ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 грудня 2020 року м. Київ № 640/26997/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ ЛІЗИНГ»
про стягнення податкового боргу у розмірі 396000,60 грн.,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ ЛІЗИНГ» (далі-відповідач), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ ЛІЗИНГ» податковий борг у розмірі 396000,60 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ ЛІЗИНГ» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 396000,60 грн. Зазначено, що вказана заборгованість виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2020 року, але не сплачену у визначеному законом порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.
Відповідачем 01.12.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що останній не заперечує про наявність такого боргу і бажає добровільно сплатити вказану у позовній заяві суму боргу у розмірі 396 000,60 грн., проте об'єктивно немає такої можливості, оскільки постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 11.07.2019 ВП №59460156 накладено арешт на грошові кошти відповідача, що містяться на банківських рахунках.
Відповідач зазначає, що на даний час виконавче провадження №59460156 завершено на підставі повернення виконавчого документа стягувачу, але арешт рахунку не знятий. Відповідач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва (справа №4-с/752/238/20). з скаргою на бездіяльність приватного виконавця в якій просить суд зобов'язати приватного виконавця Пишного А.В. зняти арешт з вказаного вище банківського рахунку відповідача, що дасть можливість виконати податкові зобов'язання. У зв'язку з цим, відповідач просить зупинити провадження по справі №640/26979/20 до розгляду Голосіївським районним судом м. Києва скарги відповідача на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича (справа №4-с/752/238/20).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ ЛІЗИНГ» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33274434.
Місцезнаходженням товариства згідно відомостей з Єдиного державного реєстру є: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 54-А кв. (офіс) 5.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 03.09.2020 за відповідачем обліковується податкова заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 396000,60 грн., що підтверджується довідкою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві 07.09.2020 №20558/9/26-15-10-07-09, детальним розрахунком податкового боргу та інтегрованими картками Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ ЛІЗИНГ».
Податкова заборгованість виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2020 року.
Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно приписів пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 16.06.2020 №52663-10 рекомендованим листом з повідомленням, яка отримана відповідачем 21.07.2020.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов'язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.
Згідно з приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, узгоджені суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств своєчасно та в повному обсязі відповідачем не сплачені, а тому сума податкового боргу становить 123210,00 грн.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що з наданого відповідачем відзиву вбачається, що останній фактично визнає позов та має намір сплатити податковий борг, сума податкового зобов'язання є узгодженою, відтак, позовні вимоги Головного управлінням Державної податкової служби у м. Києві підлягають задоволенню.
Згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в даній справи таких витрат, судові витрати в цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ ЛІЗИНГ» (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 54-а кв. (офіс) 5, код ЄДРПОУ 33274434) податковий борг в сумі 396000 (триста дев'яносто шість тисяч гривень) 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.