14 грудня 2020 року Справа № 480/8131/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8131/20 за позовом ОСОБА_1 до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправними та скасування постанов,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шиян І.В. про накладення штрафу від 02.11.2020, винесену в межах виконавчого провадження № 63424042;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шиян І.В. про накладення штрафу від 09.11.2020, винесену в межах виконавчого провадження № 63424042;
- сягнути за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського міськрайонного відділу держи тої виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 судові витрати у формі витрат на правову допомогу та судового збору в сумі 1840,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанови винесені в межах виконавчого провадження № 63424042, яке відкрито з примусового виконання виконавчого листа Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2017 про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 . В обґрунтування спірних постанов зазначено, що 31.10.2020 та 07.11.2020 по виконавчому листу №583/1310/17 від 03.11.2017, виданому Охтирським міськрайонним судом Сумської області державним виконавцем встановлено, що позивачка та її малолітній син ОСОБА_3 були відсутні за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" до позивача застосовано штраф за невиконання рішення суду у розмірі 1700,00 грн. та в подальшому за повторне невиконання рішення суду у розмірі 3400,00 грн.
Позивач звертає увагу, що у даному випадку підлягає виконанню рішення суду саме про усунення перешкод у побаченнях з дитиною. Очевидно, керуючись вищевказаними нормами та з огляду на категорію виконуваного рішення, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2020, а саме в пункті 2, позивачці надано 10 робочих днів на виконання рішення суду. Тобто, строк наданий на добровільне виконання рішення суду закінчився лише 10.11.2020. За таких умов винесення державним виконавцем постанов про накладення штрафу від 02.11.2020 та від 09.11.2020 до закінчення встановленого ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та постановою про відкриття виконавчого провадження, строку є протиправним.
Також, позивач зазначає, що частиною 3 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій. Разом з тим, рішенням суду не визначено, взагалі обов'язок ОСОБА_1 передавати сина стягувачу у певному визначеному місці. Будь-які формулювання про необхідність надання сина за місцем реєстрації позивача відсутні. При цьому, всупереч ч. 6 ст. 26, ч. 2 ст. 64-1 Закону державний виконавець в жодному із своїх рішень (постанов) не визначив де саме буде проходити перевірка виконання рішення суду.
Також, позивачка звертає увагу, що вона та син дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають разом з матір'ю позивачки, яка захворіла з підозрою на коронавірус. З метою недопущення як свого зараження так і сина, розповсюдження хвороби серед мешканців міста позивачка вимушено виїхала до міста Харків, де має власне житло, для повної ізоляції. При цьому, 02.11.2020 та 09.11.2020 на адресу ДВС позивачка направила листи, в яких повідомила про даний факт та наголосила, що 31.10.2020 та напередодні 07.11.2020 відправляла стягувачу смс-повідомлення про місцеперебування її та дитини. Більше того, стягувач 31.10.2020 з'явився за адресою перебування дитини та мав можливість побачитись із сином. 07.11.2020 стягувач для побачення із сином не з'явився.
На думку позивача, проведення державним виконавцем 31.10.2020 перевірки виконання рішення суду за адресою реєстрації позивачки є безпідставним, оскільки жодним документом наявним у матеріалах виконавчого провадження не передбачено її обов'язок передавати дитину та місце такої передачі. Більше того, державний виконавець був належним чином повідомлений про добровільне виконання рішення суду, що не заперечується і стягувачем.
Враховуючи, вищевикладене позивач вважає, що постанови про накладення штрафу від 02.11.2020 та від 09.11.2020 є завідомо протиправними, тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 04.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10.12.2020, з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст.287 КАС України.
Від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому він позовні вимоги не визнав, зазначивши, що у виконавчому листі чітко вказано: Усунути перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 шляхом систематичних зустрічей з дитиною: з 17 години суботи до 17 години неділі щотижня з ночівлею вдома у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 ; під час осінніх, зимових та весняних канікул перші 3 доби кожних канікул з проживанням вдома у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 ; під час літніх канікул з 01 по 10 червня, з 01 по 10 липня, з 01 по 10 серпня щороку з проживанням вдома у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 .
