Справа № 826/2039/17 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
15 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Шурка О.І.,
При секретарі: Лащевської Д.О.,
За участю позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Маланчук В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування припису, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив:
- визнати дії посадових осіб Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Леуського Олександра Олександровича та ОСОБА_2 з проведення перевірки квартири АДРЕСА_1 незаконними;
- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016.
Позов обґрунтовано тим, що посадовими особами відповідача протиправно винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016, оскільки обставини вказані в акті перевірки від 23.12.2016 не відповідають дійсності, так як позивач не є суб'єктом містобудування і ніяких будівельних та ремонтних робіт у 2016 році у квартирі АДРЕСА_1 не проводив.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2020 року позовні вимоги - задоволено частково.
Скасовано припис Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 грудня 2016 року. У задоволенні решти позову відмовлено.
Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час проведення перевірки було встановлено, що будівельні роботи по реконструкції квартири АДРЕСА_1 були проведені саме на замовлення ОСОБА_1 .
На думку апелянта, під час вирішення даної справи, судом першої інстанції не було досліджено договір підряду від 25.11.2014 №3, відповідно до якого позивач є замовником будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_1 , та не надано йому жодної оцінки.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що підставою для проведення перевірки слугував припис від 06.09.2016, який був скасований під час розгляду справи №826/15046/16.
Окрім того, позивач звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не є замовником будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 розумінні вимог чинного законодавства, що також свідчить про безпідставність оскаржуваного припису.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на підставі звернення ТОВ «РДС-Еліт» за дорученням Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.07.2016 №40-14100 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 », за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог статті 34, пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За наслідками проведення вказаної перевірки відповідачем видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 06.09.2016, згідно якого з метою усунення виявлених порушень позивачу пред'явлено вимогу щодо зупинення виконання будівельних робіт із реконструкції квартири АДРЕСА_1 з 06.09.2016, а також встановлено строк до 20.09.2016 для усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку.
У подальшому, постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №114 від 20.09.2016 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 96 КУпАП на накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
26 жовтня 2016 року ТОВ «РДС-Еліт» звернулось до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою (вх. №073/574), в якій просило перевірити законність діянь у тому числі позивача з приводу проведених будівельних робіт із погіршенням цілісності і зовнішнього вигляду фасаду житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 44, квартира 50.
Для здійснення позапланової перевірки за вказаною вище адресою головним державним інспекторам інспекційного відділу Управління контролю за будівництвом на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №60 від 17.10.2016 та звернення ТОВ «РДС-Еліт» видано направлення для проведення позапланової перевірки від 21.11.2016 б/н з 21.11.2016 по 25.11.2016 за адресою: АДРЕСА_1 .
22 грудня 2016 року на підставі того ж наказу №60 від 17.10.2016 та звернення ТОВ «РДС-Еліт» головному державному інспектору інспекційного відділу №3 Леуському О.О. та начальнику інспекційного відділу №3 Лук'янову А.О. Управління контролю за будівництвом видано друге направлення для проведення позапланової перевірки з 22.12.2016 до 23.12.2016 на АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів від 23.12.2016, в якому зазначено, що посадовими особами відповідача у присутності замовника будівництва ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем на вказаному вище об'єкті будівництва та встановлено, що станом на час проведення перевірки згідно з даними реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо наявності таких документів за вказаною вище адресою.
Також, у акті зазначено, що під час перевірки встановлено, що на 2 рівні квартири АДРЕСА_1 , забудована відкрита тераса та забудований балкон, також замуровано вхід з другого рівня квартири в коридор загального користування на 20-му поверсі, у зв'язку з чим, як зазначено в акті, замовником будівництва - громадянином ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 06.09.2016, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, чим порушено підпункт «б» пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі вказаного акта, позивачу видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016, відповідно до якого з метою усунення виявлених порушень позивачу висунуто вимогу у термін до 15.02.2017 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану у відповідності до технічного паспорту, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 26.09.2012.
Вважаючи дії посадових осіб відповідача протиправними, а припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не є замовником будівництва, тобто не є суб'єктом містобудування, він не може відповідати за порушення вимог законодавства у сфері містобудування, відтак оскаржуваний припис від 23.12.2016 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача з проведення перевірки квартири АДРЕСА_1 , є безпідставними, оскільки позивачем не обґрунтовано та не зазначено в чому полягали протиправні дії інспекторів, та визнання таких дій протиправними не відновлює порушеного інтересу позивача в частині винесення щодо нього оскаржуваного припису.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої вказаної статті посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.
Згідно з частиною першою Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 (далі - Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Пунктами 1, 7 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.10.2015 №978 (далі також - Положення №978) встановлено, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.
Департамент, у межах делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі - Держархбудінспекція).
Департамент під час виконання покладених на нього завдань у своїй діяльності взаємодіє в установленому порядку з підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями, органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
Згідно з пунктом 3 Положення №978 основним завданням Департаменту є: здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.
У відповідності до підпунктів 4, 6-8 пункту 4 Положення №978 Департамент відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста Києва; розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень; виявляє, реагує та запобігає фактам самочинного будівництва об'єктів на території міста Києва.
