Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 грудня 2020 року № 520/16267/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні відомостей щодо розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь та доплати за вчене звання відповідно до ч.2.ст.59 Закону України «Про вищу освіту» в довідку Харківського обласного військового комісаріату від 07.09.2020 року № ФХ-118537 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року;
- зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік » станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання - старший науковий співробітник - 25 % від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України «Про вищу освіту».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо непроведення перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та норми приміток Додатків 1-14 до неї.
Також вказав, що відповідач у довідці про розмір грошового забезпечення невірно визначив відсоток до доплати за учене звання кандидат наук та доплати за науковий ступінь позивачу.
Ухвалою суду від 18.11.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
ОСОБА_1 проходив публічну військову службу, з 19.12.2007 звільнений у запас з посади доцента кафедри літальних апаратів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на теперішній час перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу", як особа, що звільнена з військової служби.
ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року у справі 520/9165/2020 було складено довідку від 07.09.2020 №ФХ-118537 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, яка містить відомості про розрахунок розміру посадового окладу за посадою начальника науково-дослідницької лабораторії головного НДУ: посадовий оклад - 8600 грн.; оклад за військове звання (полковник) - 1480 грн. надбавка за вислугу років 50% - 5040 грн.; надбавка за особливості проходження служби 65% - 9828 грн.; надбавка на службу в умовах режимних обмежень 15% - 1290 грн.; доплата за науковий ступінь «кандидат наук» 5% - 430 грн.; доплата за вчене звання «старший науковий співробітник» 5% - 430 грн.; премія 35% - 3010,00 грн. Зазначену довідку направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії.
Позивач не погоджується з вказаною довідкою, оскільки довідка про розмір грошового забезпечення, в якій зазначено посадовий оклад, оклад за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років, яка не відповідає п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 з розрахунком не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019.
Також позивач не погоджується з відсотковими значеннями додаткових видів грошового забезпечення, а саме: доплата за науковий ступінь«кандидат наук» та доплата за вчене звання «старший науковий співробітник» мають складати 15% та 25% відповідно, тоді як у довідці визначені у розмірі по 5% відсотків, що, на думку позивача, не відповідає вимогам ч.2 ст.59 Закону України «Про Вищу освіту».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.
Щодо невірного розрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, яка не відповідає п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 з розрахунком не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII)
Згідно з частиною 1статі 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-XII)
За приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 (далі - постанова №704).
Постановою №704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Разом з тим, згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови КМУ №704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції постанови КМУ № 1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно Примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Виходячи з наведених вище приписів законодавства судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року", тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, спірним у справі є правомірність застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача такого показника, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року"
Відповідач у відзиві зазначає, що посадовий оклад та оклад за військове звання розраховувались на підставі Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, яка чітко встановлює який саме прожитковий мінімум використовується для розрахунку посадових окладів та окладів за військове звання. Повідомлено, що у п.4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 зазначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Зазначено, що грошове забезпечення та інші виплати були розраховані правильно.
Суд звертає увагу на ті обставини, що на момент набрання чинності постановою КМУ №704 п.4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
В подальшому пункт 6 постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набуттям законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. по справі №826/6453/18.
Тобто лише з 29.01.2020 р. відновлена дія п.4 постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
В той же час суд зауважує, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі також Закон №1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Таким чином, згідно з Постановою КМУ №704 (в редакції Постанови КМУ № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
З огляду на викладене, суд вважає помилковою позицію позивача щодо не застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, оскільки зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника позивача про необхідність застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата з огляду на посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704, оскільки зазначені примітки не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Другого апеляційного адміністративного суду викладеним у постановах від 16.11.2020 у справі №520/5275/2020, від 18.11.2020 у справі №440/5794/20.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у дослідженій частині спірних правовідносин, відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Щодо невірного зазначення у довідці відсоткового розміру доплати за наукову ступінь та доплати за вчене звання, суд зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №520/9165/2020 зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
ХОВК на виконання вказаного вище рішення суду було складено довідку від 07.09.2020 №ФХ-118537 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, яка містить відомості про розрахунок розміру посадового окладу за посадою начальника науково-дослідницької лабораторії головного НДУ.