Фактично дане рішення встановлює чітко визначений порядок побачень батька з дитиною, встановлено конкретний систематичний час та дати даних побачень, а тому підлягає виконанню в порядку ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Дане виконавче провадження відкрите 27.10.2020, вчинення виконавчих дії передбачених п.2 ст. 64-1 Закону полягає у перевірці державним виконавцем виконання рішення боржником, 31.10.2020 було здійснено перевірку виконання боржником рішення, боржником рішення не виконано, як передбачено виконавчим листом відповідно п. 1 ст. 64-1 Закону «Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням».
Відповідно до п. 3 ст. 64-1 Закону «У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.», 02.11.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн., яка направлена сторонам виконавчого провадження за вих. № 44462.
Щодо посилання позивача як на причину невиконання рішення на перебування у м. Харків відповідач зазначив, що боржником ще раз визнано та підтверджено невиконання рішення, згідно якого малолітній син ОСОБА_3 з 17 години суботи до 17 години неділі щотижня з ночівлею вдома повинен перебувати у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 . Саме боржник відповідно ст. 64-1 Закону повинен забезпечити побачення стягувача з дитиною.
При подальших перевірках виконання рішення встановлено, що боржником рішення не було виконано, про що складено відповідні акти (07.11.2020, 25.11.2020, 05.12.2020) та як наслідок винесено постанови про накладення штрафу (09.11.2020, 01.12.2020, 07.12.2020).
Ухвалою суду від 10.12.2020 розгляд справи по суті було відкладено за клопотанням представника позивача на 14.12.2020.
14.12.2020 позивач, представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Представник позивача подав на офіційну електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що через складні погодні умови він немає змоги вчасно прибути у судове засідання. Однак вказане клопотання не було скріплене електронним цифровим підписом.
Згідно із частиною десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Таким чином, надіслане представником позивача електронною поштою на офіційну електронну адресу суду клопотання має статус інформаційний, оскільки не було скріплене електронним цифровим підписом.
Враховуючи зазначене, а також повторну неявку позивача та/або його представника у судове засідання, скорочені строки розгляду даної категорії справ, передбачені ст. 287 КАС України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача подав клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Приймаючи до уваги вказані норми та обставини, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання у справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.11.2017 Охтирським міськрайонним судом Сумської області видано виконавчий лист на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31.08.2017 по справі № 583/1310/17, яким, розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, суд вирішив: "Усунути перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 шляхом систематичних зустрічей з дитиною: з 17 години суботи до 17 години неділі щотижня з ночівлею вдома у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 ; під час осінніх, зимових та весняних канікул перші 3 доби кожних канікул з проживанням вдома у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 ; під час літніх канікул з 01 по 10 червня, з 01 по 10 липня, з 01 по 10 серпня щороку з проживанням вдома у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 ." (зворотній бік а.с. 86-а.с. 87).
Постановою Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 27.10.2020 відкрито виконавче провадження № 63424042 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа (зворотній бік а.с. 87-а.с. 88).
31.10.2020 старшим державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Шиян І.В. здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 для проведення перевірки виконання ОСОБА_1 виконавчого листа № 583/1310/17 від 03.11.2017, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області.
За результатами виїзду державним виконавцем 31.10.2020 о 17-00 год. складено акт, яким встановлено наступне. До державного виконавця боржниця не вийшла. До калітки подвір'я вийшла жінка, яка представилася матір'ю ОСОБА_1 , та повідомила, що та разом з дітьми перебуває в м. Харків, так як мати боржниці з підозрою на захворювання COVID. Стягувач при проведенні перевірки був відсутній, так як повідомив, що поїхав до м. Харкова, бо зранку 31.10.2020 боржниця надіслала йому смс повідомлення про те, що вона разом з дітьми знаходиться в м. Харків (а.с. 78).
02.11.2020 ОСОБА_1 надіслала на електронну адресу Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) листа, яким повідомила, що вона та її син ОСОБА_3 на даний час перебувають в м. Харків в зв'язку з тим, що за місцем їх проживання і реєстрації в АДРЕСА_1 мама боржниці, яка проживає разом з ними, захворіла з підозрою на COVID-2019. 31.10.2020 о 17-00 год. ОСОБА_2 прибув до під'їзду будинку, де перебуває позивач та її син. ОСОБА_1 вивела в цей час дитину на ґанок біля під'їзду та ніякими своїми діями не перешкоджала їхньому спілкуванню (зворотній бік а.с. 79).
