Справа № 560/3330/20
15 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
23.11.2020 Сьомий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову у даній справі, якою апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2020 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
10.12.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі ОСОБА_1 зазначає, що 04.09.2020 він подав до суду клопотання про залишення без розгляду та повернення апеляційної скарги в зв'язку із зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами. Також у відзиві на апеляційну скаргу в п.8 зазначено про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами. Однак судом вказане клопотання від 04.09.2020 не розглянуто. Також у відзиві просив суд:
- застосувати при розгляді справи рішення Верховного Суду по моїй справі №676/3499/17 правові висновки, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права та як доказ по справі прийняти та застосувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 у справі №676/1910/16-а де відповідач був стороною у справі, і у якій доводились вже оспорювані питання, що не підлягають доказуванню;
- врахувати правові висновки, викладенні в постановах Верховного Суду у справах №420/6852/18, №21-484а14, №826/11746/16, №200/1085/19-а, №21-8а14, №21-108а14, про те, що ГУ НП є правонаступником УМВС;
- врахувати правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 по справі №160/8324/19, постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 по справі №21-484а13 щодо того, що пенсіонер ОВС має право самостійно отримати довідку про г/з для перерахунку пенсії, а органи ПФУ зобов'язані здійснювати перерахунок пенсії згідно наданих довідок.
Однак, жодного з цих клопотань суд не розглянув.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 у поданій 10.12.2020 заяві про ухвалення додаткового судового рішення просить суд:
1) Ухвалити додаткове рішення у справі №560/3330/20 щодо залишення без розгляду та повернення апеляційної скарги у зв'язку із зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами, розглянувши його клопотання від 04.09.2020 та факти, викладені у відзиві.
2) Ухвалити додаткове рішення у справі №560/3330/20, розглянувши його клопотання у відзиві, надавши правову оцінку та врахувавши правові висновки, викладенні в постановах Верховного Суду у справі №676/3499/17, у справах №420/6852/18, №21-484а14, №826/11746/16, № 200/1085/19-а, №21- 8а14, №21-108а14, застосувавши постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 у справі №676/1910/16-а де відповідач був стороною у справі, і у якій доводились вже оспорювані тут питання щодо органу, який має видати довідку, а тому не підлягають доказуванню по новому відповідно до ст.78 КАСУ, ухвалити відповідно до п.6 ст.315 КАСУ додаткове рішення, яким скасувати свою постанову від 23.11.2020 у справі №560/3330/20, або змінити її.
3) Врахувати, що клопотання не є обставинами по справі, яким усім суд може не надавати роз'яснення, а є саме тим предметом з огляду на ст.252 КАСУ, який суд в обов'язковому порядку мав би розглянути, а тим паче мав би врахувати правову позицію у вказаних постановах Верховного Суду, а в разі не згоди з нею в обов'язковому порядку зобов'язаний був аргументувати відступ від такої позиції.
Проаналізувавши доводи та вимоги вказаного клопотання суд вважає, що вказані доводи позивача зводяться виключно до незгоди із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 у даній справі, а вимоги - до скасування вказаної постанови та прийняття нового рішення судом апеляційної інстанції.
Разом з цим, інститут додаткового судового рішення призначений для забезпечення повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом внаслідок не розгляду окремих позовних вимог, клопотань у справі, питання про судові витрати, визначення способу виконання судового рішення.
Однак, шляхом ухвалення додаткового судового рішення суд не може змінювати основне судове рішення по суті, а тим більше скасовувати його. У разі незгоди особи з рішенням суду така особа вправі оскаржити відповідне рішення до суду вищої інстанції, однак, відсутня можливість для скасування судового рішення внаслідок прийняття додаткового судового рішення.
Наведені клопотання позивача, які на його думку не вирішені судом, не є клопотаннями не вирішення яких шляхом винесення окремого рішення або зазначення у тексті постанови зумовлює необхідність ухвалення додаткового судового рішення, адже такі клопотання зводяться до пропозиції та вимог позивача до суду врахувати суб'єктивні судження позивача при вирішенні даної справи. Відповідно такі доводи оцінювались судом як доводи позивача та аргументи його правової позиції.
При цьому, під час ухвалення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 судом враховано позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України» згідно якої принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії».
З огляду на наведене апеляційний суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін. У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 суд детально не описував правову оцінку вказаним аргументам позивача, при цьому, суд зауважує, що це жодним чином не відобразилось на повноті та об'єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат апеляційного розгляду.
Виходячи з наведеного у сукупності, колегія суддів вважає необґрунтованою, а тому й такою що не підлягає до задоволення, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі, у той час як передбачені ч.1 ст.252 КАС України обов'язкові підстави для ухвалення додаткового судового рішення у даному випадку відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №560/3330/20.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.