14 грудня 2020 року справа № 580/4435/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і стягнення коштів,
09.10.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати у повному розмірі позивачу заборгованості з індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у відповідача з 01.12.2015 до 05.03.2018 включно;
стягнення з відповідача на користь позивача залишку невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 05.03.2018 включно в сумі 81385,24грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач всупереч вимог закону не виплатив в повному обсязі заборгованість з індексації грошового забезпечення за вказаний період, оскільки для розрахунку суми коштів невірно застосував базовий місяць. На думку позивача, правильним базовим місяцем є січень 2008року.
Ухвалою суду від 15.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк тривалістю 10 днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 23.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.
09.11.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача про відмову у задоволенні позову та в якому просив закрити провадження у справі. В обґрунтування зазначив, що позивач застосовує ті ж самі норми права і той самий предмет позову, що застосовував на час звернення з позовною заявою у адміністративній справі №580/318/20, спір щодо якої вирішено судом. Тому відповідач просив закрити провадження у справі №580/4435/20.
Ухвалою від 17.11.2020 суд вказане клопотання відповідача задовольнив частково, закрив провадження у справі №580/4435/20 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати у повному розмірі позивачу заборгованості з індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у відповідача з січня 2016 року до лютого 2018року включно.
Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з посвідченням від 29.04.2015 серії НОМЕР_4 позивач має статус учасника бойових.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2018 №51 позивача звільнено з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу і доручено провести розрахунок. Виплату індексації грошового забезпечення з січня 2016 року до лютого 2018 року вказаним наказом не передбачено.
24.01.2020 позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з січня 2016 року до лютого 2018 року, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з січня 2016 року до лютого 2018 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у адміністративній справі №580/318/20, яке набрало законної сили 28.08.2020, позовну заяву задоволено повністю. У мотивуючій зазначив, що відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, у березні місяці 2008 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,8 відсотки. Отже, грошове забезпечення військовослужбовців підлягало індексації з цього періоду. З березня 2018 року змінився базовий місяць для нарахування індексації позивача. Якщо у спірному періоді у календарному місяці величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації у 103 відсотка, за такий місяць індексація не нараховується. Тому не нарахування та невиплата відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року до лютого 2018 (включно) є протиправною бездіяльністю.
На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив позивачу кошти в сумі 4435,66грн, що підтверджується даними виписки ПриватБанку з карткового рахунку позивача за період з 29.03.2020 до 30.04.2020.
Вважаючи, що сума індексації виплачена не в повному розмірі, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон №1283-ХІІ) - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
На підставі ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з ч.1 ст.4 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, право на індексацію доходу особа набуває з наступних місяців, з яких величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації 103%. Натомість розрахунок позивача підтверджує, що у суму коштів, яку просить стягнути, ввійшли місяці, в яких вказана величина не перевищила 103%. Отже, в цій частині його розрахунок не відповідає вимогам Закону.
Відповідно до ст.6 вказаного Закону у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.9 Закону індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. У разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.
Абзацом першим ст.10 Закону №1283-ХІІ визначено індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до абз. 5 п.4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
До Порядку №1078 внесено зміни згідно з постановою Кабміну України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», відповідно до якої п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції. Зокрема, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.
Відповідно до п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Отже, законодавчо встановлена максимальна межа нарахованої індексації.
Постановою КМУ №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, які змінювалися протягом спірного періоду.
Суд врахував, що згідно з абзацом другим п.3 згаданої вище постанови Уряду України №1013 для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471). Водночас жодної норми про зміну базового місяця для нарахування індексації вона не містить.
Розрахунок індексації позивача не обґрунтовано не враховує суми коштів, на які змінювався посадовий оклад позивача протягом спірного періоду. Тому наведені в них суми не відповідають вимогам для розрахунку згідно зі вказаними вище нормативно-правовими актами, у т.ч. Приклади проведення індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення, наведені у Постанові №1013 (додаток №4 до Порядку).
На момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п.13 постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008, тобто датою, з якою позивач пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме з 01.03.2018.
Проаналізувавши постанову Кабміну України №1294 в період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018, суд встановив незмінність встановлених Урядом України розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Тобто січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Отже, відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців до березня 2018року.
