Справа № 560/5581/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
14 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання недійсними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради, в якому просив:
- визнати недійсним та скасувати рішення дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008 за №4, яким був затверджений Генеральний план м. Хмельницького, в частині, де згідно Генерального плану знаходиться зона зелених насаджень Р-2 С, яка є землями рекреаційного призначення, а згідно даних Публічної кадастрової карти України дані землі в межах КОАТУУ 6810100000, зона 35, квартал 001 є землями сільськогосподарського призначення та є особливо цінними землями сільськогосподарського призначення, чорноземами опідзоленими;
- визнати недійсним та скасувати рішення 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 за №25, яким був затверджений план зонування м. Хмельницького, в частині, де згідно з планом зонування знаходяться зони зелених насаджень Р-2 С та зоні земель водного фонду (Р-4), які є землями рекреаційного призначення та землями водного фонду, а згідно даних Публічної кадастрової карти України дані землі в межах КОАТТУ 6810100000, зона 35, квартал 001 є землями сільськогосподарського призначення та є особливо цінними землями сільськогосподарського призначення, чорноземами опідзоленими;
- визнати протиправним та скасувати рішення 44 сесії Хмельницької міської ради за №10 від 28.08.2020, в частині відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0.75 га для ведення особистого селянського господарства з метою передачі її у власність території міста Хмельницького;
- зобов'язати Хмельницьку міську раду повторно розглянути заяву від 22.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняти рішення по заяві в місячний термін, після набрання рішенням суду законної сили, з урахуванням правових висновків суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року визнано причини пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання недійсними та протиправними рішення дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008 за №4 та рішення 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 за №25 неповажними. Позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008 за №4 та визнання недійсним та скасування рішення 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 за №25 - повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами, на які посилається апелянт, є порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, не повне дослідження усіх обставин справи, що призвели до прийняття протиправного рішення.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи приписи ст. 311 та ч. 2 ст.312 КАС України. розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд першої інстанції, повертаючи позов позивачеві в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та протиправним рішення дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008 за №4 та рішення 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 за №25, виходив з того, що судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду. Будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду або надавали б суду підстави обчислювати строк звернення до суду з іншої дати, ніж дата оприлюднення вказаних рішень та вважати строк звернення до суду не пропущеним або пропущеним, але з поважних причин, ні позовна заява, ні додані до неї матеріали, ні заява про поновлення пропущеного строку - не містять.
Колегія суддів погоджується з даною позицією суду першої інстанції та відзначає наступне.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності справи від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Отже, законодавцем, встановленими строками, обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах.
В даному випадку, судова колегія надає оцінку факту дотримання позивачем приписів ст. 122 КАС України та зазначає наступне.
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Колегія суддів зазначає, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
При цьому, відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IVрішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як встановлено судом, позивач, обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з вимогами щодо оскарження рішення дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008 за №4 та рішення 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 за №25, вказував, що про спірні рішення дізнався випадково із рішення Хмельницької міської ради за №10 від 28.08.2020 про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою, підставою для якої слугувало оскаржуване рішення.
В даному випадку, колегія суддів критично оцінює наведені позивачем пояснення з даного приводу, та вважає їх такими, що жодним чином не обгрунтовують вагомість підстав, які перешкоджали позивачу своєчасно скористатись своїм правом на звернення до суду.
Аналіз наведених вище положень процесуального закону дає підстави дійти висновку, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 59 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Рішення від 06.08.2008 за №4 та від 30.03.2011 за №259 розміщені на офіційному веб-сайті Хмельницької міської ради у мережі інтернет, та є в необмеженому доступі.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки позивачем не надано доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому ознайомитись з рішеннями відповідача від 06.08.2008 за №4 та від 30.03.2011 за №25, що були розміщені на офіційному веб-сайті Хмельницької міської ради у мережі інтернет та перебували у відкритому доступі, в межах строку на їх оскарження.
При цьому, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в повному обсязі базуються на довільному та відповідно помилковому трактуванні позивачем норм процесуального законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», п.27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої інстанції не підтвердилися під час перегляду справи апеляційним судом.
Суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.