про залишення позовної заяви без руху
14 грудня 2020 року м. Рівне№ 460/9019/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Груп Україна" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Груп Україна" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25 листопада 2020 року № UA20420/2020/000216/2.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами першою, другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.
За приписами статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з вказаним позов подані письмові докази, викладені іноземною мовою без перекладу українською мовою, а саме: 1) PROFORMA INVOICE (Date: 7.8.2020; Proforma No.: Pr.1702587); 2) PROFORMA INVOICE (Date: 21.10.2020; Proforma No.: Pr.1702613); 3) COMMERCIAL INVOICE (Date: 17.11.2020; Commercial Invoice No.: GMM2020000000059); 4) CORRECT INVOICE (Date: 19.11.2020; Commercial Invoice No.: GMM2020000000055); 5) SPECIFICATION (Date: 17.11.2020; Commercial Invoice No.: GMM2020000000059); 6) PACKING LIST (Date: 17.11.2020); 7) DECLARATION (Date: 17.11.2020; No. 20060500EX015619); 8) PRICE LIST (Sales Person: Mr. Kirsan Akmatbek; Delivery Term: EXWORKS KONYA (Incoterms 2010)); 9) CERTIFICATE OF ORIGIN (Reference No. D0190767).
В даному випадку, суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2008 від 22 квітня 2008 року зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Також, абзацом четвертим пункту 8 розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (зі змінами, внесеними наказом Державної судової адміністрації України від 24 грудня 2019 року № 1196), передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на вказане, суд вважає, що при поданні вказаного позову до суду позивачем не дотримано в повній мірі вимоги частини четвертої статті 161 КАС України, позаяк, копії письмових доказів, викладених іноземною мовою, що були додані до позовної заяви, не забезпеченні офіційним перекладом українською мовою.
При цьому, суд критично оцінює покликання позивача у позовній заяві на те, що додані до позову копії письмових доказів не забезпечені перекладом українською мовою у зв'язку з обмеженим строком звернення до суду з даним позовом, оскільки позивачем оскаржується рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, а тому строк звернення до суду з цим позовом становить шість місяців. На переконання суду, вказаного строку більш ніж достатньо для виготовлення перекладу дев'яти документів загальним обсягом 10 аркушів.
За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору та не зазначено в позовній заяві про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25 листопада 2020 року № UA204020/2020/000216/2.
Тобто, в позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів).
При цьому, суд зауважує, що згідно з рішенням від 25 листопада 2020 року № UA204020/2020/000216/2, митна вартість імпортованого товару збільшилась з 20119,06 доларів США (що становило 570860,16грн) до 32980,50 доларів США (що становило 935792грн).
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 276 Митного кодексу України, платниками мита є, зокрема, особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
Статтею 294 Митного кодексу України встановлено, що об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.
Тобто, при ввезенні на митну територію України товарів на позивача покладався обов'язок сплати встановлених податків та мита, розрахунок яких залежить від суми ввезеного товару. Відтак, коригування відповідачем митної вартості товару безпосередньо впливає на розмір податків та мита, що підлягають до сплати декларантом.
Таким чином, визначаючи суму мита (5 %) та суму податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України (20 %) з скоригованої митної вартості товару, відповідач додатково визначив розмір сплати митних платежів, який склав 246663,89грн (47435,36грн (мито) + 199228,53грн (ПДВ) = 246663,89грн). Саме ця додаткова сума митних платежів, визначених митним органом, є ціною позову, тобто грошовим виразом майнової вимоги позивача.
З огляду на вказане, за подання цього позову до суду позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 3699,96грн (246663,89грн х 1,5% = 3699,96грн).
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
1) офіційних перекладів українською мовою доданих до позовної заяви документів PROFORMA INVOICE (Date: 7.8.2020; Proforma No.: Pr.1702587), PROFORMA INVOICE (Date: 21.10.2020; Proforma No.: Pr.1702613), COMMERCIAL INVOICE (Date: 17.11.2020; Commercial Invoice No.: GMM2020000000059), CORRECT INVOICE (Date: 19.11.2020; Commercial Invoice No.: GMM2020000000055), SPECIFICATION (Date: 17.11.2020; Commercial Invoice No.: GMM2020000000059), PACKING LIST (Date: 17.11.2020), DECLARATION (Date: 17.11.2020; No. 20060500EX015619), PRICE LIST (Sales Person: Mr. Kirsan Akmatbek; Delivery Term: EXWORKS KONYA (Incoterms 2010)), CERTIFICATE OF ORIGIN (Reference No. D0190767);
2) документа про сплату судового збору в сумі 3699,96грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Груп Україна" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О. Комшелюк