних з прибуттям в судове засідання) без участі інших учасників судового розгляду, підготовка проекту клопотання), який з урахуванням предмета спору - оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження не є складною, значення справи для сторін, розгляд справи та результат її вирішення не вплинув на репутацію сторони, і не викликав публічний інтерес.
Також колегія суддів враховує, що згідно протоколу судового засідання воно розпочато о 14 год. 18 хв. і закінчено о 14 год. 27 хв. Тобто судове засідання тривало 8 хв.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що лише витрати на професійну правничу допомогу на суму 2000 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, тому підлягають стягненню витрати за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, що відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги підлягають відшкодуванню за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни у розмірі 2000 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.