14 грудня 2020 р. рокуСправа № 520/2982/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.08.20 року по справі № 520/2982/2020
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях щодо невиплати належних позивачу сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України;
- постановити до стягнення на користь позивача заробітну плату шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 01.09.2012 по 25.02.2020 згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України;
- постановити до стягнення на користь позивача заробітну плату шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за кожен місяць, починаючи 01.11.2011 по 25.02.2020 включно згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 по справі №520/2982/2020 скасовано.
Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено частково.
Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 01.09.2012 по день фактичного розрахунку у розмірі 61052 (шістдесят одну тисячу п'ятдесят дві) грн. 22 коп.
ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового судового рішення.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви та письмові докази у справі, дійшла висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Надаючи правову оцінку доводам заяви позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як свідчать матеріали справи, за результатами інспекційного відвідування 29.01.2020 Головним управління Держпраці у Харківській області складено акт №ХК8058/657/НД/АВ про порушення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області ст. 98 КЗпП України (а.с. 46-48) та надано припис про усунення виявлених порушень №ХК8058/657/НД/АВ/П.
Зі змісту акту №ХК8058/657/НД/АВ встановлено, що в ході інспекційного відвідування Фонду державного майна України по Харківській області встановлено, що преміювання в установі в період 2011 - 2012 здійснювалось з порушенням вимог п. 2 "Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок загального фонду Державного бюджету", затвердженого наказом ФДМУ №885 від 06.006.2006, та п. 2 "Положення про порядок преміювання працівників апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України за рахунок загального фонду Державного бюджету України", затвердженого наказом ФДМУ № 3144 від 19.07.2012, в частині "Премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством".
Зазначено, що наприклад, згідно наказів на преміювання ОСОБА_1 у періоді з листопада 2011 року по грудень 2011 року та з березня 2012 року по серпень 2012 року преміювання відбувалось у розмірі (відсотку (з урахуванням вимог ПКМУ № 268 від 09.03.2006 із змінами та доповненнями не менше 10 %) до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, але без урахування персональної надбавки (в особовому рахунку визначено, як "Доплата персональная").
Судовим розглядом встановлено, що Фонд державного майна України по Харківській області не скористався своїм правом на подання заперечень на виявлені в акті інспекційного відвідування порушення, а також матеріали справи не містять доказів оскарження дій по складанню акту інспекційного відвідування та складеного за його результатами припису про усунення виявлених порушень №ХК8058/657/НД/АВ/П.
З метою усунення виявлених інспекційним відвідуванням порушень відповідачем нараховано на користь ОСОБА_1 до виплати 1332,50 грн., утримано 259,84 грн. та виплачено 1072,66 грн. премії за період з листопада по грудень 2011 року та з березня по серпень 2012 року, що підтверджується розрахунковим листком за лютий 2020 року (а.с. 44-45). Факт виплати зазначених коштів підтверджено платіжним дорученням №103 від 24.02.2020 (проведено Державною казначейською службою 25.02.2020).
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до ст. 1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтею 4 Закону №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем лише 25.02.2020 перераховані позивачу належні йому при звільненні 31.08.2012 кошти з заробітної плати в розмірі 1072,66 грн., з урахуванням чого наявні підстави для застосування до спірних правовідносин правових наслідків визначених Законом №2050-ІІІ та Порядком №159.
Враховуючи встановлені по справі обставини, а також те, що під час прийняття постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 судом апеляційної інстанції не ухвалено рішення щодо частини заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати належних позивачу сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України та постановлення до стягнення на користь позивача заробітної плати шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за кожен місяць, починаючи 01.11.2011 по 25.02.2020 включно згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 підлягають частковому задоволенню.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати належних позивачу сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Здійснення розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особою самостійно Законом №2050-ІІІ та Порядком №159 не передбачено.
Оскільки при виплаті позивачу остаточного розрахунку відповідачем не здійснено виплати суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснено виплату заборгованості за відповідний місяць, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за кожен місяць, починаючи 01.11.2011 по 25.02.2020 включно згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Стосовно вимог заяви ОСОБА_1 в частині вирішення питання про понесені позивачем судові витрати у сумі 2522,40 грн. сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Однак, судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови не вирішено питання про розподіл судових витрат на сплату судового збору.
Як свідчать матеріали справи, позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду першої інстанції у розмірі 2522, 40 грн. відповідно до квитанції від 08.05.2020 №0.0.1698956304.1 (т. 1, а. с. 91).
Враховуючи, що при прийнятті постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 судом не вирішено питання про розподіл судових витрат в частині сплати судового збору, то відповідно до вимог ст. 139 КАС України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.
Отже, вимоги заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 252, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях щодо невиплати належних позивачу сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України та постановлення до стягнення на користь позивача заробітної плати шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за кожен місяць, починаючи 01.11.2011 по 25.02.2020 включно згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях щодо невиплати належних ОСОБА_1 сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за кожен місяць, починаючи 01.11.2011 по 25.02.2020 включно згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2522 (дві тисячі п'ятсот двадцять дві) грн. 40 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Мельнікова Л.В. Бегунц А.О.