ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову в роз'ясненні судового рішення
14 грудня 2020 року м. Київ № 640/3415/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Управління державної охорони України про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної охорони України
про визнання протиправним та скасування наказу від 10.01.2020 №11-ос/дск
поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовною заявою до Управління державної охорони України (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 10.01.2020 №11-ос/дск поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління державної охорони України від 10 січня 2020 року №11-ос/дск про звільнення з військової служби згідно з підпунктом "г" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ОСОБА_1 , офіцера з особливих доручень II категорії 1 Служби Департаменту оперативного забезпечення охорони Управління державної охорони України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді офіцера з особливих доручень II категорії 1 Служби Департаменту оперативного забезпечення охорони Управління державної охорони України або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня посаді, з 11 січня 2020 року. Стягнуто з Управління державної охорони України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8, код ЄДРПОУ 00037478) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.01.2020 по 04.09.2020 у розмірі 163850 (сто шістдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят гривень) 76 копійок.
На виконання вищезазначеного рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 25.11.2020 видано виконавчий лист в частині, яка підлягає до негайного виконання, а саме: в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді офіцера з особливих доручень II категорії 1 Служби Департаменту оперативного забезпечення охорони Управління державної охорони України або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня посаді, з 11 січня 2020 року, з урахуванням висновків суду та в частині стягнення з Управління державної охорони України середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 виправлено допущену описку в абзаці 4 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 в адміністративній справі №640/3415/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання протиправним та скасування наказу від 10.01.2020 №11-ос/дск поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме замість прізвища позивача « ОСОБА_1 » зазначено вірне: " ОСОБА_1 " та по всьому тексту рішення.
Через канцелярію суду 01.12.2020 Управлінням державної охорони України подано заяву про роз'яснення судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №640/3415/20.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді офіцера з особливих доручень II категорії 1 Служби ДОЗО УДО України або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня посаді, з 11.01.2020, з урахуванням висновків суду, для Управління Державної охорони України незрозумілим є які саме висновки суду мають бути враховані при поновленні ОСОБА_1 з 11.01.2020 та на який строк відповідач повинен укласти новий контракт про проходження військової служби в Управлінні державної охорони України з ОСОБА_1 та з якої дати повинен бути укладений вказаний контракт.
Також відповідачу незрозумілим є рішення суду від 25.11.2020 в частині стягнення з Управління середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме, відповідач вважає, що в рішенні суду від 25.11.2020 повинно бути чітко визначено суму такого стягнення.
Розглянувши заяву позивача про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що розгляд і прийняття рішення здійснювалось в порядку письмового провадження, відтак і розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснюється в порядку письмового провадження.
З аналізу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Тобто, законодавець передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд звертає увагу, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Натомість, заявник вказує що судом не визначено способу та порядку виконання даного рішення.
Зі змісту заяви відповідача про роз'яснення відповідача вбачається, що відповідачу зрозуміла суть судового рішення, однак не зрозумілий порядок та механізм виконання судового рішення.
Суд зазначає, що в мотивувальній частині рішення зазначено, що "Положенням про проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями Управління державної охорони України" не передбачено процедури відновлення прав військовослужбовця в зв'язку з протиправним звільненням, тому суд застосовує до спірних відносин "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (з наступними змінами та доповненнями).
Також вказано, що відповідно до пункту 231 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження військової служби, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення з військової служби у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання. У разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. У разі поновлення на військовій службі орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання щодо виплати військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення. Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і пільговому обчисленні) та до строку, встановленого для присвоєння чергового військового звання. У такому разі контракт, строк дії якого закінчився під час вимушеного прогулу, продовжується на строк вимушеного прогулу і строк, необхідний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту. Новий контракт з таким військовослужбовцем укладається у порядку, визначеному цим Положенням.
Так, у заяві про роз'яснення судового рішення відповідач фактично просить роз'яснити не рішення суду, а порядок його виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді на посаді офіцера з особливих доручень II категорії 1 Служби Департаменту оперативного забезпечення охорони Управління державної охорони України або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня посаді, з 11 січня 2020 року, тому суд вважає, що у даному випадку не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд зазначає, що в резолютивній частині судового рішення, щодо роз'яснення якого звернувся відповідач, чітко вказано, на якій саме посаді має бути поновлений позивач та в разі відсутності такої посади за згодою позивача поновити його на іншій, не нижчій, ніж попередня посаді.
Крім того, відповідач вказує на те, що в рішенні Окружного адміністративного суду від 25.11.2020 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління державної охорони України середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, на його думку, повинно бути чітко визначено суму такого стягнення.
Відповідно до пункту 231 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, у разі поновлення на військовій службі орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання щодо виплати військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення.
Середній заробіток працівника згідно з частини першої статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Із пункту 5 вказаного Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Верховного Суду у постанові від 24.10.2018 у справі №820/5932/16.
Однак, питання щодо визначення конкретної суми що підлягає стягненню, яке порушено заявником, не належать до інституту роз'яснення рішення, адже роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, що у даному випадку, не вбачається можливим.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Верховного Суду у постанові від 18.02.2019 у справі №826/26757/15.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Управління державної охорони України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №640/3415/20, оскільки зазначене рішення суду є чітким та цілком зрозумілим.
Керуючись статтями 243, 254, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Управління державної охорони України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №640/3415/20 відмовити.
Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства і може бути оскаржена відповідно до положень статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.