Відповідно до абз.3 п.1.1. Порядку №1078 індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, у березні місяці 2008 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,8 відсотки.
Отже, грошове забезпечення військовослужбовців підлягало індексації з цього періоду.
Відповідно до абз.5 п.1.1. Порядку №1078 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Отже, індексація нараховується з наступного місяця, з якого відбулося підвищення цін на споживчі товари та послуги.
Відповідно до абз.4 п.1.1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
В графі 7 Розрахунку позивача відображено величину приросту індексу споживчих цін за період з останнього підняття тарифних ставок (з 01.01.2008) та не обґрунтовано не враховано підняття тарифних ставок військовослужбовців за спірний період згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, внаслідок чого збільшилось грошове забезпечення всіх категорій службовців.
Отже, з березня 2018 року змінився базовий місяць для нарахування індексації позивача. З цього періоду перевищення порогу індексації у 103 відсотка відбулося лише з жовтня 2018року. Тому включення позивачем до розрахунку сум коштів індексації за 2018 рік (лютий - березень) не є обґрунтованим.
Зважаючи, що провадження у цій справі закрите щодо періоду виплати індексації за січень 2016 року до лютого 2018 року, суд врахував.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Черкаський окружний адміністративний суд в рішенні від 24.02.2020 у адміністративній справі №580/318/20, яке набрало законної сили, зазначив, що у березні місяці 2008 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,8 відсотки. Отже, грошове забезпечення військовослужбовців підлягало індексації з цього періоду.
Тому відповідач для розрахунку сум коштів індексації для виконання вказаного рішення за період з січня 2016 року до лютого 2018 (включно) року повинен врахувати вказані мотиви суду. Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Тобто належне виконання рішення суду може бути перевірене саме у вказаному порядку.
Врахувавши викладені вище норми законодавства суд дійшов висновку, що для спірного періоду з 01.12.2015 до березня 2018 року відповідач мав застосувати базовий місяць для індексації - січень 2008 року, з березня 2018 року - березень 2018року (у зв'язку з підвищенням посадових окладів).
Тому сума коштів індексації за грудень 2015 року для позивача становить 2302,64грн. (коефіцієнт 167,1). За 2016 рік сума коштів індексації щомісячно становить: 2359,14 грн (171,2)+ 2359,14грн (171,2) +2359,14грн (171,2) +2359,14грн (171,2) + 2482,40грн(171,2) + 2710,05грн (186,9) + 2710,05грн (186,9) + 2710,05грн (186,9) + 2710,05грн (186,9) + 2710,05грн (186,9) + 2710,05грн (186,9) + 3177,60грн(198,6) = 31356,86грн. За 2017 рік: 3177,60 (198,6) + 3177,60 (198,6) +3360,00 (210,0) +3360,00 (210,0) +3536,40 (210,0) + 3730,06(221,5) + 3730,06 (221,5)+ 3730,06 (221,5)+ 3896,78 (231,4) + 3896,78 (231,4) )+ 3896,78 (231,4) +4258,75(241,7) = 43750,87грн.
З лютого 2018 року і до грудня 2018 року величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації 103%. Отже, право на виплату сум індексації за ці місяці в позивача не виникло.
Заявлений позивачем розрахунок не відповідає зазначеним вище вимогам закону щодо вірного індексу та базового місяця для розрахунку сум індексації. Тому стягненню на його користь за грудень 2015 року підлягає 2302,64грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначеного обов'язку відповідач не дотримався, хоча суд створив всі необхідні умови для його належного судового захисту з дотриманням принципів змагальності та офіційного з'ясування всіх обставин справи. Відповідач не надав доказів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вищевказаний період у належному розмірі, а отже, не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням процедури, визначеної законом. Зважаючи, що заявлені права порушені відповідачем пасивною поведінкою, саме така бездіяльність є протиправною.
Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій, та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для його розподілу згідно зі ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо невиплати у повному розмірі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.12.2015 до 01.01.2016.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 01.01.2016 в сумі 2302,64грн. (дві тисячі триста дві гривні шістдесят чотири копійки).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 14.12.2020.