Справа № 240/7494/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.
15 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати дії військової частини НОМЕР_1 протиправними, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- визнати дії військової частини НОМЕР_1 протиправними, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2019 року по 12.11.2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року №2629- VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01.01.2019 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2019 року по 12.11.2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01.01.2019 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 сплатити ОСОБА_1 , недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, в тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні) відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018 року та Законом України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на 01.01.2019 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають положення п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 зі змінами, внаслідок яких п. 4 вказаної Постанови викладено в новій редакції, згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу відповідача.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін , суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31 грудня 2019 року № 321 старшого прапорщика ОСОБА_1 , головного сержанта ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону, звільненого наказом командира 30 окремої механізованої бригади від 28 грудня 2019 року № 222-рс з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «б», виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 31 грудня 2019 року.
До матеріалів справи додано довідку про його грошове забезпечення 1 з березня 2018 року по жовтень 2019 року. В даній довідці вказано про нарахування грошового забезпечення позивача, з урахуванням посадового окладу в розмірі 3440,00 грн та окладу за військовим званням в розмірі 1020,00 грн.
Матеріали справи містять грошовий атестат позивача, в якому вказано, що до 31.12.2019 посадовий оклад склав 3440 грн, оклад за військовим званням позивача склав 1020 грн.
Позивач звертався до Командира військової частини НОМЕР_1 щодо проведення перерахунку грошового забезпечення, з урахуванням визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2018 з розрахунку 50% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2018 та з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно з розрахунку 50% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2019, у відповідності до вимог чинного законодавства.
Листом від 13.05.2020 року №3113 Військова частина НОМЕР_1 відмовила позивачу у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 ст.9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Положенням ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ зазначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.
Грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п. 2 постанови №704).
Додатком 1 до постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно цієї тарифної сітки для тарифного розряду 32 встановлено коефіцієнт 3,52.
Пунктом 5 та з урахуванням додатків 1, 2, 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.03.2018 №169 затверджено схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Державної прикордонної служби України.
Згідно "Схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України", для посади начальника служби державного нагляду за охороною праці встановлено тарифний розряд 32 та тарифний коефіцієнт 3,52.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", затверджено схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14, відповідно до якої військовому званню "підполковник" встановлено тарифний коефіцієнт - 0,80.
Слід також зазначити, що пунктом 4 постанови №704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 4 в редакції Постанови КМ № 103 від 21.02.2018).
Водночас, за попередньої редакцією п. 4 Постанови № 704, встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В свою чергу, в лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
У той же час, згідно із Приміткою 1 Додатку 1 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт та відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Статтями 7, 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762 грн, а мінімальна заробітна плата - 3 723 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати буде складати 1 861,50 грн.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен бути 1 861,50 грн.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2019 році, визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" складає 1 921 грн, а мінімальна заробітна плата 4 173 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати буде складати 2 086,50 грн.
Отже, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен бути 2 086,50 грн.
Тож, відповідно Примітки Додатку 14 та враховуючи розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб і мінімальної заробітної плати у 2018 році, для коректного визначення окладу позивача за військовим (спеціальним) званням варто застосовувати мінімальний множник, а саме 50% мінімальної заробітної плати 1 861,50 грн (на 2018 рік) та 2 086,50 грн (на 2019 рік).
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ольсон проти Швеції", а саме, норма спеціального закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.
Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах "Вєренцов проти України", "Кантоні проти Франції").
Відтак, суд зазначає, що нечіткість Постанови №704, коли Примітки до Додатків 1,14 на які покликається позивач і які, не визнає відповідач, є в свою чергу частинами даного нормативно-правового акта, які представляють державно-владний припис, призначений для спеціального текстового або символічного підкреслення, має супровідний характер.
Виходячи з наведеного та згідно з усталеною практикою Європейського суду, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України", "G.G. та інші проти Болгарії").
Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.04.2008 в справі "Вассерман проти Росії" вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
Отже, за таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійснення перерахунку та нарахування грошового забезпечення та визнання протиправними дій відповідача, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та пункту 1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 при обчисленні позивачу розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого законодавством на відповідний рік та зобов'язанням відповідача вчинити дії щодо такого перерахунку та сплатити недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.