36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.12.2020 Справа № 917/1524/20
за позовною заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" вул. Козака, 2-а; вул. Єнгельса, 2, Полтава, Полтава, місто, Полтавська область,36020
до Комунального підприємства "Житлово-комунальний комбінат" вул. Шевченка, 15, Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751
про стягнення 266735,47 грн.
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
за участю представників:
від позивача Плескач Ю.А., док. в справі
від відповідача Щепіна О.В., док. в справі
Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-комунальний комбінат" про стягнення 266735,47 грн. заборгованості за договором № 503 Р розподілу природного газу від 30.12.2016 р., у тому числі 262019,18 грн. - основного боргу, 936,54 грн. - три відсотка річних, 3779,75 грн. - пені.
Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Ухвалою від 05.10.20 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 20.10.20, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Ухвалою від 20.10.20 р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 03.11.20.
22.10.20 від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечив повністю (вх. № 11755).
В судовому засіданні 03.11.20 суд оголосив перерву до 17.11.20.
11.11.20 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 12532 від 11.11.20).
16.11.20 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 12726 від 16.11.20).
В судовому засіданні 17.11.20 суд оголосив перерву до 24.11.20.
23.11.20 від позивача надійшли пояснення по справі (вх. № 12981 від 23.11.20).
24.11.20 від відповідача надійшли пояснення по справі, контрозрахунок, докази направлення контрозрахунку, клопотання про зменшення штрафних санкцій (супр. лист за вх. № 13001 від 24.11.20).
Присутні в засіданні 24.11.2020р. представники сторін повідомили суд про те, що заяв і клопотань немає, ними вчинені всі дії, передбачені у підготовчому провадженні.
Перелік дій, які має здійснити суд під час підготовчого засідання, визначено ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовчому засіданні, 24.11.2020р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 24.11.20 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 03.12.20.
В судовому засіданні 03.12.20 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, вступне слово представників відповідача стосовно заперечень проти заявленого позову, з'ясував обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив докази, якими вони обгрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі.
Представник відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.12.20 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини.
30.12.2016 року між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної^ системи “Полтавагаз” (надалі оператор ГРМ) та Комунальним підприємством “Обслуговуюча компанія Житлово-комунальний комбінат Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” (КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради”) (надалі споживач) укладено договір № 503 Р розподілу природного газу (надалі договір), за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором, (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 2.1 Договору споживач зобов'язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до п.6.1 Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
6.2. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
6.3. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
6.4. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, на умовах попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.
Остаточний розрахунок за послуги з розподілу природного газу здійснюється Споживачем до 05 числа місяця наступного за розрахунковим.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Споживач мас право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
6.6. Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
8.1. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
8.2. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.12.1. Договору, цей договір укладається на невизначений строк.
П. 12.2. Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.
П.12.3. Цей Договір може бути розірваний за згодою Сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України.
Постановою НКРЕКП від 07.10.2019 № 2080 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП” внесено зміни до Типового договору розподілу природного газу та Кодексу газорозподільних систем.
Главою 6 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем визначено, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
2. Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Відповідно до п.2.1. Типового договору, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
П.6.1. Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
П.6.2. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
П.6.3. Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
П. 6.4. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
П.6.6. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 “Про затвердження Кодексу газорозподільних систем”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 №1379/27824, надалі Кодекс ГРМ газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року ( п.4. розділ 1 глава І Кодексу ГРМ)
Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього .Кодексу.
Позивач зазначає, що КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” всього спожило 715855,00 м.куб. природного газу за 2018-2019 газовий рік.
Сторонами Договору № 503 Р розподілу природного газу додатковою угодою визначено величину річної замовленої потужності, яка складає 715 895 куб.м.
У позові позивач вказує, що виконав належним чином умови договору по розподілу природного газу, що підтверджується:
актом надання послуг № ОУВІ-028972 від 30.06.2020 року місячний об'єм замовленої потужності 59657,91 куб.м., за червень 2020 року на суму 68010,01 грн.;
актом надання послуг № ОУВІ-О33133 від 31.07.2020 року місячний об'єм замовленої потужності 59657,91 куб.м., за липень 2020 року на суму 78032,54 грн.;
актом надання послуг № ОУВІ-037884 від 31.08.2020 року місячний об'єм замовленої потужності 59657,91 куб.м., за серпень 2020 року на суму 78032,54 грн.;
Розрахунок вартості послуги розподілу природного газу наданої з боку АТ “Полтавагаз” КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” позивач здійснив наступним чином: 715895,00 м.куб. / 12 = 59 657,91 м.куб.
