Справа № 580/1436/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш
14 грудня 2020 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюк А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до фінансового управління Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа: Уманське управління Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2020, -
Позивач звернувся до суду з позовом до фінансового управління Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Уманське управління Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо не погодження висновку третьої особи від 07.04.2020 №0059403EV/2311 та зобов'язати відповідача погодити висновок третьої особи від 07.04.2020 №0059403EV/2311.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Представник відповідача просив суд розглядати справу за його відсутності, надав письмовий відзив на апеляційну скаргу.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, та з огляду на заходи щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що на заяву позивача щодо повернення надміру сплачених коштів у сумі 78800 грн. (вх. №3674/52-51 від 31.03.2020), Уманським управлінням Головного управління ДПС у Черкаській області підготовлено електронний висновок від 07.04.2020 №0059403EV/2311, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України та Порядку інформування взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, передано для погодження до фінансового управління Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області.
Листом фінансового управління Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області від 09.04.2020 №135/01.02-11 надано відмову у погодженні електронного висновку від 07.04.2020 №0059403EV/2311, оскільки кошти з орендної плати з фізичних осіб у сумі 78800 грн. не вважаються надмірно сплаченими позивачем, оскільки вони сплачені на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 23.11.2015 у справі №22ц/793/2650/15.
Позивач вважає таке рішення про відмову у погодженні електронного висновку протиправним, таким, що порушують права позивача, що й стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені у ст. 43 ПК України, згідно якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано право платника податків на повернення помилково сплаченої до бюджету суми коштів, зокрема шляхом її зарахування в рахунок погашення поточних грошових зобов'язань такого платника з відповідного податку.
Разом з тим, зазначеному праву платника кореспондує обов'язок контролюючого податкового органу вжити відповідних заходів та за наявності правових підстав забезпечити реалізацію цього права.
При цьому, законодавством регламентовано граничний строк реалізації вказаного права, а саме 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі - Порядок №787), визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
Відповідно до абз. 3 п. 5 Порядку №787 у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60 (далі - Порядок №60).
Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Положеннями пункту 2 розділу II Порядку № 60 передбачено, у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку №60 у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Як зазначалося, листом фінансового управління Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області від 09.04.2020 №135/01.02-11 надано відмову у погодженні електронного висновку від 07.04.2020 №0059403EV/2311, оскільки кошти з орендної плати з фізичних осіб у сумі 78800 грн. не вважаються надмірно сплаченими позивачем, оскільки вони сплачені на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 23.11.2015 у справі №22ц/793/2650/15.
Так, у листопаді 2014 року прокурор Жашківського району, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Черкаській області, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 112 227 грн. 63 коп., розірвання договору оренди землі та повернення предмету оренди. У позові він вказав, що 30 серпня 2013 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 94,3185 га (кадастровий номер 7120982000:02:001:0515 ділянка площею 9,0683 га, 7120982000:02:001:0524 ділянка площею 11,2302 га, 7120982000:02:001:0525 ділянка площею 74,0200 га), які за цільовим призначенням відносяться до земель сільськогосподарського призначення та розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району, Черкаської області. Договір оренди укладено строком на 20 років.
Проте, взяті на себе обов'язки за договором, щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати, відповідач ОСОБА_1 у повній мірі не виконав, за період з серпня 2013 року по березень 2014 року орендну плату взагалі не вносив та на момент звернення до суду виникла заборгованість по орендній платі на загальну суму 59 647 грн. 74 коп., на яку нараховано 51 177 грн. 76 коп. пені, відповідно до п. 13 договору та 1 402 грн. 13 коп. 3% річних, які підлягають стягненню в судовому порядку.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 23.11.2015 у справі №22ц/793/2650/15 вирішено стягнути з ОСОБА_1 за договором оренди від 30.08.2014 року на користь держави 87 492 грн. 58 заборгованості по орендній платі за землю шляхом зарахування на р/р 33216815700073 Житницької сільської ради.
Таким чином, у позивача на час звернення останнього із відповідною заявою про повернення надмірно сплачених сум грошового зобов'язання відсутня переплата з орендної плати з фізичних осіб в сумі 78800 грн., оскільки вказані кошти сплачені ним на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 23.11.2015 у справі №22ц/793/2650/15.
Отже, відповідачем правомірно відмовлено у погодженні висновку третьої особи від 07.04.2020 №0059403EV/2311, та відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до фінансового управління Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа: Уманське управління Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 14.12.2020