вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
15 грудня 2020 року Справа №592/9275/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №592/9275/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.07.2020 р. про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 по Списку №1 період роботи з 01.07.2010 по 31.12.2010 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що у липні 2020 р. позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1. Однак рішенням від 28.07.2020 № 12142 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 5 років (в наявності 4 роки 9 місяців 1 день). До пільгового стажу по Списку № 1 не зараховано період роботи з 01.07.2010 по 31.12.2010 р., у зв'язку з відсутністю сплати внесків до Пенсійного фонду. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його права.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.08.2020 року матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області дії про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Разом з тим даною ухвалою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області надати суду належним чином завірені копії матеріалів, на підставі яких приймалося рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, а також копію оскаржуваного рішення від 28.07.2020 року.
Проте вимоги суду відповідачем було виконано частково. Суду було надано лише копію оскаржуваного рішення від 28.07.2020 року та лист Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 30.07.2020 року № 1800-0302-8/35280. При цьому відзив на позовну заяву відповідачем суду надано не було.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 21.06.2010 по 31.12.2010 р. працював в ПАТ "Сумихімпром" на посаді майстер (з підготовки виробництва) цеху з виробництва залізоокисних пігментів.
Даний факт підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" від 16.01.2020 року № 48 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 6).
В подальшому, як зазначено в позовній заяві, в липні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 (а.с. 2).
Рішенням від 28.07.2020 року № 12142 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 пп.1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 5 років (в наявності 4 роки 9 місяців 1 день). Разом з тим в даному рішенні, зокрема, зазначено, що до пільгового стажу по списку №1 не зарахований період роботи з 01.07,2010 по 31.12.2010 р., у зв'язку з відсутністю сплати внесків до Пенсійного фонду України (а.с. 45). Про відмову у призначенні пенсії за віком, позивача було повідомлено листом від 30.07.2020 № 1800-0302-8/35280 (а.с. 44).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Разом з тим за приписами ч. 1-2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З довідки Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" від 16.01.2020 року № 48 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 6), суд вбачає, що позивач у період з 21.06.2010 по 31.12.2010 працював повний робочий день у Публічному акціонерному товаристві "Сумихімпром" та виконував роботи щодо ведення технологічного процесу виробництва пігментів, а саме залізоокисних пігментів; підготовку виробництва при наявності парів сірчаної кислоти, заліза та його сполук, пилу пігменту за професією майстра (з підготовки виробництва) цеху з виробництва залізоокисних пізментів. Крім того, в вище зазначеній довідці зазначено, що дана посада передбачена підрозділом 8а розділу 8 Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
При цьому з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.07.2020 р. № 12142, суд вбачає, що до пільгового стажу по списку №1 не зарахований період роботи з 01.07,2010 по 31.12.2010 р., у зв'язку з відсутністю сплати внесків до Пенсійного фонду України (а.с. 45).
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Таким чином, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 вересня 2019 року по справі №489/2283/16-а (адміністративне провадження №К/9901/18617/18).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно було не зараховано до пільгового стажу по списку №1 період роботи з 01.07,2010 по 31.12.2010 р., з підстав не сплати внесків до Пенсійного фонду України, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.07.2020 р. № 12142 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період роботи з 01.07.2010 по 31.12.2010 р.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Крім того у даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.
Таким чином з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, а відтак позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», задоволенню не підлягають.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 420,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 14.09.2020 року (АТ "Укрпошта") (а.с. 22).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.07.2020 р. № 12142 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період роботи з 01.07.2010 по 31.12.2010 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.)
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек