Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3003/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків
до Комунального підприємства "Чугуїввода", м. Чугуїв Харківської області
про стягнення 11154180,86 грн.
за участю представників:
позивача - Стельмах О.С., довіреність № 01-01-23/4366-20 від 04.09.2020 року;
відповідача - Озерний К-В.О., ордер № 822 від 13.10.2020 року,
Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Чугуїввода" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 09.11.2020 року, яка була прийнята судом) основної заборгованості 8650680,86 грн., пені в сумі 446574,24 грн., інфляційних втрат у сумі 1206773,96 грн., 3% річних у сумі 641151,94 грн., мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем строків оплати за надані позивачем послуги за договором № 16114 від 31.12.2009 року. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, які складаються з судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2020 року на 12:00 год.
У підготовчому засіданні оголошувались перерви до 26.10.2020 року.
26.10.2020 року відповідач подав пояснення (вх.№ 24768), в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач частину обсягів донарахував додатково до фактичних обсягів за незрозумілою формулою, взявши при цьому незрозумілі вихідні дані. Відповідач вважає, що наявність справи рішення у справі № 922/2062/17 не звільняє позивача від необхідності доказування обґрунтованості розрахунків, на які він посилається.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2020 року підготовче засідання відкладено на 10.11.2020 року на 11:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження до 22.12.2020 року, підготовче засідання відкладено на 24.11.2020 року на 11:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.11.2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.12.2020 року на 12:15 год.
30.11.2020 року відповідач подав відзив (вх.№ 27784) з додатками, серед яких містилося клопотання про призначення експертизи.
Дослідивши матеріали справи та поданий відповідачем відзив, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2020 року відповідачу надано 15-тиденний строк для надання відзиву.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 08.10.2020 року, а отже мав подати відзив до 23.10.2020 року включно.
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд наголошує, що відповідач не звертався з клопотанням про поновлення або продовження процесуального строку для надання відзиву.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 ГПК України).
За таких обставин, суд залишає відзив відповідача без розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2020 року підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2020 року проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на необґрунтованість розрахунків позивача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними докази, суд установив такі обставини.
31.12.2009 року між Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (позивач) та Комунальним підприємством "Чугуїввода" (абонент, відповідач) укладено договір на відпуск води № 16114 (далі - Договір).
Рішенням Харківської міської Ради від 12.01.2011 року № 132/11 Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" реорганізоване шляхом приєднання його до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".
Додатковою угодою від 29.09.2011 року до Договору внесено зміни, а саме сторони договору домовилися про наступне: в зв'язку з реорганізацією КП "ВТП "Вода" шляхом приєднання його до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" змінити сторону в зобов'язанні.
Рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 року №577/11 "Про перейменування комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" та Розпорядження Департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації від 25.01.2012 №66, затверджена нова редакція статуту КП КГ "Харківкомуночиствод", в якій змінено найменування Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство "Харківводоканал". 26.01.2012 була проведена державна реєстрація нової редакції статуту КП "Харківводоканал".
Додатковою угодою від 27.01.2012 року до Договору внесено зміни, у зв'язку з перейменуванням назви Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство "Харківводоканал".
Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з відпуску із системи централізованого питного водопостачання. Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату послуг відповідно до затверджених тарифів на послуги централізованого водопостачання у строки та на умовах, передбачених цим Договором (п. 4.1. Договору).
Договір набирає сили з дня його підписання та діє до 31.12.2010 року. Якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору від жодної зі Сторін не надходило письмових заяв про припинення дії Договору, даний Договір є пролонгованим на тих же умовах на такий же період без підписання додаткової угоди (пункти 7.1., 7.2. Договору).
На підставі викладених умов Договору, останній неодноразово продовжував свою дію та є дійсним станом на час розгляду справи.
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином - протягом 2017 - 2018 років надав послуги з водопостачання, відпустивши відповідачу воду на об'єкти, що знаходяться на балансі, в експлуатації, обслуговуванні підприємства відповідно до додатку № 1 "Перелік об'єктів водоспоживання", у межах дозволеного обсягу, встановленого відповідно до виконаних технічних умов.
Відповідно до обсягу наданих послуг з водопостачання та з урахуванням діючих тарифів за період з 27.04.2017 року по 22.11.2018 року включно, відповідачу була нарахована плата в розмірі 15254076,88 грн. та виставлені рахунки на цю суму відповідно до ч. 1 ст. 198 ГК України та ст. ст. 13,14 Закону України "Про поштовий зв'язок" та п. 4.4 Договору.
За змістом п. 4.1. Договору, оплата наданих послуг та інших категорій платежів здійснюється споживачем щомісяця на підставі рахунків, затверджених тарифів за обсяги спожитої води, що визначені умовами цього договору, з урахуванням показників засобів обліку води. За узгодженням із позивачем, відповідач може робити розрахунки за воду іншим способом, не забороненим чинним законодавством. Відносини по розрахункам можуть здійснюватись на основі договірного списання коштів з рахунка відповідача у порядку, передбаченому законодавством тощо.