59 657,91 м.куб. * 1,14 = 68 010,01 гри. - плата за розподіл природного газу за червень 2020 р.
59 657,91 м.куб. * 1,308= 78032,54 грн. - плата за розподіл природного газу за липень 2020 р.
59 657,91 м.куб. * 1,308= 78032,54 грн. - плата за розподіл природного газу за серпень 2020 р.
За твердження позивача, КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” порушило умови договору в частині своєчасних розрахунків за отримані послуги з розподілу природного газу.
З огляду на це, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 266735,47 грн. заборгованості за договором № 503 Р розподілу природного газу від 30.12.2016 р., у тому числі 262019,18 грн. - основного боргу, 936,54 грн. - три відсотка річних, 3779,75 грн. - пені.
При цьому, позивач вказав, що розрахунок трьох відсотків річних здійснено за період з 01.06.2020 року по 07.09.2020 року (включно), розрахунок пені здійснено за період з 01.06.2020 року по 07.09.2020 року (включно).
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що категорично не погоджується з розміром заборгованості - 262019,18 грн., викладеного в позовній вимозі та заперечує проти її задоволення.
При цьому, відповідач послався на наступні обставини:
- Сторонами Договору № 503 Р розподілу природного газу додатковою угодою визначено величину річної замовленої потужності, яка складає 715 895 куб.м., про що вказано в позовній заяві.
Враховуючи вартість послуги за розподіл природного газу та затверджений об'єм річної замовленої потужності поділений на 12 місяців, КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” за січень - червень мало сплатити 68 010,01 грн. щомісячно за 59 657,91 куб.м. (щомісячний об'єм), за липень 2020 р. - 78032,54 грн. (у зв'язку зі збільшенням ціни) за 59 657,91 куб.м., за серпень 2020 р. - 78032,54 грн. за 59 657,91 куб.м.
Таким чином, за 8 місяців 2020 р. КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” повинно сплатити 68 010,01 грн. помножити на 6, 78032,54 грн. помножити на 2, що складає 564 125,14 грн.
- Фактично відповідачем сплачено 464 680, 80 грн., що підтверджується відповідними виписками по рахункам відповідача.
Так, згідно акту наданих послуг №0УВІ - 028972 від 30 червня 2020 p., долученого до позовної заяви позивачем, оплата за послугу за червень 2020 р. склала 68 010,01 грн.;
згідно акту наданих послуг №0УВІ - 033133 від 31 липня 2020 p., оплата за послугу за липень 2020 р. склала 78 032,54 грн;
згідно акту наданих послуг №0УВІ - 037884 від 31 серпня 2020 p., оплата за послугу за серпень 2020 р. склала 78 032,54 грн.
- Щодо проведених розрахунків за надані послуги за січень - серпень 2020 р., то станом на 01.06.2020 р. переплата КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” за розподіл природного газу склала 90330,75 грн.
Згідно акту наданих послуг №0УВІ - 028972 від 30 червня 2020 p., наданих позивачем, КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” мало сплатити за послугу за червень 2020 р. - 68 010,01 грн. (Залишок (переплата) - 22 320,74 грн).
Згідно акту наданих послуг №0УВІ - 033133 від 31 липня 2020 p., оплата послугу за липень 2020 р. склала 78 032,54 грн.
Борг по оплаті за надані послуги перед позивачем виникає лише за липень 2020 р. в розмірі 55 711,80 грн.
Згідно акту наданих послуг №0УВІ - 037884 від 31 серпня 2020 p., вартість за послугу розподілу природного газу за серпень 2020 р. становить 78 032,54 грн.
Таким чином, враховуючи всі проплати здійснені КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” заборгованість по оплаті за липень - серпень 2020 р. складає 133 744,34 грн., з неї у вересні сплачено 34 000 грн.
Загалом заборгованість відповідача складає 99 744,34 грн.
- Враховуючи викладене, Комунальне підприємство “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” не заперечує проти погашення заборгованості по Договору Договором №503 Р розподілу природного газу в розмірі 99 744,34 грн.
- Позивачем безпідставно долучено до матеріалів справи акт наданих послуг від 30 вересня 2020 p., оскільки датою подачі позовної заяви до суду позивачем є 17.09.2020 p., а акт наданих послуг від 30.09.2020 p., тому стягнення оплати за вересень 2020 р. є незаконним та безпідставним.
