ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 грудня 2020 року м. Київ № 640/24582/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕДНА-АГРО»
до Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕДНА-АГРО» з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просило: визнати дії Державної фіскальної служби України протиправними щодо затвердження Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік в частині включення до нього ТОВ «СЕДНА-АГРО».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії відповідача щодо включення ТОВ «СЕДНА-АГРО» до Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік є протиправними, оскільки вказаний План-графік не відповідає формі визначеній законодавством станом на момент його затвердження та критерії відбору позивача, як платника податків високого ступеня ризику, який підлягає включенню до Плану-графіка не відповідають дійсності. З огляду на вказане просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття Плану-графіка діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для визнання його дій щодо затвердження Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік в частині включення до нього позивача, протиправними та задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20.12.2018р. в.о. Голови Державної фіскальної служби України Власовим О. затверджено План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. (а.с. 35)
Відповідно до витягу з вищезазначеного Плану-графіку до останнього включено ТОВ «СЕДНА-АГРО». (а.с. 36)
15.11.2019р. позивач звернувся до ГУ ДПС у Черкаській області із запитом на отримання публічної інформації в якому просив надати копії таких документів: Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік., Інформаціно-аналітичної довідки по ТОВ «СЕДНА-АГРО». Також позивач проси надати інформацію щодо процедури та підстав його включення до Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік з розшифруванням ризиків за якими ТОВ «СЕДНА-АГРО» включено до Плану-графіка. (а.с. 11)
Листом ГУ ДПС у Черкаській області від 21.11.2019р. 6988/23-00-05-0914 позивача повідомлено про те, що згідно з ст.. 77 ПК України та відповідно до Порядку позивача включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, як платника податків, що має критерії ризику несплати податків високого ступеню, зокрема:
- рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування (-1, 34);
- рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі (0,1%/1% по галузі);
- рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі (0%/1,3 по галузі);
- наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн.. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. (300, 7 тис. грн.);
- наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків (службова записка управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем).
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо затвердження Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік в частині включення до нього ТОВ «СЕДНА-АГРО», звернувся до суду з позовом.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, як: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Підпунктом 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтеерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до п. 77.1, 77.2 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
Так, з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України02.06.2015р. за № 524 (далі - Порядок № 524).
Згідно з п. 1-5 Розділу І Порядку № 524, цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).
Річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
План-графік документальних планових перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, складається з квартальних планів-графіків відповідно до вимог статті 346 Митного кодексу України.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.
Формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.
Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).
Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
При відборі платника податків до плану-графіка відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Кодексу необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов'язання платника податків, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу ІІ Кодексу в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, який перевірено попередньою перевіркою із зазначеного питання.
План-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС.
Затверджений план-графік є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.
Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).
Відповідно до п. 1, 2 Розділу ІІ Порядку № 524, план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 1) та проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 2) складаються з чотирьох розділів:
розділ І. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб;
розділ ІІ. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів;
розділ ІІІ. Документальні планові перевірки платників податків - фізичних осіб;
розділ ІV. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зведена інформація про проведення документальних планових перевірок платників податків за розділами І, ІІ, ІV плану-графіка формується згідно з додатком 3 до цього Порядку, за розділом ІІІ плану-графіка - згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Розділ І плану-графіка має підрозділи А, Б та С.
Підрозділ А. Платники податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагенти.
Цей підрозділ плану-графіка має дві групи:
І група - основні підприємства, які належать до кластерних об'єднань платників податків;
ІІ група - найбільші контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків - юридичні особи).
Підрозділ Б. Інші платники податків.
Цей підрозділ плану-графіка має дві групи:
І група - основні підприємства;
ІІ група - найбільші контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків - юридичні особи).
Підрозділ C. Платники податків та їх контрагенти, які мають ризики несплати податків та плануються до перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з п. 1-4, п.п. 1 п. 5 Розділу ІІІ Порядку № 524, до розділів І, ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.
Формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.
При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.
До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
До підрозділу А насамперед включаються платники податків, які мають не менше трьох критеріїв високого ступеня ризику та обсяги доходів або обсяги постачання для головних управлінь (далі - ГУ) ДФС у Дніпропетровській, Київській областях, місті Києві, що дорівнюють або більше 100 млн грн, для ГУ ДФС у Запорізькій, Львівській, Миколаївській, Харківській областях - дорівнюють або більше 50 млн грн, для Офісу великих платників податків - дорівнюють або більше 10 000 млн грн, для інших ГУ ДФС - дорівнюють або більше 20 млн грн (у розрахунку на рік).
Структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 10 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки, аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану-графіка перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення.
Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка.
На рівні територіальних органів ДФС за даними інформаційних ресурсів ДФС та з інших джерел з урахуванням вимог пункту 2 цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС та за пропозиціями структурних підрозділів ДФС, щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, у тому числі ті, які знаходяться на обліку в інших територіальних органах ДФС.
При включенні підприємств до плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальним органам ДФС необхідно встановити наявність структурних підрозділів, дочірніх підприємств, що входять до інфраструктури платників податків - головних підприємств, та направити їх переліки не пізніше 25 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, до відповідних територіальних органів ДФС, на обліку в яких знаходяться вказані підрозділи, для організації контрольно-перевірочних заходів, у тому числі шляхом включення їх до плану-графіка (коригування плану-графіка) у періоди, на які заплановані перевірки головних підприємств.
Відповідальність за повноту охоплення перевірками філій та структурних підрозділів платника податків покладається на територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків.
При виявленні під час перевірок нових контрагентів підприємств територіальними органами ДФС у разі потреби здійснюються заходи щодо організації їх перевірок шляхом проведення коригування плану-графіка.
Критерії відбору платників податків - юридичних осіб, високого ступеня ризику:
рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;
рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;
наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;
наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;
здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн;
наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків:
які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов'язані з фіктивним підприємництвом;
реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;
стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;
які знаходяться в розшуку;
які визнані банкрутами;
стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
щодо яких порушено кримінальні справи, які пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;
інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;
декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн;
декларування від'ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;
наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв'язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані;
наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел;
здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків;
здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості;
різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції;
декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій;
зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів;
сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;
З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2018р. в.о. Голови Державної фіскальної служби України Власовим О. затверджено План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. Відповідно до витягу з вищезазначеного Плану-графіку до останнього включено ТОВ «СЕДНА-АГРО». (а.с. 35, 36)
Вищезазначений план-графік оприлюднений на офіційному сайті контролюючого органу
Водночас, судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС в Черкаській області від 23.04.2019р. № 851 «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Седна-Агро»» проведено документальну планову виїзну перевірку позивача за період з 01.04.2016р. по 30.04.2019р. за результатами якої складено акт від 10.07.2019р. № 396/23-00-14-0808/33143734 та прийнято податкові повідомлення-рішення.
Однак, виключно після проведення вказаної перевірки та визначення її результатів, а саме 15.11.2019р. позивач звернувся до ГУ ДПС у Черкаській області із запитом на отримання публічної інформації в якому просив надати копії таких документів: Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік., Інформаціно-аналітичної довідки по ТОВ «СЕДНА-АГРО». Також позивач проси надати інформацію щодо процедури та підстав його включення до Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік з розшифруванням ризиків за якими ТОВ «СЕДНА-АГРО» включено до Плану-графіка. (а.с. 11)
Листом ГУ ДПС у Черкаській області від 21.11.2019р. 6988/23-00-05-0914 позивача повідомлено про те, що згідно з ст.. 77 ПК України та відповідно до Порядку позивача включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, як платника податків, що має критерії ризику несплати податків високого ступеню, зокрема:
- рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування (-1, 34);
- рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі (0,1%/1% по галузі);
- рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі (0%/1,3 по галузі);
- наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн.. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. (300, 7 тис. грн.);
- наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків (службова записка управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем).
Тобто, наразі, позивач оскаржує дії відповідача щодо затвердження Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік в частині включення до нього ТОВ «СЕДНА-АГРО» і таке оскарження здійснюється після проведення перевірки та прийняття за її результатом рішень.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Одночасно, ст. 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Крім того, в ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, суд акцентує увагу, що за змістом наведеної норми Конституції України та КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.
У свою чергу, невід'ємним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.
В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.
Суд зазначає, що контролюючий орган, при включенні позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок платника податків на 2019 рік, здійснював владні повноваження на підставі норм чинного законодавства, шляхом вчинення дій щодо включення підприємства позивача до плану-графіку перевірок. Такі дії в подальшому призводять до здійснення податковим органом відповідної перевірки, початку якої передує видання наказу про призначення перевірки та оформлення відповідних направлень. В той же час, оскільки включення підприємства позивача відбулося виключно на підставі встановлення відповідачами щодо цієї особи критеріїв ризиковості (платнику податків присвоєно ступінь ризиковості), вказані дії вчиняють негативний вплив на ділову репутацію суб'єкта господарювання, а тому такі дії можуть бути предметом судового спору.
Водночас, суд наголошує, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки в порядку, встановленому ПК України. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Отже, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень, дій (в тому числі щодо включення платників податків до плану-графіку перевірок) або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Так, судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС в Черкаській області від 23.04.2019р. № 851 «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Седна-Агро»» проведено документальну планову виїзну перевірку позивача за період з 01.04.2016р. по 30.04.2019р. за результатами якої складено акт від 10.07.2019р. № 396/23-00-14-0808/33143734 та прийнято податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, станом на момент звернення до суду з вказаним позовом вже був виданий наказ про проведення перевірки та вказана перевірка була проведена з прийняттям за її результатами відповідних рішень, відтак позивач невірно визначив спосіб захисту свого права шляхом оскарження дій податкового органу щодо включення до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, щшо акдміністратиіний позо не підлягає задоволенню.
Водночас, суд наголошує, що позивач не позбавлений можливості звернутись до суду в межах строків встановлених законодавством та за наявності відповідних підстав щодо оскарження рішень прийнятих за результатом вказаної перевірки, що буде вважатись належним способом захисту порушеного права.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕДНА-АГРО» - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська