про залишення позовної заяви без руху
14 грудня 2020 року м. Рівне№460/9015/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом позовних вимог, позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу з 04 червня 2020 року щомісячної грошової допомоги згідно зі статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року; 2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу з 04 червня 2020 року щомісячну грошову допомогу згідно зі статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року.
Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, поданий позивачем позов містить одну вимогу немайнового характеру та за його подання до адміністративного суду останньому належало сплатити судовий збір в сумі 840,80грн (2102грн х 0,4 = 840,80грн).
Разом з тим, частиною п'ятою статті 161 КАС України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Так, до позову позивач долучила заяву, у якій, посилаючись положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", просить звільнити її від сплати судового збору за подання даного позову до суду, оскільки позивач є особою похилого віку, отримує пенсію в мінімальному розмірі, а предметом позову є захист соціальних прав. Також позивач звертає увагу на те, що вона потребує постійного лікування. Крім того, попередньо позивач була змушена звернутися до суду з двома позовами, у зв'язку з чим нею був сплачений судовий збір в загальному розмірі 1681,60грн.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Крім того, частиною другою статті 8 Закону № 3674 встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З аналізу змісту вищенаведених норм права слідує, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору суд обов'язково враховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позові (заяві), що подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому чинним законодавством порядку і розмірі.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що предметом даного позову є захист його соціальних прав.
Водночас, на підтвердження розміру сукупного доходу за 2019 рік позивачем надано:
- Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримуваних податків від 05 листопада 2020 року № 508, згідно з якими за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року позивачу нарахований дохід в розмірі 1017,85грн, виплачено 0грн;
- лист Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04 грудня 2019 року № 24397/03, згідно з яким загальний розмір пенсії позивача станом 01 грудня 2019 року становив 2435,57грн.
Суд зауважує, що вказані вище докази в своїй сукупності не дають змоги встановити фактичний розмір доходів, отримуваних позивачем протягом 2019 року, а відтак переконатися, що майновий стан дійсно перешкоджає (перешкоджав) останній сплати судовий збір.
Також від відомостей про розмір річного доходу позивача за 2019 року залежить оцінка решти доводів, якими вона обґрунтовує заяву про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що лист Комунального некомерційного підприємства "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради Рівненської області від 16 листопада 2020 року за № 1957/01-16/19 містить відомості лише про призначене позивачу лікування, однак жодним чином не вказує на те, які фінансові втрати понесла позивач у зв'язку з проходженням такого лікування. Тобто, вказаний доказ не містить відомостей на підставі яких суд може оцінити майновий стан позивача.
Таким чином, суд констатує, що додані позивачем до позовної заяви документи з урахуванням приписів статті 8 Закону № 3674 не підтверджують, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) їй сплатити судовий збір.
Суд наголошує, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й громадян.
Тому, задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить заявника у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 840,80грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Т.О. Комшелюк