- До подачі позивачем позову до суду відповідач намагався вирішити спір мирним шляхом, в підтвердження чого направив до позивача гарантійний лист, в якому зобов'язується погасити заборгованість до 31.12.2020 р.
- Окрім того, відповідачем невірно проведено розрахунок штрафних санкцій, враховуючи неправильно визначений розмір боргу КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” станом на 01.06.2020 p., період заборгованості. До того ж незрозуміло, чому розрахунок штрафних санкцій проведено з 01.06.2020 р. (в цьому місяці відсутній борг), за липень та серпень 2020 р. - безпідставно штрафні санкції нараховані з 01 числа розрахункового місяця, хоча згідно вимог Договорів остаточний розрахунок здійснюється 05 числа наступного за розрахунковим, тому нарахування штрафних санкцій можливе з 05.08.2020 р.
У відзиві також відповідач просив суд врахувати, що є комунальним підприємством та збитковою організацією, юридичною особою публічного права, яка створена органом місцевого самоврядування з метою забезпечення безперервного постачання населенню, підприємствам, організаціям, установам, теплової енергії, без мети отримання прибутку; не є фактичним споживачем газу. Стягнення штрафних санкцій значно погіршить господарську діяльність КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” та ставить під загрозу зриву проведення опалювального сезону, та як наслідок, залишення установ без опалення.
Жодного доходу, окрім оплати за постачання теплової енергії, суб'єкт господарювання не отримує, тому розрахунок з позивачем можливий лише після повного розрахунку з організаціями, які отримують послуги по теплопостачанню.
Враховуючи, що прострочення виконання зобов'язання є нетривалим, наслідки несвоєчасності його виконання - незначні, позивачем не вказано та не підтверджено документально, які він поніс збитки в результаті затримки виконання зобов'язання, а також той факт, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, відповідач просив суд відмовити в задоволенні штрафних санкцій в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач пояснив наступне:
- Розбіжність у сумі переплати за послуги із розподілу природного газу станом на 01.06.2020 р. між даними відповідача - 90330,75 грн. та розрахунком AT “Полтавагаз” - 40088,45 грн. пояснюється такими фактами.
У 2018-2019 газовому році відповідно до актів надання послуг з розподілу природного газу за листопад 2018 - квітень 2019 p., які містяться у матеріалах справи, у відповідача було чотири об'єкти, на які розподілявся природний газ : с. Розсошенці вул. Геологічна, 10, с. Розсошенці вул. Комарова, 6, с. Розсошенці вул. Шевченка, 34, с. Розсошенці вул. Кременчуцька, 1,
Відповідно до акту надання послуг з розподілу природного газу ГРМ № 503Р/Ю від 01.11.2018 p. AT “Полтавагаз” розподілено природного газу по вищевказаним об'єктам КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” за жовтень 2018 р. 2837,00 м.куб.
Відповідно до акту надання послуг з розподілу природного газу ГРМ № 503Р/11 від 01.12.2018 р. за листопад 2018 р. - всього 182464,00 м.куб. природного газу.
Відповідно до акту надання послуг з розподілу природного газу ГРМ № 503Р/12 від 02.01.2019 р. за грудень 2018 р. - всього 212605,00 м.куб. природного газу.
Відповідно до акту надання послуг з розподілу природного газу ГРМ № 503Р/1 від 01.02.2019 р. за січень 2019 р. - всього 233354,00 м.куб. природного газу.
Відповідно до акту надання послуг з розподілу природного газу ГРМ № 503Р/2 від 01.03.2019 р. за лютий 2019 р. - всього 177966,00 м.куб. природного газу.
Відповідно до акту надання послуг з розподілу природного газу ГРМ № 503Р/3 від 01.04.2019 р. за березень 2019 р. - всього 158894,00 м.куб. природного газу.
Відповідно до акту надання послуг з розподілу природного газу ГРМ № 503Р/4 від 09.04.2019 р. за квітень 2019 р. - всього 12208,00 м.куб. природного газу
Всього AT “Полтавагаз” розподілено природного газу по вищевказаним об'єктам КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” 980328,00 м.куб. за 2018-2019 газовий рік.
Розрахунок вартості послуги розподілу природного газу наданої з боку AT “Полтавагаз” КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради”, за період січень - лютий 2020 p., здійснюється наступним чином: 980328,00 м.куб. / 12 = 81 694,00 м.куб. 81 694,00 м.куб.*1,14 грн.= 93 131,16 грн. в місяць.
Таким чином, за січень-лютий 2020 р. вартість послуги із розподілу природного газу для КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” складала 93131,16 грн. в місяць, а не 68010,01 грн. в місяць, як вважає відповідач.
- У зв'язку із виключенням об'єкту, на який розподілявся природний газ за адресою с. Розсошенці вул. Шевченка, 34, на підставі додаткової угоди № 503Р від 02.03.2020 р. до договору розподілу природного газу № 503Р від 30.12.2016 p., яка містяться у матеріалах справи, AT “Полтавгаз” зменшило розмір величини річної замовленої потужності для відповідача з березня 2020 p.
Розрахунок вартості послуги розподілу природного газу наданої з боку AT “Полтавагаз” КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” за період березень - вересень 2020 р. (без врахування об'ємів природного газу за об'єктом за адресою с. Розсошенці вул. Шевченка, 34, виключеного додатковою угодою № 503Р від 02.03.2020р.) здійснюється наступним чином:
715895,00 м.куб. / 12 = 59 657,91 м.куб. в місяць за період березень - вересень 2020 р.
59 657,91 м.куб. * 1,14 = 68 010,01 грн. - плата за розподіл природного газу за червень 2020 р.
59 657,91 м.куб. * 1,308= 78032,54 грн. - плата за розподіл природного газу за липень 2020 р.
59 657,91 м.куб. * 1,308= 78032,54 грн. - плата за розподіл природного газу за серпень 2020 р.
59 657,91 м.куб. * 1,308= 78032,54 грн. - плата за розподіл природного газу за вересень 2020 р.
- Згідно відзиву відповідач вказує про суму переплати за послуги із розподілу природного газу станом на 01.06.2020 р. - 90330,75 грн.
Проте, відповідачем не сплачено в повному обсязі за січень-лютий 2020 р. вартість послуги із розподілу природного газу 50 242,3 грн. (93 131,16 грн.*2 = 186 262,32 грн. - 68 010,01 *2=136 020,02 грн.= 50 242,3 грн.)
Станом на 01.06.2020 р. сума переплати КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” становила 40088,45 грн. (90330,75 грн. - 50 242,3 гри.)
- Відповідно до п.6.6. Типового договору розподілу природного газу (постанова ІІКРЕКП від 07.10.2019 № 2080 “Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП”) оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
AT “Полтавагаз” виконало належним чином умови договору по розподілу природного газу №503Р від 30.12.2016 p., що підтверджується актом надання послуг № ОУВІ-045731 від 30.09.2020 року за вересень 2020 року на суму 78032,54 грн., який міститься у матеріалах справи.
Таким чином, термін оплати за послуги розподілу природного газу за вересень 2020 р. настав, в свою чергу КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” порушило умови договору в частині своєчасних розрахунків за отримані послуги з розподілу природного газу.
Проте, п. 6.6. типового договору розподілу природного газу, а саме стосовно остаточного розрахунку за надані послуги, має застосовуватись до Споживачів, які не є побутовими, що сплачують Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, у КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” такого рахунку немає, а отже відповідач має сплачувати за послуги розподілу природного газу на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ, а отже розмір заборгованості та штрафних санкцій розраховано вірно.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав на наступні обставини:
- В позовній заяві позивач детально описує проведений ним розрахунок, де зазначає, що річний об'єм замовленої потужності складає 715895 м.куб., який ділиться на 12 місяців і складає 59 657,91 м.куб. щомісячно. Після чого проводить помісячний розрахунок, зокрема за червень - вересень 2020р.
Позивач в позовній заяві не звертає увагу, що об'єми замовленої потужності змінилися з 01.03.2020 p., а за січень - лютий 2020 р. необхідно сплачувати за 81 694 м.куб. природного газу і сам вказує, що 715895 м.куб - це річний об'єм замовленої потужності, а не за 10 місяців, починаючи з березня 2020 р.
Таким чином, позивач, з чим погоджується і відповідач, визначив і річний об'єм замовленої потужності на 2020 р. в розмірі 715895 м.куб.
- Посилання позивача в своїй відповіді на відзив на додаткову угоду, укладену між сторонами 02.03.2020 р. не спростовує аргументів відповідача, а навпаки їх підтверджує.
Так, згідно додатку №3 до заяви приєднання до умов договору розподілу природного газу, об'єм замовленої потужності на повний 2020 р. встановлений в розмірі 714 тис. куб.м. Таким чином, додатковою угодою від 02.03.2020 р. визначено річний об'єм замовленої потужності на повний календарний рік, який склав 714 тис. куб.м., який і ділиться на 12 місяців.
- Позивач безпідставно стверджує, що один із об'єктів на який розподілявся природний газ, а саме котельня по вул. Шевченка,34, був виключений лише 02.03.2020р.
Згідно рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 22.10.2019 р. роботу котельні №4 по вул.Шевченка,34 в с.Розсошенці Полтавського району Полтавської області зупинено з причини переведення багатоквартирних житлових будинків в с. Розсошенці на індивідуальне опалення.
Про виключення одного з об'єктів розподілу природного газу - котельні №4 по вул. Шевченка, 34 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області листом від 02.10.2019 р. повідомлено керівника виробничих служб м.Полтава та Полтавського району АТ “Полтавагаз” в.о. начальника КП “ЖКК с. Розсошенці Полтавського району”.
До того ж, підтвердженням виключення цього об'єкта свідчить відсутність котельні №4 у списку під час визначення AT “Оператором газорозподільної системи “Полтавагаз” про присвоєння ЕІС - кодів точкам комерційного обліку.
Окрім того, підтвердженням припинення розподілу природного газу до об'єкту (котельні №4), по вул.Шевченка,34 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області є акт про припинення газопостачання та опломбування, складений щодо вказаного вище об'єкта від 09.04.2020 р.
Незважаючи на зменшення кількості об'єктів розподілу та відповідно зменшення обсягів розподіленого природного газу, проведення переговорів між сторонами з метою підписання додаткової угоди, AT “Оператором газорозподільної системи “Полтавагаз” безпідставно нарахувало заборгованість за січень - лютий 2020 р. Договором №503 P., яка відсутня.
- Відповідач надає до суду копії рахунків позивача, які з січня 2020 р. не погоджені відповідачем та з якими він категорично не погоджується.
Згідно п.2.1.Договору №503 оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу.
Враховуючи, що розподіл природного газу до одного із об'єктів споживання - котельні №4 по вул. Шевченка, 34 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області не здійснювався з травня 2019 p., то розмір оплати відповідно мав зменшитися до розміру розподіленого газу.
Відповідач оплачував за повний 2019 р. відповідно до замовленого об'єму потужності, виконуючи умови договору належним чином.
В той же час, позивач, порушуючи його умови та не виконуючи його належним чином, направляє відповідачу незаконні рахунки за січень - лютий 2020 р. за розподіл газу в об'ємах, які фактично не розподілені AT “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз” та відмовляється укладати додаткову угоду з травня 2019 р.
До того ж, позивач не здійснив перерахунок відповідно до затверджених об'ємів в додатковій угоді і продовжує безпідставно нараховувати заборгованість відповідачу.
- Щодо строків розрахунку за надані позивачем послуги відповідач звернув увагу суду, що пунктом 6.6. Типового Договору розподілу природного газу чітко визначено дата остаточного розрахунку за надані послуги.
Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Цей пункт Договору регулює питання визначення строків остаточного розрахунку для всіх споживачів, які не є побутовими, незалежно від наявності у них рахунку із спеціальним режимом.
Акти наданих послуг за розрахунковий період, які надані позивачем відповідачу, датуються кінцевою датою розрахункового місяця, що підтверджує той факт, що остаточний розрахунок КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” має здійснюватися в наступному місяці за звітним, після отримання відповідних рахунків.
Цей факт підтверджується також зазначенням на самому акті, що він підлягає поверненню до 10 числа наступного за звітним місяцем.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як встановлено судом, 30.12.2016 року між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз” (надалі оператор ГРМ) та Комунальним підприємством “Обслуговуюча компанія Житлово-комунальний комбінат Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області” (КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради”) (надалі споживач) укладено договір № 503 Р розподілу природного газу (надалі договір), за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором, (п. 2.1. договору).
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період червень - серпень 2020 року виконав належним чином умови договору по розподілу природного газу, що підтверджується:
актом надання послуг № ОУВІ-028972 від 30.06.2020 року місячний об'єм замовленої потужності 59657,91 куб.м., за червень 2020 року на суму 68010,01 грн.;
актом надання послуг № ОУВІ-О33133 від 31.07.2020 року місячний об'єм замовленої потужності 59657,91 куб.м., за липень 2020 року на суму 78032,54 грн.;
актом надання послуг № ОУВІ-037884 від 31.08.2020 року місячний об'єм замовленої потужності 59657,91 куб.м., за серпень 2020 року на суму 78032,54 грн.
При вирішенні спору судом враховано, що при поданні позову (17.09.20) позивач в обгрунтування позовних вимог вказав на наявність заборгованості саме за актами надання послуг за червень 2020 року, за липень 2020 року, за серпень 2020 року.
Акт надання послуг за вересень 2020 року від 30.09.2020 p., що залучений позивачем в матеріали справи разом із позовною заявою із виправленими недоліками (подана на виконання ухвали про залишення без руху) в межах даної справи не підлягає дослідженню, так як з огляду на дату складення акту (30.09.2020 p.) він не може бути доказом наявності заборгованості станом на дату подачі позовної заяви до суду позивачем (17.09.2020 p.).
Посилання позивача на правомірність включення заборгованості по оплаті за послуги розподілу природного газу за вересень 2020 р. до визначеного розміру заборгованості судом оцінюються критично з огляду на зазначене вище, а саме: відсутність даного акту станом на дату звернення позивачем до суду.
Таким чином, при вирішенні спору судом досліджується обсяг розподіленого розподілу природного газу та наявність заборгованості саме за актами надання послуг за червень 2020 року, за липень 2020 року, за серпень 2020 року.
Суд зазначає, що розрахунок вартості послуги розподілу природного газу наданої з боку АТ “Полтавагаз” КП “ОК ЖКК Щербанівської сільської ради” позивач здійснив наступним чином: 715895,00 м.куб. / 12 = 59 657,91 м.куб.
59 657,91 м.куб. * 1,14 = 68 010,01 грн. - плата за розподіл природного газу за червень 2020 р.
59 657,91 м.куб. * 1,308= 78032,54 грн. - плата за розподіл природного газу за липень 2020 р.
59 657,91 м.куб. * 1,308= 78032,54 грн. - плата за розподіл природного газу за серпень 2020 р.
Суперечності між сторонами щодо об'єму замовленої потужності у період червень - серпень 2020 року (59 657,91 м.куб. ) відсутні, що підтверджується у поданими ними заявами по суті.
Також, суд зазначає про відсутність між сторонами спору щодо розміру щомісячної плати за розподіл природного газу у період червень - серпень 2020 року.
Судом враховано, що відповідно до п.6.6. Типового договору розподілу природного газу (постанова ІІКРЕКП від 07.10.2019 № 2080 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП») оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Тобто, пунктом 6.6. Типового Договору розподілу природного газу чітко визначено дата остаточного розрахунку за надані послуги.
Так, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Цей пункт Договору регулює питання визначення строків остаточного розрахунку для всіх споживачів, які не є побутовими, незалежно від наявності у них рахунку із спеціальним режимом.
Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз” при зверненні з позовом визначило заборгованість по основному боргу у розмірі 262019,18 грн.
При цьому, згідно наданого позивачем розрахунку та пояснень по справі до складу заборгованості включено 78032,54 грн. плати за розподіл природного газу за вересень 2020 р.
Як зазначено судом вище, Акт надання послуг за вересень 2020 року від 30.09.2020 p в межах даної справи не підлягає дослідженню, так як він не може бути доказом наявності заборгованості станом на дату подачі позовної заяви до суду позивачем.
З огляду на вказане, суд відхиляє вимоги позивача про стягнення 78032,54 грн. плати за розподіл природного газу за вересень 2020 р., оскільки станом на дату звернення до суду термін остаточного розрахунку за послуги розподілу природного газу за вересень 2020 р. не настав.
Крім того, при дослідженні матеріалів справи, судом з'ясовано, що позивачем у розрахунку основної заборгованості зазначено про те, що станом на 01.06.2020 р. сума переплати КП «ОК ЖКК Щербанівської сільської ради» становила 40088,45 грн.
При цьому, відповідач заперечив визначений позивачем розмір переплати, зазначаючи, що станом на 01.06.2020 р. переплата КП «ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області» за розподіл природного газу склала 90330,75 грн.
При розгляді справи суд з'ясував, що розбіжність у сумі переплати за послуги із розподілу природного газу станом на 01.06.2020 р. між даними відповідача - 90330,75 грн. та розрахунком позивача 40088,45 грн. пояснюється тим, що:
- Розрахунок вартості послуги розподілу природного газу наданої з боку AT «Полтавагаз» КП «ОК ЖКК Щербанівської сільської ради», за період січень - лютий 2020 p., здійснюється наступним чином: 980328,00 м.куб. / 12 = 81 694,00 м.куб. 81 694,00 м.куб.*1,14 грн.= 93 131,16 грн. в місяць.
- Згідно розрахунку вартості послуги розподілу природного газу наданої з боку КП «ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області», з врахуванням вартості послуги за розподіл природного газу та затверджений об'єм річної замовленої потужності поділений на 12 місяців, КП «ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області» за січень - червень мало сплатити 68 010,01 грн. щомісячно за 59 657,91 куб.м. (щомісячний об'єм).
Судом враховано, що згідно додатку №3 до заяви приєднання до умов договору розподілу природного газу, об'єм замовленої потужності на повний 2020 р. встановлений в розмірі 714 тис. куб.м. Таким чином, додатковою угодою від 02.03.2020 р. визначено річний об'єм замовленої потужності на повний календарний рік, який склав 714 тис. куб.м., який і ділиться на 12 місяців.
З огляду на зазначене вище, суд погоджується з правильністю розрахунку відповідача з врахуванням визначеного річного об'єму замовленої потужності на повний календарний рік, який склав 714 тис. куб.м., в якому зазначений розмір переплати станом на 01.06.2020 р. - 90330,75 грн.
Судом враховано, що згідно акту наданих послуг №0УВІ - 028972 від 30 червня 2020 p., наданих позивачем, КП «ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області» мало сплатити за послугу за червень 2020 р. - 68 010,01 грн. ( Залишок (переплата) - 22 320,74 грн),
згідно акту наданих послуг №0УВІ - 033133 від 31 липня 2020 p., оплата послугу за липень 2020 р. склала 78 032,54 грн. Борг по оплаті за надані послуги перед позивачем виникає лише за липень 2020 р. в розмірі 55 711,80 грн.
згідно акту наданих послуг №0УВІ - 037884 від 31 серпня 2020 p., вартість за послугу розподілу природного газу за серпень 2020 р. становить 78 032,54 грн.
Таким чином, враховуючи всі проплати здійснені КП «ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області» (відображені у довідці розрахунків, що додана відповідачем до відзиву. Суперечності сторін щодо дат та розмірів здійснених проплат відсутні) заборгованість по оплаті за липень - серпень 2020 р. станом на дату звернення позивача до суду з позовом склала 133 744,34 грн.
У відзиві на позов відповідач вказав, що з даної суми заборгованості ним у вересні сплачено 34 000 грн. (відображено у довідці розрахунків, що додана відповідачем до відзиву).
При цьому, в підтвердження здійснених проплат відповідач надав копію виписки по рахункам КП «ОК ЖКК Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області».
Крім того, відповідач заявляючи клопотання про зменшення позовних вимог повідомив суд про сплату іншої частини основної заборгованості (у розмірі, з яким погодився у відзиві на позов) та надав відповідні платіжні доручення в підтвердження такої сплати.
При дослідженні вказаних доказів суд з'ясував, що дійсно після звернення позивача до суду з позовом відповідачем повністю сплачено основну заборгованість. Зокрема, 22.09.20 відповідачем сплачено 10 000,00 грн., 24.09.20 відповідачем сплачено 24 000,00 грн., 21.10.20 відповідачем сплачено 49 500,00 грн., 28.10.20 відповідачем сплачено 150 000,00 грн.
При цьому, судом враховано, що загальна сума вказаних оплат перевищує визначений судом розмір заборгованості, інша сума, понад суму боргу, сплачена за вересень 2020 р. та частково за жовтень 2020 р.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на те, що після звернення позивача до суду з позовом відповідач сплатив 133 744,34 грн., суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
З огляду на викладене, виходячи з наявності в матеріалах справи доказів оплати заборгованості по оплаті за послугу розподілу природного газу за липень - серпень 2020 р. у повному обсязі, в цій частині вимог (про стягнення 133 744,34 грн. основного боргу) провадження у справі підлягає закриттю, в іншій частині вимог про стягнення основного боргу суд відмовляє за безпідставністю та необґрунтованістю.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 8.2. договору, у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
З посиланням на те, що Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати за послуги розподілу природного газу, Позивачем здійснено розрахунок трьох відсотків річних здійснено за період з 01.06.2020 року по 07.09.2020 року (включно) на загальну суму 936,54 грн., а також розрахунок пені, який здійснено за період з 01.06.2020 року по 07.09.2020 року (включно), на загальну суму 3779,75 грн.