Таким чином, зазначеними положеннями визначено повноваження Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з пункту 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
У силу вимог пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що зазначений у пункті 7 Порядку №553 перелік підстав для проведення позапланової перевірки є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Вказана переірки повинна бути проведена протягом п'яти робочих днів, та у разі потреби може бути продовжена не більше як на два робочі дні.
Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У силу вимог пункту 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Отже, у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадові особи органу держаного архітектурно - будівельного контролю складають акт, у якому фіксуються такі порушення. На підставі акту складається обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також складаються відповідні протоколи та приписи, які у встановлений Порядком №533 строк подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 826/4/16.
Як свідчать матеріали справи, 21 листопада 2016 року посадовими особами відповідача на підставі Наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №60 від 17.10.2016 видано направлення для проведення позапланової перевірки на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.10.2016 №60 та звернення ТОВ «РДС-Еліт» від 26.10.2016, зі строком проведення перевірки у період з 21.11.2016 по 25.11.2016.
У подальшому, на підставі цього ж наказу Департаменту та звернення юридичної особи було видано ще одне направлення для проведення позапланової перевірки від 22.12.2016 б/н, зі строком проведення перевірки вже у період з 22.12.2016 по 23.12.2016.
Однак, як вірно відзначено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутнє письмове рішення керівника Департаменту щодо продовження терміну проведення позапланової перевірки за об'єктом будівництва: «Реконструкція квартири №50 по вул. Тургенєвській, 44 у місті Києві», як і відсутнє посилання на таке письмове рішення у вказаних вище направленнях.
Слід також відзначити, що підставою для проведення позапланової перевірки посадовими особами відповідача слугував саме наказ Департаменту від 17.10.2016 №60 та звернення ТОВ «РДС-Еліт» від 26.10.2016, а не перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог раніше виданого припису, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 06.09.2016.
У той же час, видаючи оскаржуваний припис від 23.12.2016, відповідач виходив з того, що позивачем було допущено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку позивача шляхом невиконання припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 06.09.2016.
Колегія суддів звертає увагу на правову позицію, неодноразово висловлену, як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, від 13.10.2020 згідно з якою, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.
Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права застосував також Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі № 804/12558/14, де зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Отже, не зважаючи на те, що підставою для проведення позапланової перевірки було саме звернення юридичної особи (абзац шостий пункту 7 Порядку №553), посадовими особами відповідача здійснено перевірку на підставі абзацу 8 пункту 7 Порядку №553 (перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю), що свідчить про протиправність складеного відповідачем за наслідками такої перевірки припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016.
Окрім того, суд звертає увагу, що приймаючи оскаржуваний припис, відповідач виходив з того, що ОСОБА_1 є замовником будівництва за адресою: місто Київ, вул. Тургеневська, 44, кв. 50 .
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що замовник-фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до статті 1 Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі № 826/15046/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «РДС-Еліт», ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування припису та постанови, за результатами розгляду якої визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 06 вересня 2016 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт та визнано протиправним та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві №114 від 06 вересня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення.
Вказане рішення набрало законної сили 14.01.2019 згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019, якою у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС-Еліт» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «РДС-Еліт», ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування припису та постанови- відмовлено.
Приймаючи рішення від 26.09.2018, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не є замовником об'єкту будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » у розумінні чинного законодавства, жодних повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності позивач відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю не подавав та такі повідомлення цими органами не реєструвались.
Окрім того, судом у справі 826/15046/16, було встановлено, що позивач навіть не є власником або наймачем квартири, у якій виконуються роботи з реконструкції, та згідно відомостей зазначених у акті, позивач зареєстрований в АДРЕСА_3 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ), а власницею спірної квартири є третя особа - ОСОБА_3 .
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, оскільки припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 06 вересня 2016 року, у зв'язку з невиконанням вимог якого, було видано оскаржуваний припис від 23 грудня 2016 року, був скасований у судовому порядку, відтак підстави для перевірки виконання його вимог позивачем відсутні.
Посилання апелянта на те, що позивач є замовником будівництва з огляду на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «РДС-Еліт» укладено договір генерального підряду №3 від 25 листопада 2014 року, предметом якого є виконання ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1 , колегія суддів оцінює критично, з огляду на наступне.
Згідно з умовами договору від 25.11.2014, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ «РДС-Еліт» (генпідрядник), останній зобов'язувався здійснити ремонтні роботи квартири №50 по вул. Тургенєвській, 44 у Шевченківському районі міста Києва.
Однак, факт виникнення цивільно-правових відносин з іншими особами щодо проведення будівництва не може свідчити про те, що позивач є саме суб'єктом містобування та на момент проведення перевірки останній здійснював роботи щодо реконструкції спірної квартири з порушенням або неналежним виконанням вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами
У свою чергу, відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР, згідно правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Враховуючи, що позивач не є замовником будівництва, що встановлено під час розгляду справи №826/15046/16, тобто не є суб'єктом містобудування, останній не може відповідати за порушення вимог законодавства у сфері містобудування, що свідчить про обґрунтованість вимог щодо скасування припису Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016.
У той же час, судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача з проведення перевірки квартири АДРЕСА_1 , оскільки позивачем не обґрунтовано та не зазначено в чому полягали протиправні дії інспекторів, та задоволення позовних вимог у такий спосіб не відновить порушеного інтересу позивача в частині винесення щодо нього оскаржуваного припису.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
О.І. Шурко