08 грудня 2020 р.Справа № 440/2078/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника відповідача Мазур Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 21.05.20 року по справі № 440/2078/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
17 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправною та скасування відмови Міністерства оборони України у розгляді поданих документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 “Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”, оформленої листом від 12.03.2020 вих№248/325/огд;
- зобов'язання Міністерство оборони України розглянути питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, як інваліду 2 групи з 23 листопада 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до пункту “б” статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він неодноразово звертався із заявою про призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, проте за результатами розгляду направлених листом Полтавського ОВК від 12.02.2020 №12/471 документів ОСОБА_1 відповідач залишив останні без реалізації та повернув відправнику супровідним листом від 12.03.2020 вих№248/325/огд. Вважаючи оформлене листом від 12.03.2020 вих№248/325/огд рішення відповідача таким, що прийняте без достатніх на те правових підстав, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано бездіяльність Міністерства оборони України щодо розгляду поданих ОСОБА_1 та направлених Полтавським обласним військовим комісаріатом листом від 12 лютого 2020 року №12/471 документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 протиправною.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до положень пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року №975.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляціній скарзі зазначає, що до Порядку №975 особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають до військкомату такі документи, зокрема копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Відповідач зазначає, що позивач не надав жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідач вважає, що позивачем було надано неповний пакет документів, чим було порушено вимоги Порядку №975, у зв'язку з чим неможливо, вирішити питання про право позивача (загалом) на отримання одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Відповідач звертає увагу, що які позивачем не було подано є суттєвими та визначальними, оскільки ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова, втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком зокрема: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Отже, за відсутності вказаних документів, неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідач зазначає, що мета судово-медичного дослідження, а саме: встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень, а тому висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи також не може бути документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) є необхідним документом для встановлення причинного зв'язку ушкодження здоров'я (отримання протоколу ВЛК про встановлення причинного зв'язку) та ніяким чином не відноситься до документів, що можуть свідчити про причини та обставини ушкодження здоров'я.
На думку відповідача, зі змісту висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи також не вбачається жодної причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно'не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, у зв'язку з чим вказаний документ також не може слугувати підтвердженням вищевказаних обставин.
З урахуванням наведеного, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.
При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов'язку щодо їх ви гребовування
У контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, Міноборони вважає, що надані позивачем разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, копія документів, не містять інформацію про обставини поранення позивача, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 16.04.1984 по 05.05.1986, що підтверджується військовим квитком, копія витягу з якого наявна у матеріалах справи /а.с. 49-54/.
У період проходження строкової військової служби позивач, зокрема, проходив військову службу у складі діючої армії під час бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан у період з 28.08.1984 по 27.07.1985, що підтверджується довідкою Полтавського з'єднаного міського військового комісаріату №5/200 від 20.01.2017 /а.с. 55/ та не заперечується відповідачем.
27.09.2016 на підставі направлення військового комісара Полтавського ОМВК від 22.09.2016 №5/4020 судово-медичним експертом Обласного бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОДА Лисицею Ю.Ю. проведено судово-медичне дослідження (обстеження) ОСОБА_1 та складено акт судово-медичного дослідження (обстеження) №1504, за змістом якого зазначено про виявлення шрамів шкіри обличчя, лівої верхньої та правої нижньої кінцівок, які є наслідком загоєння ран. По своїх морфологічних характеристиках шрами не вступають в протиріччя з механізмом їх утворення, внаслідок вогнепальних поранень та давністю їх утворення в період бойових дій, на які вказав обстежуваний /а.с. 48/.
У витязі із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №4212 від 03.10.2016) зазначено, що мінно-вибухова травма, осколкові поранення голови, лівої руки та правої ноги, колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1964 року народження, наслідком яких стали рубці в зазначених анатомічних ділянках, що підтверджується актом судово-медичного дослідження (обстеження) №1504 від 27.09.2016 року "Полтавського обласного бюро судово-медичної експертизи", та які у подальшому призвели до розвитку: "ІХС: Стенокардії напруження стабільна. ФК ІІ. Дифузного та післяінфарктного (2013 р.) кардіосклерозу. СН ІІ-А ст. ФК ІІ. Гіпертонічної хвороби ІІІ ст., ступінь 2, ризик 3. Стійких відділених наслідків перенесеної МВТ. ЗЧМТ (контузія головного мозку, 1985 р.) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст. з помірним та стійким цефалгічним синдромом з лікворно-венозною дистензією. Остеохондрозу міжхребцевих дисків шийного відділу хребта, з протрузіями в сегментах С3-С4, С4-С5, С5-С6, деформуючого спондильозу з больовим синдромом. Ангіопатії сітківки обох очей. СКХ. Хронічного простатиту. Цукрового діабету, ІІ тип, легка ступінь, ст.. субкомпенсації вуглеводного обміну", що підтверджується медичними документами, - ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ, ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК. ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРИ ПЕРЕБУВАННІ В КРАЇНАХ, ДЕ ВЕЛИСЬ БОЙОВІ ДІЇ /а.с. 47/.
Згідно довідки МСЕК Серії АВ №0563038 ОСОБА_1 вперше встановлено ІІ групу інвалідності з 14.12.2016, травма, поранення, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії /а.с. 46/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №816/1208/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 у складенні висновку про наявність у ОСОБА_1 права на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи з 14.12.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, викладену у листі від 03.04.2018 №12/585. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти висновок за заявою ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду війни 2-ї групи з 14.12.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та направити на розгляд комісії Міністерства оборони України.
До вказаного висновку Полтавського ОВК було додано: заяву, копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №816/1208/18, копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018, копію довідки МСЕК про встановлення інвалідності серії АВ №0563038 від 14.12.2016, копію витягу з протоколу ВЛК про встановлення причинного зв'язку поранення (травми, контузії, каліцтва), копію акта судово-медичного дослідження /а.с. 48/, довідку про призов (проходження військової служби), копію військового квитка, копії паспорту та ідентифікаційного номеру.
Розглянувши подані документи комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги рядовому в запасі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), якого 05.05.1986 звільнено зі строкової служби та 14.12.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка МСЕК серія АВ №0563038 від 17.01.2017), оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, (п. 26 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.10.2018 №102, копія витягу з якого наявна в матеріалах справи /а.с. 37/).
Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.10.2018 №12/2660 позивача повідомлено, що відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат (протокол №102 від 12.10.2018, пункт 26) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги /а.с. 38/.
В результаті оскарження ОСОБА_1 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №102 від 12.10.2018 (пункт 26), у судовому порядку, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі №440/3922/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 26 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №102 від 12.10.2018 щодо відмови в призначені одноразової грошової допомоги рядовому в запасі ОСОБА_1 . Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи з 14.12.2016, відповідно до ст.16 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №440/3922/18 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі №440/3922/18 скасовано; прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 39-43/.
У подальшому, ОСОБА_1 подав до Полтавського ОВК заяву від 10.02.2020 та оновлений пакет документів для направлення до Міністерства оборони України з метою вирішення питання про призначення йому одноразової грошової допомоги /а.с. 45/.
Листом від 12.02.2020 №12/471 Полтавський ОВК направив зазначені документи до Міністерства оборони України для розгляду /а.с. 44/.
За результатами розгляду зазначених документів Департамент фінансів Міністерства оборони України супровідним листом від 12.03.2020 №248/325/oгд повернув останні без реалізації з тих підстав, що нових обставин з аналізу поданих документів для призначення одноразової грошової допомоги не виявлено, а показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення) /а.с. 68/.
Про повернення Департаментом фінансів Міністерства оборони України супровідним листом від 12.03.2020 №248/325/oгд документів без реалізації ОСОБА_1 повідомлено листом Полтавського ОВК від 19.03.2020 №12/862 /а.с. 69-70/.
Не визнаючи правомірним оформлене листом від 12.03.2020 №248/325/oгд рішення відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даній справі має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо розгляду поданих позивачем документів для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), у статті 1 якого встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975).
Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
У відповідності до пункту 4.8 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071 (надалі - Положення), висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.
Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня щодо права на виплату одноразової грошової допомоги та у разі її призначення в порядку черговості відповідно до дати подання документів готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (пункт 4.10 Положення).
Підпунктом 30 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони України.
З наведеного випливає, що аналіз поданих особою документів та прийняття відповідного рішення на їх підставі про призначення виплати одноразової грошової допомоги або про відмову у її призначенні належить до компетенції Міністерства оборони України.
За змістом пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Аналізуючи наведені нормативно правові акти, колегія суддів дійшла висновку, що законодавець поклав на відповідача обов'язок за результатами розгляду документів про призначення одноразової грошової допомоги прийняти одне з трьох можливих рішень: 1) про призначення одноразової грошової допомоги, 2) про відмову в її призначенні, 3) про повернення документів на доопрацювання.
Отже, можливість повернення розпорядником бюджетних коштів документів про призначення одноразової грошової допомоги без реалізації не передбачена Порядком №975.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що відповідач, ухиляючись від прийняття жодного із зазначених рішень, повернув документи відправнику без реалізації, що не відповідає вимогам Порядку №975.
Крім того, колегія суддів зазначає, що супровідний лист Міністерства оборони України від 12.03.2020 вих№248/325/огд, яким документи позивача повернуто на адресу Полтавського ОВК без реалізації, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що, у даній справі має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо розгляду поданих позивачем документів для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги, отже для повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, визнати бездіяльність Міністерства оборони України щодо розгляду поданих ОСОБА_1 та направлених Полтавським обласним військовим комісаріатом листом від 12 лютого 2020 року №12/471 документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до положень пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року №975.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року по справі № 440/2078/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року по справі № 440/2078/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 15.12.2020 року