вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3519/20
Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали
За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України в м. Києві (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 50-Г)
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Справедливі справи” (08626, Київська обл., Васильківський район, с. Здорівка, вул. Озірна, 43, кв. 2)
Про стягнення 30725,14 грн
07.12.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №30-10/10271 від 23.11.2020 Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю “Справедливі справи” про стягнення 30725,14 грн, з яких: 3263,10 грн основного боргу, 196,85 грн пені, 37,12 грн інфляційних втрат та 27228,07 грн неустойки.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №7847 нерухомого майна, що належить додержавної власності від 31.05.2017.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до п.3, 5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
При формуванні позовних матеріалів позивач не в повній мірі дотримався наведених приписів законодавства, оскільки не навів у позовній заяві обґрунтованого розрахунку ціни позову.
При цьому, суд враховує, що в якості додатків до позовної заяви від 23.11.2020 приєднано окремими документами розрахунки основного боргу, інфляційних втрат, неустойки та пені, однак зазначені додатки до позову не можуть вважатися документами, поданими на виконання приписів п.3,5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
Так, розрахунок заборгованості з орендної плати не відображає обґрунтованого її розрахунку за кожен місяць оренди, виходячи з якої позивач здійснив нарахування боргу за спірний період з урахуванням п.3.1, 3.3. договору в частині застосування корегування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за відповідні попередні місяці.
Такий розрахунок не відображає того, яким чином позивач застосував Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, затверджену рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, яку формулу використав для визначення прострочення за кожен місяць та який коефіцієнт інфляції застосував.
Крім того, розрахунок боргу містить відомості про дати та суми здійснених відповідачем орендних платежів, натомість в позовній заяві не зазначено обставин щодо проведених відповідачем розрахунків за період дії договору (дати та суми), не наведено доказів в підтвердження таких обставин та відповідно не надано таких доказів до суду.
Розрахунок заявленої до стягнення неустойки за невиконання відповідачем зобов'язання по поверненню орендованого майна з травня 2020 року здійснено за травень-вересень 2019 року.
Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач з березня 2020 року не вносить орендні платежі. Посилаючись на такі обставини невиконання грошових зобов'язань за договором, позивач не вказує на докази, якими підтверджуються ці посилання та не приєднує їх до позовної заяви. Зокрема, такими доказами можуть слугувати банківські виписки з рахунку позивача та/або довідка з обслуговуючих позивача банківських установ за спірний період про обсяги коштів, що надходили від відповідача в якості орендної плати за договором від 31.01.2020 №800, або ж про відсутність грошових надходжень. Суд доводить до відома позивача, що відповідні банківські довідки та/або виписки мають бути скріплені печаткою банку та засвідчені підписами уповноважених осіб банку. Також, з метою уникнення великих обсягів документів, суд пропонує позивачу зробити банківську довідку та/або виписку по конкретному контрагенту (відповідачу).
Відповідно до п.8 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позовна заява №30-10/10271 від 23.11.2020 не відповідає вимогами п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, адже позивач не повідомляє про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Наведене є недоліками позовної заяви, що підлягає усуненню.
Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, усунення позивачем недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.162, 164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
3.1.письмового обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а саме детального розрахунку орендної плати за кожен прострочений місяць оренди з березня 2020 року по квітень 2020 року з урахуванням п.3.1, 3.3 договору №7847 від 31.05.2017 із відображенням корегування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за відповідні попередні місяці із застосуванням Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, затверджену рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (деталізацію і формулу розрахунку боргу за кожен з прострочених місяців оренди); неустойки з зазначенням дійсного періоду прострочки;
3.2. письмових уточнень до позовної заяви з зазначенням обставин та доказів здійснення відповідачем орендних платежів за спірний період;
3.3.доказів здійснення відповідачем орендних платежів за спірний період;
3.4.банківських виписок з рахунку позивача та/або довідки з обслуговуючих позивача банківських установ за період з моменту виникнення боргу до моменту подачі позову до Господарського суду Київської області про обсяги коштів, що надходили від відповідача в якості орендної плати за договором №7847 від 31.05.2017, або ж відомостями про відсутність відповідних грошових надходжень;
3.5. письмових уточнень до позовної заяви щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
4. Подати суду докази направлення відповідачу документів, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020 №911/3519/20.
5. Попередити позивача про те, що згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили 14.12.2020, оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Третьякова