Суд приймає до уваги, що згідно із п. 6.6. Договору розподілу природного № 148-Л-Б від 11.07.2017 остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним. Тому правомірним є нарахування пені та 3% річних саме з 11 числа відповідного місяця, наступного за звітним.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати послуг з розподілу природного газу, з врахуванням визначених судом розмірів заборгованості та строку остаточного розрахунку, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2020 з урахуванням правомірності нарахування пені та 3% річних саме з 11 числа відповідного місяця, наступного за звітним, суд погоджується з наведеним відповідачем розрахунком пені та 3% річних та вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 512,85 грн. пені за період з 11.08.20 по 07.09.20 та 128,21 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за аналогічний період.
При цьому, судом при здійснені перерахунку враховано, що за липень 2020 р. прострочення платежу виникло з 11 серпня 2020 p., тому пеня та 3% річних розрахована в період з 11.08.20 р. по 07.09.2020 р. (дати, визначеної позивачем в позовній заяві). Заборгованість за серпень 2020 р. виникає з 11.09.2020 p., але так як позивачем заявлений період стягнення пені та 3 % річних до 07.09.2020 p., то 3% річних і пеня за цей місяць не нараховується.
В іншій частині позовних вимог, щодо стягнення з відповідача 3% річних грн. та пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що відповідачем подане клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, з посиланням на те, що основне зобов"язання станом на дату ухвалення рішення виконане в повному обсязі, заборгованість виникла не з вини відповідача, відповідач є комунальним підприємством на збитковою організацією.
Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд вважає, що відповідачем не наведено наявності виняткових обставин для зменшення розміру пені, тому з урахуванням принципів розумності та справедливості приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 512,85 грн. пені за період з 11.08.20 по 07.09.20 та 128,21 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за аналогічний період, в частині вимог про стягнення 133 744,34 грн. основного боргу провадження у справі підлягає закриттю, в іншій частині вимог суд відмовляє за безпідставністю та необґрунтованістю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.
В матеріалах справи №917/1524/20 наявне платіжні доручення № 3973 від 02.09.2020р. про сплату судового збору в розмірі 2 822,93 грн. та № 4225 від 09.09.2020р. про сплату судового збору в розмірі 1178,10 грн. (всього на суму 4001,03 грн).
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, частково пропорційно розміру задоволених позовних вимог має покладатися на відповідача
Проте, судом враховано, що відповідач частково до початку розгляду справи по суті визнав позов, а саме: в частині вимог про стягнення 512,85 грн. пені та 128,21 грн. 3% річних.
Статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті в частині вимог про стягнення 512,85 грн. пені та 128,21 грн. 3% річних, приписи ст. 130 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення з Державного бюджету України на користь позивача 4,81 грн. судового збору, а на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається частково в сумі 4,81 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог за вирахуванням 50 відсотків судового збору, які підлягають поверненню позивачу у зв"язку з визнанням відповідачем позову в цій частині).
Крім того, судом враховано, що в частині вимог про стягнення 133 744,34 грн. основного боргу провадження у справі закрите у зв"язку з відсутністю предмету спору.
За приписами частини 4 даної статті, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до ч. 2. ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
З підстав наведеного, сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 2006,17 грн. має бути повернений Позивачу з Державного Бюджету України у зв'язку із закриттям провадження у справі в цій частині.
За даних обставин, суд дійшов висновку про повернення з Державного бюджету України на користь позивача 2010,98 грн. судового збору (2006,17 грн. у зв'язку із закриттям провадження у справі + 4,81 грн. у зв"язку з частковим визнанням відповідачем позову).
З огляду на викладене, позивач може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення сплаченого судового збору.
В іншій частині сплачений судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний комбінат" (вул. Шевченка, 15, Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" (вул. Козака, 2-а; вул. Єнгельса, 2, Полтава, Полтава, місто, Полтавська область, 36020) 512,85 грн. пені, 128,21 грн. 3% річних, 4,81 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В частині вимог про стягнення 133 744,34 грн. основного боргу провадження у справі закрити.
4. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 14.12.2020р.
Суддя Киричук О.А.