Постановою Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 02.11.2020 ВП № 63424042 на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на ОСОБА_1 накладено штраф за невиконання рішення розмірі 1700,00 грн. (а.с. 79). В обґрунтування постанови зазначено, що 31.10.2020 при виконанні виконавчого листа № 583/1310/17 від 03.11.2017, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області, державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 були відсутні за адресою: АДРЕСА_1 .
03.11.2020 стягувач подав до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) пояснення, в якому зазначив, що 31.10.2020 о 17-00 год. прибув до м. Харкова, проте ОСОБА_1 надала можливість поспілкуватись із сином лише 6 хвилин. Отже, 31.10.2020 боржник рішення суду не виконала (а.с. 81).
03.11.2020 державним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення № 44551 про те, що з метою виконання виконавчого листа №583/1310/17 від 03.11.2017 07 листопада 2020 року державним виконавцем буде здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 . У разі повторного невиконання без поважних причті боржником рішення державши виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (зворотній бік а.с. 80).
05.11.2020 ОСОБА_1 подала до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяву, в якій зазначила, що 07.11.2020 вона разом із сином ОСОБА_3 буде знаходитися за адресою належної їй квартири АДРЕСА_4 . При цьому підтвердила, що 07.11.2020, як і 31.10.2020, у суворій відповідності до рішень Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31.08.2017 по справі №583/1310/17 та від 29.08.2018 по справі №583/1184/18 готова о 17 год. 00 хв. біля під'їзду вказаного вище будинку на вулиці в одязі відповідно до пори року та погоди передати ОСОБА_2 сина ОСОБА_3 (а.с. 14).
07.11.2020 старшим державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Шиян І.В. здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 для проведення перевірки виконання ОСОБА_1 виконавчого листа № 583/1310/17 від 03.11.2017, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області.
За результатами виїзду державним виконавцем 07.11.2020 о 17-00 год. складено акт, яким встановлено наступне. До державного виконавця боржниця не вийшла. До калітки подвір'я вийшла жінка, яка представилася матір'ю ОСОБА_1 , та повідомила, що та разом з дітьми перебуває в м. Харків, так як мати боржниці з підозрою на захворювання COVID. Стягувач при проведенні перевірки був присутній (а.с. 47).
09.11.2020 ОСОБА_1 направила на електронну адресу Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) листа, яким повідомила, що вона та її син ОСОБА_3 на даний час перебувають в м. Харків в зв'язку з тим, що за місцем їх проживання і реєстрації в АДРЕСА_1 мама боржниці, яка проживає разом з ними, захворіла з підозрою на COVID-2019. 07.11.2020 о 08-30 год. позивач відправила ОСОБА_2 смс-повідомлення про місце перебування ОСОБА_3 з адресою: АДРЕСА_4. Ввечері о 17-00 ОСОБА_2 не прибув до під'їзду вказаного будинку. ОСОБА_1 вивела в цей час дитину в одязі відповідно до погоди на ґанок біля під'їзду, вони почекали ще 10 хвилин і повернулися до квартири (зворотній бік а.с. 51).
Постановою Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 09.11.2020 ВП № 63424042 на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на ОСОБА_1 накладено штраф за невиконання рішення в розмірі 3400,00 грн. (зворотній бік а.с. 49-а.с. 50). В обґрунтування постанови зазначено, що при проведенні державним виконавцем повторної перевірки 07.11.2020 виконання виконавчого листа № 583/1310/17 від 03.11.2017, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області, державним виконавцем встановлено, що боржником не вчинено дії визначені виконавчим документом, про що складено акт державного виконавця.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення встановлений ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" що, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною врегульовано ст.64 -1 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено, що 31.10.2020 о 17:00 год., 07.11.2020 о 17:00 год. державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника АДРЕСА_1 , та складено акти про невиконання рішення суду, оскільки боржник та дитина були відсутні за вказаною адресою.