Так позивачу було визначено у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, з-поміж іншого, доплату за науковий ступінь «кандидат наук» 5% - 430 грн. та доплату за вчене звання «старший науковий співробітник» 5% - 430 грн., відповідно до пп. 2, 3 п.6 Постанови №704.
Як вбачається з матеріалів справи, при виході на пенсію позивач, окрім соціальних гарантій, передбачених військовслужбовцям, мав соціальні гарантії як науково-педагогічний працівник навчального закладу вищої освіти системи ЗС України на однакових умовах разом із науково-педагогічними працівниками навчальних закладів вищої освіти цивільних вузів.
Так, відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року №2984-III (в редакції, чинній на час виходу позивача на пенсію) педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів надаються гарантії та встановлюються заохочення, передбачені статтями 57 і 58 Закону України "Про освіту".
Вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів (абз. 2 ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-XII (в редакції, чинній на час виходу позивача на пенсію) за особливі трудові заслуги педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені до присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення.
Згідно зі ст. 8 цього Закону України умови і розміри оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30.08.2002 №1298 (зі змінами, далі - Постанова №1298, в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії).
На виконання пункту 6 Постанови №1298 міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади були розроблені і затвердженні конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок зарплати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи.
Відповідно до абз. «в», «г» пп. 3 п. 3 цієї Постанови установлена виплата доплати за вчене звання: доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати). За науковий ступінь кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) (абзац другий підпункту "г" підпункту 3 пункту 3 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2005 №988).
Відповідність вченого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.
Отже, на момент виходу позивача на пенсію законодавством було передбачену виплату доплат за вчене звання старшого наукового співробітника та науковий ступінь кандидата наук в розмірі 25% та 15% відповідно.
Суд зауважує, що на момент видачі довідки ХОВК №ФХ-118537 від 07.09.2020 та на момент розгляду даної справи, Постанова №1298 також передбачає виплату доплат за вчене звання старшого наукового співробітника та науковий ступінь кандидата наук в розмірі 25% та 15% відповідно.
В подальшому було прийнято новий Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року №1556-VII (в редакції, чинній на час видачі довідки 15.06.2017), відповідно до ч. 2 ст. 59 якого науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.
Тобто, вказані розміри були чітко визначені спеціальним законом.
Разом з тим, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 21.02.2018 за №103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018, якою у пп.2, 3 п. 6 визначено, що:
- доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;
- доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу.
Доплату за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов'язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу.
З аналізу наведених норм права випливає те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 суперечать положенням Закону України «Про вищу освіту» (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З урахуванням наведеного висновку, суд звертає увагу на те, що подолання суперечностей між законом та нормативно-правовим актом, виданим Урядом (ієрархічна колізія) за загальним правилом відбувається шляхом застосування норм, що закріплюються в нормативно-правових актах, які мають більш високу юридичну силу. Тобто, подолання колізії нормативно-правових актів можливо не лише шляхом приведення нормативно-правового акта нижчого рівня у відповідність акту вищого рівня.
Зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. 3 ст. 7).
За таких обставин, вирішуючи питання про розмір доплат «за вчене звання» та «науковий ступінь» та подолання колізії нормативно-правових актів, суд вважає за необхідне застосувати положення Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року №1556-VII та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами), якими, в редакції чинній станом на час видачі довідки, передбачено виплату згадуваних доплат у розмірі 25% і 15% відповідно.
З метою ефективного захисту слід визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь та доплати за вчене звання відповідно до ч.2 ст.59 Закону України «Про вищу освіту» в довідку Харківського обласного військового комісаріату від 07.09.2020 року №ФХ-118537 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про доплати за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання - старший науковий співробітник - 25 % від посадового окладу.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь та доплати за вчене звання відповідно до ч.2 ст.59 Закону України «Про вищу освіту» в довідку Харківського обласного військового комісаріату від 07.09.2020 №ФХ-118537 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про доплати за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання - старший науковий співробітник - 25 % від посадового окладу.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов