ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про роз'яснення судового рішення
14 грудня 2020 року м. Київ № 640/462/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., ознайомившись із заявою представника відповідача про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
про поновлення на роботі, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.12.2019 №779-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста у структурі центрального апарату Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, або центрального органу виконавчої влади - його правонаступника з дня звільнення;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня наступного за днем звільнення по день постановлення рішення суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Суд вирішив:
Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.12.2019 №779-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу економічного аналізу аграрного ринку Департаменту стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України або рівнозначній посаді центрального органу виконавчої влади - його правонаступника з дня звільнення - 12.12.2019;
- стягнути з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня наступного за днем звільнення по день постановлення рішення суду в сумі 160 151, 22 грн;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді з 12.12.2019 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 22 505, 00 грн.;
- стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір в сумі 840, 80 грн. за рахунок коштів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2020 залишено без змін.
Разом з тим, під час перебування адміністративної справи №640/462/20 в суді апеляційної інстанції, 11.09.2020 від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій заявник просить суд викласти більш повно і зрозуміло частину рішення суду щодо негайного виконання рішення стосовно поновлення ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2020 призначено розгляд заяви про роз'яснення рішення суду у судовому засіданні та телефонограмою повідомлено сторін про день, час і місце його проведення.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви про роз'яснення рішення суду повідомлялись належним чином (телефонограмою).
На підставі частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.
Ознайомившись із заявою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що у відповідача виникли труднощі з його виконанням в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді з 12.12.2019.
З цього приводу, суд зазначає наступне.
Так, пунктом 3 резолютивної частини рішення по справі №640/462/20 суд вирішив поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу економічного аналізу аграрного ринку Департаменту стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України або рівнозначній посаді центрального органу виконавчої лади - його правонаступника з дня звільнення - 12.12.2019.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд виходив з того, що Міністерство аграрної політики та продовольства України було реорганізовано, а отже, позивач підлягає поновленню на роботі на рівнозначній посаді вже у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке є правонаступником Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Суд наголошує, що у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Правова позиція з цього приводу є усталеною у судовій практиці. Верховний Суд України в постанові від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, з якою погодився Верховний Суд у своїх постановах від 16 травня 2019 року у справі №823/5361/15 та від 16 травня 2019 року у справі № 820/10744/15, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, - кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 05 квітня 2005 року «Афанасьєв проти України» вказав, що спосіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - повинен бути «ефективним» як у законі так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Враховуючи вимоги частини другої статті 40 та частини першої статті 235 КЗпП України, у випадку неможливості поновити позивача на попередній посаді у зв'язку з реорганізацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, суд дійшов висновку про поновлення позивача на відповідній посаді у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України або на рівнозначній (в разі відсутності аналогічної посади).
Отже, з метою уникнення непорозумінь при виконанні рішення по справі №640/462/20 в частині негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та роз'яснити судове рішення.
Керуючись ст.ст. 254, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про роз'яснення судового рішення - задовольнити.
2. Роз'яснити рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2020 року у справі №640/462/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, таким чином, що ОСОБА_1 підлягає поновленню з 12.12.2019 на посаді аналогічній посаді головного спеціаліста відділу економічного аналізу аграрного ринку Департаменту стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України, наявній в структурі центрального апарату Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Г. Вєкуа