15 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3401/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
02 листопада 2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6 ЄДРПОУ 21295057) щодо відмови в проведенні перерахунку (збільшенні) пенсії ОСОБА_1 на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до вимог частини другої статті 56 Закону України №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 18.05.2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не більше 75 % заробітку та виплати недоотриманий розмір.
Ухвалою суду від 05 листопада 2020 року відкрито спрощене провадження в справі та ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників сторін.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є особою, яка постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отримує пенсію та має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), зокрема, щодо збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим Законом стаж. Із наданої відповіді відповідача від 03.06.2020 на заяву позивача, зробила висновок, що пенсія призначена їй на загальних умовах. Отримавши відмову у перерахунку пенсії, звернулась до суду з даним позовом.
25 листопада 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з викладених в ньому підстав.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Вказане підтверджується довідкою МСЕК серії 2-18 АА №082777 від 18.03.1997, посвідченням потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорія 1 серії № НОМЕР_1 від 29.05.2019.
Позивач перебуває на обліку в Новокаховському сервісному центрі ГУ ПФУ в Херсонській області та з 26 березня 1992 року отримувала пенсію по III групі інвалідності від захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З 25.07.2019 позивач, за особистою заявою, здійснила перехід на інший вид пенсії, та є отримувачем пенсії по III групі інвалідності обчисленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Сторонами визнається та не заперечується, що загальний трудовий стаж позивача становить 39 роки 05 місяців 10 днів.
18.05.2020 року позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ.
За результатами розгляду заяви листом від 03.06.2020 № 1803-1785/С-02/8-2100/20 відповідач надав роз'яснення, питання перерахунку пенсії позивачу пенсійним органом не вирішено взагалі.
Натомість, заяву позивача про перерахунок пенсії на підставі 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач вважає, звичайним зверненням громадянки, яке регулюється приписами Закону України «Про звернення громадян».
Позивач не погодилась з такою позицією відповідача та звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону №796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Також цією статтею передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-XII (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 відсотків заробітку.
11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII, згідно з п.3 ч.2 розділу І якого пункт другий статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Абзацом 2 цієї частини встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV із урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Відповідно до цього, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина, визначена у абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV (понаднормовий страховий стаж) має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону №796-XII.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №338/829/17, від 26.11.2019 у справі №572/1263/17, від 06.02.2018 у справі №560/675/17.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV із зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону №796-ХІІ. Відповідно до цього, позивач не лише має право на пенсію в повному розмірі як громадянин, віднесений до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, а й право на збільшення такої пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в ч.2 ст.56 Закону№796-XII, тобто понад 20 років.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема щодо збільшення на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.
Втім, суд звертає увагу, що заява про призначення (перерахунок пенсії) подається за правилами та в порядку передбаченому Законом №1058-ІV та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №22-1 від 22.11.2005 року.
Відповідно до статті 44 Закону №1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 4 статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, позивач до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії за віком із урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не звертався.
Наявна в матеріалах справи заява від 18.05.2020 року написана від руки довільного змісту та не відповідає по формі та змісту додатку 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 4.1 розділу ІV) - заява про призначення/перерахунок пенсії.
Однак, навіть за відсутності заяви встановленої форми, в заяві позивача ставилось питання перерахунку пенсії, а лист відповідача містить інформаційний характер та роз'яснює питання, які не порушувались позивачем в заяві від 18.05.2020 року.
На переконання суду в даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача з не розгляду по суті заяви позивача 18.05.2020 року, а належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву від 18.05.2020 року про проведення перерахунку пенсії та надати відповідь по суті порушених в ній питань.
До того ж сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на національний суд відповідальність за здійснення правосуддя.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Конвенційний принцип "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 18 травня 2020 року про перерахунок пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 18 травня 2020 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 112010203