Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 грудня 2020 року №520/14659/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області (пров. Богдана Хмельницького, буд. 2, смт. Печеніги, Печенізький район, Харківська область,62801, код ЄДРПОУ 04396992) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення LXVI сесії VII скликання Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області від 12.10.2020 відносно розгляду клопотання ОСОБА_1 №1054/ОМ від 05.08.2020 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із земель житлової та громадської забудови (землі комунальної власності) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з подальшою передачею у власність» орієнтованим розміром 0,15 га на території селища міського типу Печеніги (Харківська область);
-зобов'язати Печенізьку селищну раду в місячний строк повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 №1054/ОМ від 05.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтованим розміром 0,15 га на території селища міського типу Печеніги (Харківська область) у порядку, передбаченому положеннями ст. 118 Земельного кодексу України, надавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в його наданні у формі вмотивованого рішення, прийнятого на пленарному засіданні Печенізької селищної ради;
-стягнути на користь ОСОБА_1 із Печенізької селищної ради судові витрати, а саме судовий збір та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішення LXVI сесії VII скликання Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області від 12.10.2020 відносно розгляду клопотання ОСОБА_1 №1054/ОМ від 05.08.2020 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із земель житлової та громадської забудови (землі комунальної власності) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з подальшою передачею у власність» орієнтованим розміром 0,15 га на території селища міського типу Печеніги (Харківська область) прийнято необґрунтовано, відтак підлягає скасуванню у судовому порядку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження.
Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву згідно змісту якого у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що на адресу Печенізької селищної ради засобами поштового зв'язку, керуючись статтями 118, 121, 122 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 направлено клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою №Ю54/ОМ від 05.08.2020.
Відповідач направив на адресу позивача лист разом із копією рішення LХV сесії VII скликання Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області від 08.09.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови (землі комунальної власності) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з подальшою передачею у власність».
Вказаним листом позивачу повідомлено, що клопотання не задоволено у зв'язку з тим, що не набрало необхідної кількості голосів для прийняття рішення.
Не погоджуючись з вказаним позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України).
Частиною першою статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Відповідно до статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Приписами статті 121 КЗ України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Згідно частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із системного аналізу норм земельного законодавства, суд дійшов висновку, що при вирішенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уповноважений на це орган в контексті норм частини сьомої статті 118 ЗК України повинен перевірити: відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта статті 116 ЗК України); чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 ЗК України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 ЗК України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина сьома статті 118 ЗК України та частина третя статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Таким чином, підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпними.
Як встановлено судом, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем зазначено відсутність необхідної кількості голосів для прийняття рішення.
З оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що будь-яких зауважень стосовно поданих позивачем до заяви документів, зокрема щодо невідповідності місця розташування об'єкта вимогам конкретних законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, дане рішення не містить. Обставина, яку відповідач вказує як підставу для відмови у наданні дозволу - відсутність детального плану території відповідного населеного пункту, не залежить від волевиявлення позивача та не доводить наявність тих обов'язкових умов, з якими законодавець пов'язує можливість відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Положеннями частини 11 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Таким чином, підстави зазначені відповідачем у оскаржуваному рішенні є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 139, 241 - 247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області (пров. Богдана Хмельницького, буд. 2, смт. Печеніги, Печенізький район, Харківська область,62801, код ЄДРПОУ 04396992) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення LXVI сесії VII скликання Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області від 12.10.2020 відносно розгляду клопотання ОСОБА_1 №1054/ОМ від 05.08.2020 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із земель житлової та громадської забудови (землі комунальної власності) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з подальшою передачею у власність» орієнтованим розміром 0,15 га на території селища міського типу Печеніги (Харківська область).
Зобов'язати Печенізьку селищну раду в місячний строк повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 №1054/ОМ від 05.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтованим розміром 0,15 га на території селища міського типу Печеніги (Харківська область) у порядку, передбаченому положеннями ст. 118 Земельного кодексу України, надавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в його наданні у формі вмотивованого рішення, прийнятого на пленарному засіданні Печенізької селищної ради.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області (пров. Богдана Хмельницького, буд. 2, смт. Печеніги, Печенізький район, Харківська область,62801, код ЄДРПОУ 04396992) судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 15 грудня 2020 року.
Суддя Кухар М.Д.