про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/12864/20
15 грудня 2020 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Іваненко Т.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів для сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд приходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Із змісту чинного законодавства вбачається, що термін «майновий стан сторони» не охоплює випадки, коли стороною у справі є держава, представником якої у цьому спорі є Вінницький обласний військовий комісаріат.
Згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
З вищевказаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2020 року визначений у розмірі 2102 грн 00 коп.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1261 грн 20 коп = 150% *(2102*0,4).
При цьому, слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ: 38054707
Банк: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок: UA728999980313171206081002856
Документ про сплату судового збору подається тільки в оригіналі.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не дотримано вимог ч.5 ст.296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Тому вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та роз'яснити апелянту, що зазначені недоліки можуть бути усунуті ним, зокрема, шляхом направлення до Сьомого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір", підтвердження сплати судового збору та зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
3. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Іваненко Т.В.