Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 грудня 2020 року Справа № 520/14845/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимог, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Чернишевська, буд. 41, м. Харків, 61002), в якому просить суд:
- скасувати вимогу про сплату недоїмки № 0031011701 від 04.09.2015 у повному обсязі;
- скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф-2447-25 від 02.12.2015 у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
На виконання ухвали суду від 08.12.2020, представником позивача, серед іншого, подано заяву про поновлення пропущеного строку подання позову.
В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що на день припинення підприємницької діяльності позивач проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
16 вересня 2015 року громадянин ОСОБА_1 змінив місце постійного проживання, був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Із 13.10.2015 позивач зареєстрований за новою адресою проживання: АДРЕСА_3 , де мешкає до теперішнього часу.
Разом з відзивом на позов відповідач надав копію конверта, в якому було направлено вимогу позивачу. На зазначеному конверті вказано, що вимога була направлена 08.10.2015 на адресу: АДРЕСА_2 - тобто на ту адресу, за якою позивач уже не мешкав з вересня 2015 року.
Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов мають значення дві обставини: об'єктивна - наявність факту порушеного права, суб'єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права.
Статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язок повідомити позивача про існування оспорюваної вимоги покладено на відповідача.
Таким чином, з урахуванням невиконання відповідачем обов'язку щодо вручення позивачу вимог про сплату ЄСВ, що оспорюються - перебіг строку, визначеного ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не почався.
Зазначає, що про існування вимоги №0031011701 позивач дізнався лише в ході розгляду справи №520/9028/2020, при цьому в матеріалах справи №520/9028/2020 не міститься (відповідач не надав) копії вимоги №0031011701.
Вперше вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0031011701 від 04.09.2015 позивач побачив разом з відзивом на позов у даній справі №520/14845/2020. Про існування вимоги №Ф-2447-25 від 02.12.2015 позивач дізнався із матеріалів виконавчого провадження та в перше її побачив 26.10.2020.
Матеріали справи також не містять жодного доказу направлення (вручення) позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2447-25 від 02.12.2015.
Вирішуючи означене питання суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАСУ суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд відзначає, що КАСУ України за спірними правовідносинами, що склались між учасниками цієї справи не встановлює неможливість поновлення строку звернення до суду.
Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.
Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно до частини 5 ст. 5 КАСУ ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, Європейська Конвенція “Про захист прав людини і основоположних свобод” (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Згідно висновків, викладених у п.п. 23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі “Проніна проти України”, суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.
Згідно ч. 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У пунктах 1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, у абзаці 7 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012, Суд зазначав, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене.
Суд вважає, що оскільки матеріали справи не містять доказів направлення (вручення) позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2447-25 від 02.12.2015, а про існування вимоги №0031011701 позивач дізнався лише в ході розгляду справи №520/9028/2020, то причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, що зазначені представником позивача у поданій до суду заяві суд визнає поважними, а строк є таким, що підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи зі стадії на якій було залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з зазначеним адміністративним позовом.
3. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимог.
4. Продовжити розгляд справи зі стадії на якій було залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимог.
5. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 15 грудня 2020 року.
Суддя Бадюков Ю.В.