Станом на час розгляду справи, сума заборгованості була частково сплачена відповідачем, а саме у розмірі 6603396,02 грн., внаслідок чого залишок суми боргу становить 8650680,86 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Між сторонами укладено договір на відпуск води № 16114 від 31.12.2009 року, який за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Частиною другою статті 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі статтею 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною першою статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 193 ГК України, статей 525-526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) доказів на спростування наведеного відповідачем не надано.
Заперечення відповідача про необґрунтованість розрахунку наданих послуг судом відхиляються, з таких підстав.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затв. наказом Міністерства з питань ЖКГ України 27.06.2008 № 190, далі - Правила № 190), вони визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Пунктом 5.21 Правил № 190 передбачено, що зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем. Виробник перевіряє правильність зняття споживачем показів засобів обліку води та надання ним відомостей про обсяги і показники якості скинутих стічних вод. Якщо перевіркою будуть встановлені розбіжності між показами засобів обліку та поданими споживачем відомостями, виробник проводить перерахунок кількості поданої питної води і обсягів скинутих стічних вод за період від попередньої перевірки до моменту виявлення розбіжності згідно з показниками засобів обліку. Цей перерахунок здійснюється за умови, якщо виробником не було виявлено фактів штучного втручання в роботу засобів обліку, їх виходу з ладу або пошкодження пломб. Порядок та терміни зняття показів засобів обліку визначаються відповідно до договору.
Пунктом 5.24 Правил № 190 передбачено, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за два розрахункові місяці.
Суд установив, що на водопровідному вводі в м. Чугуєві Харківської області по вул. Полєва встановлений розходомір-тепловодолічільник ультразвуковий "Ергомера-125" виробництва ПНВП "Ергомера", по показанням якого КП "Харківводоканал" проводить нарахування КП "Чугуїввода" за відпущену воду. Надані позивачем копії листів ПНВП "Ергомера" стосуються не лише конкретного періоду, а й всього періоду роботи розходоміра-тепловодолічільника ультразвукового "Ергомера-125".
Після того, як були зафіксовані зміни параметра Тс (час відсутності мережі), була проведена консультація з технічними спеціалістами підприємства-виробника розходоміру - ПНВП "Ергомера". Спеціалістами ПНВП "Ергомера" були надані роз'яснення, що вказаний параметр фіксує час, за який повністю було відсутнє електроживлення приладу обліку, незалежно від джерела живлення (централізовані електромережі, джерело безперебійного живлення, акумулятор и т.п.), т.б. протягом зазначеного часу прилад обліку не працював і не фіксував об'єм води, що через нього проходив (копія листа ПНВП "Ергомера" від 28.09.2017 року № 1339 міститься в матеріалах справи).
При цьому, правове обґрунтування проведених донарахувань позивачем неодноразово надавалися відповідачу у формі детальних розрахунків та листів, які містили детальні роз'яснення та посилання на норми правил. Крім того, надавалися неодноразово усні роз'яснення, як спеціалістами КП "Харківводоканал", так і спеціалістами підприємства-виробника розходоміру - ПНВП "Ергомера".
Під час розгляду справи відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження неправдивості та неправомірності наданих до суду пояснень позивача та пояснень виробника приладу.
Таким чином, розрахунок донарахованого обсягу спожитої води було виконано виходячи із середньодобової витрати води не за попередні два розрахункові місяці, та згідно з п. 5.21. Правил за весь період від попередньої перевірки до моменту виявлення розбіжностей.
Щодо акту обстеження від 26.02.2018 року, суд зазначає, що відповідачу в зв'язку з перебуванням засобу обліку на повірці нарахування за безоблікове водоспоживання за період з 25.01.2018 по 26.02.2018 (що становить 32 доби) здійснено за середньодобовою витратою води 579,15 куб.м/добу за 32 доби, що становить 18532,8 куб.м.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за послуги водопостачання в розмірі 8650680,86 грн.
В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.5. Договору передбачено, що при несплаті рахунку відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми несплати за кожний прострочений день до повного погашення заборгованості, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд установив, що Договором передбачений інший період нарахування штрафних санкцій ніж встановлений п. 6. ч. 232 ГК України, а саме до повного погашення заборгованості.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, враховуючи п. 4.5. Договору та приписи ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені в сумі 446574,24 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пред'явлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд установив, що розрахунок інфляційних витрат містить арифметичні помилки, у зв'язку з чим вимога про стягнення інфляційних витрат підлягає частковому задоволенню на суму 1167149,50 грн. Водночас розрахунок 3% річних є вірним, а тому вимога про стягнення 3% річних у сумі 641151,94 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 163583,35 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Чугуїввода" (адреса: 63506, Харківська область, м . Чугуїв, вул.Героїв Чорнобильців, 61; код ЄДРПОУ 36555336) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (адреса: 61013, м.Харків, вул. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 03361715) основну заборгованість в сумі 8650680,86 грн., пеню в сумі 446574,24 грн., інфляційні втрати у сумі 1167149,50 грн., 3% річних у сумі 641151,94 грн. та судовий збір у сумі 163583,35 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.12.2020 року.
Суддя О.В. Смірнова