14 грудня 2020 року м. Рівне № 460/7202/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 квітня 2020 року № 0041512-5005-1716, від 6 травня 2019 року № 0219993-5013-1716, від 14 березня 2018 року № 00266787/5002-1716. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями порушується його право, а саме: відповідач безпідставно змушує його сплати податок за давно неіснуюче майно. Просить позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти позовних вимог. Зазначає, що на дату прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у Державному реєстрі речових прав у власності позивача перебував об'єкт оподаткування за реєстраційним номером 554303356101 - будівля, адміністративно-побутового центру, літ. «А-5» (1 черга) загальною площею 3704,2кв.м за адресою АДРЕСА_3. Підстав не нарахувати податкові зобов'язання позивачу за даним об'єктом у спірні роки (2018-2020) у відповідача не було. Запис про закриття такого об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі здійснено лише 03.11.2020 р.
Ухвалою від 05.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
16.11.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
04.12.2020 від відповідача одночасно надійшло: клопотання про продовження процесуальних строків для подання доказів; відзив на позовну заяву.
04.12.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
07.12.2020 ухвалою суду задоволено клопотання відповідача про продовження процесуальних строків для подання доказів.
11.12.2020 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив на позов, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
03.06.2020 Управлінням Державної архітектурної інспекції у Рівненській області зареєстровано Декларацію про початок виконання робіт (реконструкція адміністративно-побутового центру (І черга) під житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_2. Номер декларації РВ 083151540087. Власником адміністративно-побутового центру був ОСОБА_1 .
Наказом управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.08.2015 № 302 «Про присвоєння поштової адреси», будівлі адміністративно-побутового центру присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 .
20 серпня 2015 року Управлінням Державної архітектурно-будівельного інспекції у Рівненській області на ім'я ОСОБА_1 було зареєстровано Декларацію № РВ 14315232321582 про готовність об'єкта до експлуатації (Реконструкція адміністративно-побутового центру (І черга) під житловий будинок) за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
14.03.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0066787/5002-1716, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік в сумі 44450,4грн.
06.05.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0219993-5013-1716, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік в сумі 68953,68грн.
15.04.2020 Головним управлінням ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0041512-5005-1716, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік в сумі 77288,13грн.
Відповідно до листа Центру надання адміністративних послуг Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 29.10.2020 № Ю-225/01-16 вбачається, що внаслідок реконструкції адміністративно-побутового центру під багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3, розділ Державного реєстру прав на вищевказаний об'єкт нерухомого майна підлягав закриттю державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 20.08.2015 № 143152321582.
З невідомих суду підстав, державним реєстратором не закрито розділ щодо адміністративно-побутового центру, тому позивачу було запропоновано самостійно звернутися до суб'єкта державної реєстрації прав для закриття ним розділу Державного реєстру прав і реєстраційної справи та скасування реєстраційного номеру об'єкта, а саме: будівлі адміністративно-побутового центру за адресою: АДРЕСА_3.
Отже, суб'єктом владних повноважень позивачу було повідомлено про помилку, вчинену суб'єктом державної реєстрації прав у 2015 році, наслідком якої стало нарахування податкового боргу за адміністративно-побутовий центр, що припинив своє існування у серпні 2015 року і з того часу нові власники квартир у житловому приміщенні ймовірно сплачують встановлений законом податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
На виконання листа Центру надання адміністративних послуг Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 29.10.2020 № Ю-225/01-16, позивач звернувся до державного реєстратора і відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 231305016, право власності ОСОБА_1 на неіснуючу будівлю припинено 03.11.2020.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1статті 59 ПК України).
Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульований статтею 56 ПК України.
Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною особою за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Статтею 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до пп. 266.1.1 та пп. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 Податкового кодексу України, база оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
У відповідності до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
За змістом статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до частин 1, 4 та 6 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (частина 5 статті 39 Закону).
Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою, серед іншого, для оформлення права власності на нього.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Відповідно до пункту 11 зазначеної Постанови, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації.
Підпунктом 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені, відповідно до законодавства, до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
За наведених обставин судом, у ОСОБА_1 з 20.08.2015 відсутні об'єкти нежитлової нерухомості, які підлягають оподаткуванню згідно пп. 266.3.2. п. 266.3 Податкового кодексу України, а саме за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, суд прийшов до висновку, що відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень. Натомість, доводи та аргументи позивача щодо неправомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, у зв'язку з чим позовну заяву належить задовольнити повністю.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1906,94грн, сплачені відповідно до квитанцій від 28.07.2020 № 50628250 на суму 840,80грн та від 23.09.2020 № 51702765 на суму 1066,14грн, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 14 березня 2018 року № 0066787/5002-1716, від 06 травня 2019 року № 0219993-5013-1716, від 15 квітня 2020 року № 0041512-5005-1716, в повному обсязі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1906,94грн (одна тисяча дев'ятсот шість гривень, 94коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449).
Суддя Т.О. Комшелюк