Справа № 826/4172/17
14 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Парінова А.Б.
Черпіцької Л.Т.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства закритого типу «Спеціалізований Будівельно-монтажний Поїзд №803», Романова Геннадія Леонідовича про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства закритого типу «Спеціалізований Будівельно-монтажний Поїзд № 803» до Національного антикорупційного бюро України, Головного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про бездіяльність та вчинення певних дій,-
Позивач - Акціонерне товариство закритого типу «Спеціалізований Будівельно-монтажний Поїзд № 803» звернувся до суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України, Головного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про бездіяльність та вчинення певних дій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року позовну заяву АТЗТ «Спеціалізований Будівельно-Монтажний Поїзд №803» до Національного антикорупційного бюро України, Головного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про бездіяльність та вчинення певних дій - залишено без руху.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Акціонерне товариство закритого типу «Спеціалізований Будівельно-монтажний Поїзд № 803» звернувся до суду з апеляційними скаргами.
Також, до Шостого апеляційного адміністративного суду від Акціонерного товариства закритого типу «Спеціалізований Будівельно-монтажний Поїзд №803», ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просили:
1. Забезпечити право на повноважний справедливий суд і зобов'язати Київський окружний адміністративний суд (КОАС ) та суддю у справі Лапій С.М. передати цю справу № 826/4172/17 та цю заяву (про забезпечення позову) від КОАС до ЄДИНОГО в державі суду утвореного законом відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 та ч. 2 ст. 125 Конституції України - Вищого антикорупційного суду або, відразу в ЄСПЛ, бо судів публічного права не існує в Україні від 03 серпня 2010 р.;
2. Указом Президента України або Постановою Верховної Ради України зупинити усі суди України, які не утворені ЗАКОНОМ через єдиний повноважний орган представляти народ України - Верховною Радою України, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 та ч. 2 ст. 125 Конституції України, але Указом Гаранта чи постановою ВРУ передбачити дію кримінального судочинства;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України зупинити по всій країні корумповану схему по сплаті пільгових пенсій за Списком 2 у зворотному від встановленого законом порядку не за рахунок підприємств, а із державного бюджету і сплачувати їх після надходження грошей від підприємств до відповідних управлінь Пенсійного фонду України;
4. Зобов'язати Київське об'єднання управління Пенсійного фонду України м. Харкова зупинити сплату пенсії ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який отримав її в неповноважному ПФУ-1 за рахунок нашого підприємства в іншій юрисдикції, подавши документи за місцем проживання, як фізична особа без набуття прав на пільгову пенсію, а не від підприємства Акціонерного товариства закритого типу «Спеціалізований Будівельно-монтажний Поїзд № 803», де ніколи не існувало важких умов праці за Списком 2, ніколи не було атестації робочих місць і ніколи не було пільгових пенсіонерів;
5. Президенту України Зеленському В.О. - гарантувати нам право на судовий захист порушених прав і провести публічний розгляд цієї заяви із викликом усіх учасників справи до зали повноважного суду, відповідно до ст. 129 Конституції України;
6. Президенту України Зеленському В.О. , як головнокомандувачу, відновити право на захист України і провести військові іспити захисту бронетехніки, стаціонарних бойових позицій від РПГ, ПТРК, СПГ, усіх мінометних мін та будь яких ракет, що падають зверху.
7. Шостому апеляційному адміністративному суду та Верховному суду, як відповідачам у справі та судам, які не утворені законом, відповідно до п. 14 ч. 1. ст. 92 та ч. 2 ст. 125 Конституції України не приймати до розгляду цю справу, а відразу направляти до єдиного повноважного суду в Україні - Вищому антикорупційному суду;
8. Зобов'язати Верховну Раду України, як єдиного повноважного органу представляти народ України, відновити порушене право на звернення до влади (ст. 40 Конституції) - депутатів і отримання відповіді від народних депутатів, а також, право всього народу України жити в державі із устроєм демократична республіка, коли влада належить народу, обирається народом і строкова, а не в пожиттєвий судовій монархії;
9. Зобов'язати НАБУ надати відповідь на заяви (про притягнення до кримінальної відповідальності) від 20.08.2020 р.
10. Зобов'язати КСУ надати відповідь (ст. 40 КУ) на заяву ОСОБА_1 про притягнення самого себе до кримінальної відповідальності за образу держави, суддів КСУ та надати правоустановчі документи (ЗАКОН) про утворення КСУ, відповідно до п.14, ч. 1 ст. 2 та ч. 2 ст. 125 Конституції України.
Розглянувши доводи заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Частиною 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В силу частини 2 статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 вересня 2019 року у справі №9901/5/19 зазначив: «…Вирішенню питання щодо необхідності забезпечення позову передує аналіз ймовірності заподіяння шкоди правам та інтересам особи, що заявляє таке клопотання, відновлення яких в майбутньому потребуватиме докладання значних зусиль. Тобто, необхідність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається за його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При цьому, оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права, інтересу, про захист яких просить заявник, з наслідками заходу забезпечення позову».
Колегія суддів наголошує на тому, що з поданої заяви про забезпечення позову не можливо встановити зміст порушених прав та інтересів заявників, що унеможливлює з'ясування обставин щодо обґрунтування підстав для забезпечення позову.
Заявниками в поданій заяві про забезпечення позову не зазначено, в чому саме полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не наведено конкретних обставин, які б підтверджували, що захист їх прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, а також, не надано відповідних доказів.
Всупереч наведеним вимогам, у поданій заяві не наведено захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, за правилами ч. 1 ст. 77 КАС України, тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.
Однак, судом не встановлено, а заявником не доведено та не підтверджено існування реальної загрози правам заявників на час прийняття даної ухвали та виникнення незворотних наслідків.
Також, заявниками не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до несприятливих наслідків для їх прав, у разі постановлення на їх користь судового рішення.
Щодо інших доводів заявників, колегія зазначає наступне.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства закритого типу «Спеціалізований Будівельно-монтажний Поїзд №803», ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 242, 243, 311, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви Акціонерного товариства закритого типу «Спеціалізований Будівельно-монтажний Поїзд №803», ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Парінов А.Б.
Черпіцька Л.Т.