Справа № 560/3153/20
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
14 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини № НОМЕР_1 , в якому просив суд:
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення без застосування базового місяця січня 2008 року, без врахування всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру;
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років з 01 березня 2018 року до 01 грудня 2019 року без урахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідно до п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період служби з 05 квітня 2017 року до 01 грудня 2019 року у розмірі 131 538,92 грн.;
стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років за період з 01 березня 2018 року до 01 грудня 2019 року у розмірі 11 800,00 грн.;
стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 грудня 2019 року до 15 червня 2020 року у розмірі 65 246,40 грн.;
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошовою забезпечення, посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 05 квітня 2016 року по 01 грудня 2019 року.
Зобов'язано військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05 квітня 2016 року по 01 грудня 2019 року, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року.
Визнано протиправними дії військової частини № НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 при обчисленні починаючи з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01 січня 2018 року.
Зобов'язано військову частину № НОМЕР_1 , починаючи з 01 березня 2018 по 31 грудня 2018 року включно вчинити дії щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01 січня 2018 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Визнано протиправними дії військової частини № НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 при обчисленні починаючи з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIIІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01 січня 2019 року.
Зобов'язано військову частину № НОМЕР_1 починаючи з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2019 року включно, вчинити дії щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01 січня 2019 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом першої інстанції неправомірно не наведено розрахунку індексації, не зобов'язано нарахувати і виплатити конкретну суму індексації грошового забезпечення, а також стягнення середнього заробітку за час затримки виплати індексації та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.
Також, не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 05 квітня 2017 року до 01 грудня 2019 року.
30 травня 2020 року на адресу відповідача направлено адвокатський запит № 103-55/20 з проханням надати розрахунок недоплачених позивачу з 01 березня 2018 року по день звільнення сум посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, нарахувати і виплатити позивачу недоплачені з 01 березня 2018 року по день звільнення посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по виплаті індексації грошового забезпечення, недоплачених сум посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років.
Відповіді на вищевказаний запит відповідачем надано не було.
Позивач вважаючи, що має право на виплату сум індексації грошового забезпечення та компенсації за несвоєчасну їх виплату, звернувся до суду з даним позовом.
Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, виходить з такого.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовних вимог про нарахування і виплати ОСОБА_1 посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років з 01 березня 2018 року до 01 грудня 2019 року без урахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідно до п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Положенням ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ зазначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 попередньої редакції було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1,12,13,14.
У лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13 і 14.
Однак, згідно із Приміткою 1 Додатку 1 до вказаної постанови КМУ, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт та відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Статтями 7, 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762 грн, а мінімальна заробітна плата - 3723 грн.
Отже, 50% мінімальної заробітної плати складає 1861,50 грн.
Відтак, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен становити 1861,50 грн.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2019 році, визначений Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" складає 1921 грн., а мінімальна заробітна плата - 4173 грн.
Таким чином, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен бути 2086,50 грн.
Як вірно встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, відповідачем з 01 березня 2018 до 01 грудня 2019 року невірно розраховувались і виплачувались позивачу посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб без урахування мінімального порогу 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідною календарного року.
Тобто з 01 березня 2018 року відповідачем здійснюється систематична недоплата належного грошового забезпечення ОСОБА_1 , у належному розрахунку за посадовим окладом та окладом за військовим званням.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при проведенні розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням позивача слід виходити із розрахункової величини - 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, оскільки у примітках до Додатку 1 та Додатку 14 застосовано словесну конструкцію "але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року".
Щодо задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 05 квітня 2016 року по 01 грудня 2019 року та зобов'язання військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05 квітня 2016 року по 01 грудня 2019 року, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Статтею 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина 1 статті 4 Закону № 1282-XII).
Частинами 1-2 статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина 6 статті 5 Закону № 1282-XII).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06 лютого 2003 року № 491-ІV.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку № 1078).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
На підставі аналізу наведених положень законодавства апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо помилкового не зазначення у судовому рішенні судом першої інстанції конкретної суми індексації грошового забезпечення колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення)
З аналізу приписів Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) та визначати суму індексації, зокрема розміру посадового окладу, базового місяця для обчислення індексації, покладено саме підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.
Суд першої інстанції зобов'язав В/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05 квітня 2016 року по 01 грудня 2019 року, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки позивач почав проходити військову службу в військовій частині № НОМЕР_1 з 05 квітня 2017 року, а не з 05 квітня 2016 року.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року
Колегія суддів зазначає, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум. І саме на в/ч № НОМЕР_1 за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення.
При цьому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсацію втрати частини доходів з мотивів, зазначених у оскаржуваному судовому рішенні.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.
У силу п.2 ч.1 ст.315КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 05 квітня 2016 року по 01 грудня 2019 року та зобов'язанння військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05 квітня 2016 року по 01 грудня 2019 року, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 05 квітня 2017 року по 01 грудня 2019 року.
Зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05 квітня 2017 року по 01 грудня 2019 року.
В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року залиши без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Матохнюк Д.Б. Совгира Д. І.