Водночас, суд зауважує, що акти від 31.10.2020 та від 07.11.2020, на підставі яких державним виконавцем прийняті постанови про застосування штрафу від 02.11.2020 та від 09.11.2020, не є належними доказами, та не свідчать про невиконання ОСОБА_1 судового рішення, оскільки рішенням Охтирського міськрайонного суду від 31.08.2017, на виконання якого виданий виконавчий лист від 03.11.2017 № 583/1310/17, встановлено спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 шляхом систематичних зустрічей з дитиною: з 17 години суботи до 17 години неділі щотижня з ночівлею вдома у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 .
Натомість, державним виконавцем здійснювались виходи та складались акти за адресою боржника: АДРЕСА_1 , а не за адресою зустрічей з дитиною, яка визначена у судовому рішенні: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Суд зазначає, що факт невиконання судового рішення має бути встановлений державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій та зафіксований відповідним актом, на підставі якого і може бути застосовано штраф до боржника.
Отже, постанови державного виконавця від 02.11.2020 та від 09.11.2020 прийняті на підставі актів державного виконавця, які складені за іншою адресою, ніж визначена у рішенні суду, та які не є беззаперечними доказами невиконання рішення суду боржником.
Крім того, приймаючи постанову від 09.11.2020 про накладення на боржника штрафу за повторне невиконання рішення суду, державний виконавець не надав жодної оцінки обставинам, викладеним у листах ОСОБА_1 від 02.11.2020, від 05.11.2020 щодо вимушеної зміни місця перебування дитини через загрозу зараження коронавірусною інфекцією.
Таким чином, постанови від 02.11.2020 та від 09.11.2020 складені за відсутності доказів невиконання боржником рішення суду, а тому є такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Згідно із ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 16.11.2020 та додаткову угоду до нього (а.с. 20-22), рахунок фактуру № 1 від 16.11.2020 на суму 1000,00 грн. (а.с. 23), акт прийому-передачі наданих послуг від 16.11.2020 № 1 (а.с. 24), квитанцію від 17.11.2020 на суму 1000, 00 грн. (а.с. 25).
Як вбачається із акту прийому-передачі наданих послуг від 16.11.2020 № 1 адвокатом надано, а позивачем прийнято і оплачено наступні послуги:
- ознайомлення та аналіз документів наданих клієнтом для виконання доручення, формування правової позиції та підготовка переліку додатково необхідних документів, витрачений час 0,5 год., вартість послуги 200,00 грн.;
- аналіз сформованої судової практики з питань виконання доручення, витрачений час 0,5 год., вартість послуги 200,00 грн.;
- попередня консультація щодо характеру спірних відносин, витрачений час 0,5 год., вартість послуги 200,00 грн.;
- підготовка позовної заяви про скасування постанови про накладення штрафу від 02.11.20200, постанови про накладення штрафу від 09.11.2020, винесених Охтирським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в межах виконавчого провадження N 63424042, витрачений час 1 год., вартість послуги 400,00 грн.
Щодо правничої допомоги при складенні позовної заяви, суд погоджується із зазначеним в акті наданих послуг обсягом часу, витраченого на надання даної послуги - 1 година, та заявленою до відшкодування сумою у розмірі 400,00 грн. з огляду на категорію справи, обсяг та характер зібраних доказів.
Водночас, суд не вбачає підстав для відшкодування витрат на оплату таких послуг, як:
- ознайомлення та аналіз документів наданих клієнтом для виконання доручення, формування правової позиції та підготовка переліку додатково необхідних документів;
- аналіз сформованої судової практики з питань виконання доручення;
- попередня консультація щодо характеру спірних відносин;
На думку суду, такі послуги за своєю суттю охоплюються послугою з правничої допомоги при підготовці та складенні позовної заяви, а тому не підлягають відшкодуванню в окремому порядку. Крім того, позивачем не було надано належних доказів отримання таких послуг, детального опису цих послуг, а саме з якими документами адвокат ознайомлювався, з яких питань проводив консультацію.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про відшкодування на його користь судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 400, 00 грн.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення штрафу від 02.11.2020 ВП № 63424042.
Визнати протиправною та скасувати постанову Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення штрафу від 09.11.2020 ВП № 63424042.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Снайпера, 3, м. Охтирка, Охтирський район, Сумська область, 42704, ідентифікаційний код 34802639) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 400 (чотириста) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко