ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.12.2020Справа № 910/9046/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ "УКРНАФТОБУРІННЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСКО-УКРАЇНА"
про відшкодування збитків (витрат) та стягнення штрафу за порушення зобов'язань
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Вовчик О.В.
Представники:
від позивача: Метенко Т.І. за довіреністю б/н від 01.06.2020
від відповідача: Задорожний А.М. за довіреністю № б/н від 15.07.20
Приватне акціонерне товариство "ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ "УКРНАФТОБУРІННЯ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСКО-УКРАЇНА" (відповідач) про стягнення понесених витрат у формі реальних збитків у розмірі 3 540 716,28 грн та штрафу у розмірі 207 759,38 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором на виконання робіт з цементування свердловини № 160120 від 16.01.2020, позивач зазнав втрат у формі реальних збитків. Крім того, з огляду на факт зупинок під час виконання робіт внаслідок неналежної роботи обладнання відповідача при цементуванні, наявні підстави для сплати відповідачем штрафу згідно п. 7.12 наведеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9046/20, справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 03.08.2020 о 12:00 год.
22.07.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання. Зазначеним клопотанням відповідач просив суд відкласти розгляд справи, зобов'язати позивача надати відповідачу копію позовної заяви з додатками; встановити відповідачу строк на подання відзиву.
22.07.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
У підготовче засідання, призначене на 03.08.2020, з'явилися представники учасників справи.
У підготовчому засіданні 03.08.2020 представник відповідача підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Суд відхилив вимоги відповідача, викладені у клопотанні про відкладення підготовчого засідання, враховуючи, що матеріали позовної заяви містять докази направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви з додатками, строк для подання відповідачем відзиву встановлений судом ухвалою суду від 30.06.2020 № 910/9046/20.
У підготовчому засіданні 03.08.2020 суд оголосив перерву до 07.09.2020 о 11:20 год.
07.09.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
07.09.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів, а саме висновку експерта.
07.09.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просив призначити у справі інженерно-технічну експертизу.
У підготовче засідання, призначене на 07.09.2020, з'явилися представники учасників справи.
У підготовчому засіданні 07.09.2020 суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 07.09.2020 через відділ діловодства суду.
Суд зазначив, що клопотання відповідача про встановлення додаткового строку на подання доказів, а саме висновку експерта, та клопотання відповідача про призначення у справі інженерно-технічної експертизи будуть розглянуті судом в наступному засіданні.
Позивач у підготовчому засіданні 07.09.2020 повідомив про намір подати відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 07.09.2020 суд оголосив перерву до 21.09.2020 о 11:00 год.
17.09.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів та приєднання доказу до матеріалів справи. В якості доказу до наведеного клопотання відповідачем долучено Експертний висновок від 11.09.2020 Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за результатами проведення науково-технічної експертизи матеріалів на споруджування (влаштування) другого стовбура оціночно-експлуатаційної свердловини № 12 Сахалінського родовища (далі - Експертний висновок від 11.09.2020).
21.09.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовче засідання, призначене на 21.09.2020, з'явилися представники учасників справи.
У підготовчому засіданні суд долучив до матеріалів справи відповідь на відзив позивача та клопотання відповідача про долучення Експертного висновку від 11.09.2020.
Суд відхилив клопотання відповідача від 07.09.2020 про встановлення додаткового строку на подання доказів, а саме висновку експерта, оскільки такий доказ фактично поданий відповідачем та долучений судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 21.09.2020 суд розпочав розгляд клопотання відповідача про призначення у справі інженерно-технічної експертизи.
Представник позивача проти призначення у справі експертизи не заперечував, однак просив суд надати час для підготовки власних запитань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення експерта.
Суд дійшов висновку про необхідність надання учасникам справи можливості запропонувати суду перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експерта та експертну установу, якій можливо доручити проведення експертизи.
Представники позивача та відповідача у підготовчому засіданні 21.09.2020 подали клопотання про продовження строку підготовчого провадження.
Клопотання позивача та відповідача про продовження строку підготовчого провадження судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 постановлено продовжити строк підготовчого провадження і відкласти підготовче засідання у справі на 12.10.2020 о 12:00 год.
24.09.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
25.09.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява, якою повідомлено суд про адресу місцезнаходження відповідача.
05.10.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
05.10.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертної установи та перелік питань, поставлених експерту.
07.10.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на Експертний висновок від 11.09.2020.
09.10.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотання відповідача від 02.10.2020.
У підготовче засідання, призначене на 12.10.2020, з'явилися представники учасників справи.
У підготовчому засіданні 12.10.2020 суд долучив до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив та клопотання про призначення експертної установи та перелік питань, поставлених експерту, поданих відповідачем 05.10.2020 через відділ діловодства суду. Суд долучив до матеріалів справи заперечення позивача на Експертний висновок від 11.09.2020, подані позивачем 07.10.2020.
Представник відповідача у підготовчому засідання 12.10.2020 повідомив, що він не отримав заперечення позивача на Експертний висновок від 11.09.2020 та просив суд надати можливість ознайомитися з ним.
У підготовчому засіданні 12.10.2020 суд оголосив перерву до 09.11.2020 о 14:40 год.
02.11.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява щодо наявних у матеріалах справи висновків експертів та можливості та доцільності призначення судом інженерно-технічної експертизи у справі.
У підготовче засідання, призначене на 09.11.2020, з'явилися представники учасників справи.
У підготовчому засіданні, призначеному на 09.11.2020, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 09.11.2020 суд, зокрема, вирішував питання щодо необхідності призначення у справі експертизи.
Суд долучив до матеріалів справи заяву відповідача щодо наявних у матеріалах справи висновків експертів та можливості та доцільності призначення судом інженерно-технічної експертизи у справі.
У підготовчому засіданні 09.11.2020 суд оголосив перерву до 30.11.2020 о 10:40 год.
23.11.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява (додаткова) щодо наявних у матеріалах справи висновків експертів та можливості та доцільності призначення судом інженерно-технічної експертизи у справі та відкликання клопотання відповідача про проведення інженерно-технічної експертизи обладнання. Зазначеною заявою відповідач, зокрема, просив розглянути справу по суті на підставі поданих сторонами доказів, без призначення експертизи у справі.
У підготовче засідання, призначене на 30.11.2020, з'явилися представники учасників справи.
У підготовчому засіданні, призначеному на 30.11.2020, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 30.11.2020 підтримав заяву (додаткову), подану 23.11.2020 через відділ діловодства суду, якою просив розглянути справу по суті на підставі поданих сторонами доказів, без призначення експертизи у справі.
Заява відповідача залучена судом до матеріалів справи.
Суд дійшов висновку залишити без розгляду клопотання відповідача про призначення у справі інженерно-технічної експертизи, поданого 07.09.2020 через відділ діловодства суду, оскільки відповідачем таке клопотання не підтримано.
Представник позивача повідомив суд про відсутність необхідності призначення експертизи у справі.
У підготовчому засіданні 30.11.2020 представники позивача та відповідача зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові та відзиві.
У підготовчому засіданні, призначеному на 30.11.2020, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2020 о 10:40 год.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
У судове засідання, призначене на 14.12.2020, з'явилися представники учасників справи.
У судовому засіданні 14.12.2020 судом здійснювався розгляд справи по суті, під час якого судом було заслухано вступне слово представників позивача та відповідача.
Представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги про стягнення збитків та штрафу, просив суд їх задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві, з урахуванням відповіді на відзив, заперечень на Експертний висновок від 11.09.2020.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 14.12.2020 судом здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів. Представники позивача та відповідача виступили з промовами (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.12.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд
16.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ "УКРНАФТОБУРІННЯ" (далі - ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ", замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОСКО-УКРАЇНА" (далі - ТОВ "КРОСКО-УКРАЇНА", підрядник, відповідач) укладено Договір № 160120 на виконання робіт з цементування свердловин (далі - Договір).
Відповідно до наведеного Договору сторони узгодили такі умови:
1.1. Підрядник зобов'язується виконати за завданням (замовленням) замовника роботи з цементування свердловини (обсадних колон) із застосуванням власного обладнання і матеріалів (надалі - Роботи), а Замовник приймає та оплачує якісно виконані Роботи в строки, в порядку та на умовах цього Договору.
1.2. Роботи за цим Договором виконуються на підставі Технічного завдання (Додаток № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною) та відповідно до індивідуальної Програми цементування, що погоджені замовником.
1.3. Роботи з цементування (надалі - Цементування) включають в себе, але не обмежуються, наступними позиціями, зокрема, 1.3.2. надання необхідного для Цементування обладнання та матеріалів, хімічних реагентів, запасних частин, витратних та інших матеріалів.
1.4. Цементування включає в себе надання підрядником цементувальної техніки і всього необхідного обладнання та матеріалів, що задовольняють узгодженим в цьому Договорі та додаткам до нього вимогам.
1.5. Підрядник виконує Роботи відповідно до умов цього Договору під наглядом і контролем замовника або його повноважного представника в особі супервайзера.
2. Визначення:
Аварія - руйнування обладнання споруд та (або) технічних пристроїв, що застосовуються на Місці проведення Робіт, неконтрольований вибух і (або) викид небезпечних речовин.
Інцидент або Ускладнення - відмова або пошкодження обладнання, технічних пристроїв, що застосовуються на Місці проведення Робіт, відхилення від режиму технологічного процесу, порушення положень законодавчих та інших нормативно-правових актів України, а також нормативних технічних документів, що встановлюють правила ведення робіт на Місці проведення Робіт.
Подія (випадок) - це будь-яка незапланована подія, що трапилася на виробництві, яка призвела або могла призвести до нещасного випадку на виробництві, аварії, інциденту, пожежі, дорожньо-транспортної пригоди, до негативного впливу на навколишнє середовище, і будь-якого іншого небажаного наслідку, що пов'язаний з промисловою безпекою, охороною праці, охороною навколишнього середовища.
Місце проведення Робіт або Об'єкт - визначена замовником земельна ділянка, на якій проводяться роботи з будівництва свердловини і на якій розміщується бурильний верстат, обладнання, житлово- побутові, підсобні та складські приміщення замовника, і на яких підрядник виконує роботи, розміщує обладнання і персонал за цим Договором
Обладнання і матеріали підрядника - все обладнання і матеріали, а також будь-які конструкції, хімічні реагенти тощо, що належать підряднику, і необхідні для виконання Робіт за Договором згідно з Програмою цементування і Планом робіт.
Обладнання і матеріали замовника - все обладнання і матеріали, а також будь-які конструкції, хімічні реагенти тощо, що належать замовнику, і необхідні для виконання Робіт за Договором згідно з Програмою цементування і Планом робіт.
Супервайзер - повноважний представник Замовника на буровому майданчику, який діє виключно в інтересах та від імені замовника на підставі виданої замовником довіреності…
3.1. Орієнтовна вартість робіт та загальна ціна Договору становить 2 077 593,80 грн (в тому числі ПДВ). Зазначена вартість Робіт за Договором є орієнтовною та вказана виключно для цілей управлінського обліку замовника і підрядника і не накладає на Замовника обов'язок здійснити замовлення на виконання Робіт на вказану суму та оплатити їх.
3.2. Остаточна (фактична) вартість Робіт за Договором визначається за фактичним обсягом виконаних Робіт які підтверджуються підписаними Актами приймання-передачі виконаних- робіт.
4.4. Приймання-передача виконаних Робіт за цим Договором здійснюється шляхом підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт, дата якого співпадає з датою фактичного завершення Робіт по Етапу
4.7. Якщо Роботи виконані не в повному об'ємі або з недоліками. Замовник зобов'язаний надати обгрунтовану відмову від підписання цих Актів із зазначенням виявлених ним недоліків та протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання такого Акту від підрядника направити підряднику обгрунтовані письмові заперечення. Якщо підрядник протягом 5-х робочих днів не надає відповіді на заперечення, заперечення вважаються прийнятими підрядником. Недоліки Робіт, визначені в Акті прийому-передачі виконаних робіт, будуть виправлені Підрядником невідкладно, з врахуванням технічних і технологічних можливостей виконання робіт.
4.9. Фактичний обсяг Робіт при Цементуванні, визначається на підставі добового рапорту (Додаток № 6), підписаного представниками сторін.
4.10. На підставі оформленого підрядником та погодженого супервайзером (замовником) добового рапорту з цементування обсадної колони підрядник складає Акт приймання-передачі виконаних робіт (Додаток № 10) та виставляє замовнику рахунок-фактуру. Зазначені документи складаються підрядником та узгоджуються сторонами після цементування кожної обсадної колони (секції).
5.1. Замовник зобов'язаний:
5.1.2. Забезпечити підготовку свердловини до проведення цементування відповідно до "Програми буріння свердловини" і "Плану робіт на підготовку стовбура до кріплення і спуск обсадки колони", враховуючи рекомендації виконавця, якщо ситуація свердловини дозволяє це.
5.2. Замовник має право, зокрема:
5.2.2. Вимагати від підрядника виконання цементування якісно, в строк і в суворій відповідності з Програмою цементування.
5.2.5. Отримувати від підрядника за вимогою всю інформацію про хід виконання ним своїх зобов'язань, за цим Договором.
5.2.6. Контролювати процес цементування на всіх його етапах і в разі виявлення порушень або відхилень, вимагати від представників підрядника приведення його у відповідність до затвердженої Програми цементування. При виявленні відхилень від умов Договору або проектної документації, які можуть привести до погіршення якості Робіт або збільшення строків будівництва свердловини, замовник має право призупинити виконання підрядником Робіт до усунення виявлених недоліків.
5.2.7. За своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у виконаних Роботах або відшкодування понесених ним необхідних витрат з виправлення коштом підрядника недоліків Робіт або відповідного зменшення вартості Робіт, якщо підрядник припустився відхилень від умов цього Договору, які погіршили результат Робіт, або допустив інші недоліки при виконанні Робіт.
5.3. Підрядник зобов'язується, зокрема:
5.3.1. Якісно виконувати Роботи відповідно до умов цього Договору, Програми цементування.
5.3.14. Приймати свердловини по Акту про готовність свердловини до цементування (Додаток № 7), в якому вказувати параметри розчину, наявність (відсутність) циркуляції.
5.3.23. Негайно інформувати представника замовника на буровому майданчику про випадки виходу з ладу обладнання або роботу будь-якого вузла обладнання нижче паспортних параметрів.
5.3.24. Доставити на Об'єкт і підготувати до проведення Робіт необхідне обладнання, матеріали, персонал і почати Роботи в строк, встановлений Замовником, що вказаний в Замовленні згідно Додатку № 4.
5.3.31. Негайно інформувати замовника про всі Інциденти, аварії та нещасні випадки, організовувати їх розслідування. Розслідування причин аварій, інцидентів і нещасних випадків здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України і внутрішніми актами замовника, комісією з обов'язковою участю представників замовника, підрядника та залучених підрядником третіх осіб, а також представників уповноважених державних органів у випадках, передбачених чинним законодавством України. Відмова від участі в комісії не допускається.
5.3.59. Привести за власний рахунок виконані з відхиленням від умов даного Договору, в тому числі неякісно виконані Роботи відповідно до умов цього Договору, у визначений замовником строк.
5.3.60. Підписувати Акти реєстрації відхилень, у разі виявлення таких, протягом 3 (трьох) днів з дати отримання такого Акту від замовника, а за наявності мотивованих заперечень надати їх замовнику в той самий строк та/або повідомити в той самий строк.
6.15. На Об'єкті відповідальний представник (інженер з цементування) підрядника веде заповнення Добового рапорту (Додаток № 6) і представляє його супервайзеру (замовнику). Добовий рапорт складається у 2-ох примірниках і підписується уповноваженими на те представниками замовника (супервайзером) та підрядника на Об'єкті.
6.16. Підрядник надає замовнику Діаграму контролю процесу цементування протягом 1-ї години після закінчення цементування обсадної колони (секції) в електронному та паперовому вигляді.
7.1. За невиконання чи неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.
7.11. Жодна зі сторін Договору не несе відповідальності відносно другої сторони за будь-які втрачені другою Стороною Договору вигоди. Це означає, що спільна і цілковита відповідальність кожної із сторін Договору обмежена до реальних збитків (damnum emergens) і не охоплює втрачених вигод (lucrum cessans).
7.12. У разі виникнення Аварії, яка була спричинена внаслідок виходу з ладу обладнання підрядника, останній сплачує замовнику штраф в розмірі 10 % від суми Договору.
13.10. Для належного виконання Робіт по даному Договору від кожної сторони призначається відповідальна особа-представник, які уповноважені діяти від імені відповідної Сторони, включаючи підписання відповідних актів та інших документів у рамках цього Договору…
13.11. Повідомлення за цим Договором надсилаються сторонами одна одній будь-яким із наступних способів: 13.11.1. поштовим відправленням - за допомогою Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" рекомендованим листом з оголошеною цінністю та з описом вкладення на адреси сторін, які зазначені в цьому Договорі. … або 13.11.2 електронним повідомлення - засобами електронного зв'язку (e-mail) шляхом відправленая відповідного повідомлення з обов'язковим використанням режиму відправки електронного листа "Підтвердження про отримання" з вкладеною скан-копією відповідного листа на електронну адресу, зазначену в цьому пункті Договору… Сторони підтверджують, що повідомлення, запити та листи, спрямовані за вказаними адресами електронної пошти, визнаються наданими належним чином відповідно до умов цього Замовлення.
З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2020 на підставі Замовлення № 1 на виконання робіт з цементування та відповідно до Акту готовності свердловини №12 площі Сахалінського НГКР до цементування від 02.04.2020 замовником підряднику передана свердловина №12 для виконання Робіт з цементування по Договору (а.с. 67,67 т. 1).
При цементуванні свердловини №12 підрядником використовувалася бурова труба (допускний інструмент для подачі цементного розчину від обладнання відповідача в заколонний кільцевий простір обсадної колони 127х178 мм), надана ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ" на підставі Договору №12-2019 КРС на виконання робіт по капітальному ремонту свердловини №12 Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища від 12.12.2019, укладеного між позивачем та ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ" (а.с. 111-116 т. 1).
Факт належної підготовки до використання бурової труби у якості допускного інструменту для подачі цементного розчину від обладнання відповідача в заколонний кільцевий простір обсадної колони свердловини № 12 підтверджується позивачем Актом на опресовку бурильного інструменту від 23.03.2020 та Актом на шаблонування бурильного інструменту від 01.04.2020 (а.с. 55, 56 т. 1).
Позивач стверджує, що 02.04.2020 при проведенні Робіт підрядником (відповідачем) було допущено грубий брак, а саме відбулося передчасне отримання "СТОП" закінчення продавлювання цементного розчину (на 2,6 м3 замість 33,45 м3 за розрахунком) у свердловині №12, що призвело до залишення усього об'єму (закачаного згідно Добового рапорту №1) цементного розчину в обсадній колоні 127x178мм та допускному інструменті до глибини знаходження продавлюваної пробки.
При цьому згодом незначна частина цементного розчину в результаті вирівнювання під власною вагою перемістилась в заколонний кільцевий простір обсадних труб 127x178мм, основний обсяг цементного розчину застиг у трубному просторі обсадної колони свердловини №12 на глибині 3543м, в кільцевому просторі розчин піднявся до глибини 4485м (за розрахунком) та 4500м (за даними Висновків промислово-геофізичних досліджень в свердловині №12 Сахалінського НГКР (2.05.2020) від 03.05.2020, які надані Приватним підприємством "Полтавське підприємство геофізичних робіт" на замовлення позивача (а.с. 153-163 т. 1).
На твердження позивача, даний інцидент стався внаслідок "порушення процесу цементування зі сторони підрядника, що виникло внаслідок порушення останнім режиму закачки цементного розчину".
Позивач зазначив, що в порушення пп. 5.3.31 Договору підрядник (відповідач) жодним чином не повідомив замовника (позивача) про інцидент та не вжив жодних заходів для недопущення (мінімізації) негативних наслідків таких порушень зі сторони підрядника умов та порядку виконання Робіт та інших зобов'язань по Договору.
У свою чергу, уповноваженими представниками замовника (позивача) за результатами інциденту складено та направлено (08.04.2020) на електронну адресу уповноважених представників підрядника (відповідача) проект Акту про інцидент від 02.04.2020 (а.с. 71, 72 т. 1) для належного оформлення.
Даний акт зі сторони підрядника підписано не було.
Листом №09/02-075.5 від 16.04.2020 (а.с. 97 т. 1) замовник повідомив підрядника про відмову від підписання Акту про виконання робіт з цементування обсадної колони, отриманого 15.04.2020 з електронної пошти ivica.osman@crosco.hr. (електронна пошта уповноваженої особи підрядника згідно п. 13.10 Договору), мотивуючи це фактом грубого браку в Роботах зі сторони підрядника, а отже, відсутністю підстав для оформлення такого Акту.
Одночасно, зазначеним листом замовник надіслав на адресу підрядника підписані зі сторони замовника Добовий рапорт №1 від 02.04.2020 та Акт № 1 реєстрації відхилень від 16.04.2020 (а.с. 98, 99 т. 1), які безпосередньо стосувалися інциденту на свердловині №12 під час виконання підрядником 02.04.2020 Робіт по Договору. Замовник запропонував підряднику оформити такі документи, а також провести переговори між сторонами щодо врегулювання питання відшкодування завданих замовнику браком Робіт збитків.
Відповідно до п. 5.3.60 Договору підрядник зобов'язаний підписувати Акти реєстрації відхилень, у разі виявлення таких, протягом 3 (трьох) днів з дати отримання такого Акту від замовника, а за наявності мотивованих заперечень надати їх замовнику в той самий строк та/або повідомити в той самий строк.
Однак, в порушення пп. 5.3.60 Договору, як зазначив позивач, підрядник не підписав Добовий рапорт №1 від 02.04.2020 та Акт № 1 реєстрації відхилень від 16.04.2020.
Листом №09/02-080 від 24.04.2020 (а.с. 102 т. 1) замовник повторно повідомив підрядника про відмову від підписання Акту про виконання робіт з цементування обсадної колони, отриманого від підрядника 20.04.2020 з електронної пошти ivan.liubicic@crosco.hr (електронна пошта уповноваженої особи підрядника згідно п. 13.10 Договору), мотивуючи це грубим браком Робіт зі сторони підрядника.
Крім того, зазначеним листом замовник повторно запропонував підряднику підписати Добовий рапорт №1 від 02.04.2020 та Акт № 1 реєстрації відхилень від 16.04.2020 у редакції замовника та провести переговори сторін по Договору щодо врегулювання питання відшкодування збитків, завданих замовнику браком Робіт.
Жодних дій на дану пропозицію підрядником вчинено не було.
У свою чергу, листом від 22.04.2020 (а.с. 103 т. 1) підрядник надіслав замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт від 11.04.2020, а саме робіт з цементування обсадної колони - надставки 177,8 мм в інтервалі 3109,0 - 0,0 м, 2-й ступінь (а. с. 104 т. 1). У пункті 2 проекту наведеного Акту було зазначено: "2. Загальна сума, на яку зменшується вартість робіт за порушення та/чи відхилення при виконанні робіт згідно з Актом реєстрації відхилень №1 від 11 квітня 2020 року становить 00 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 00 грн 00 коп., на загальну суму з ПДВ 00 грн 00 коп.".
Листом №09/02-081 від 27.04.2020 (а.с. 106 т. 1) замовник повідомив підрядника про наявність у нього зауважень до Акту приймання-передачі виконаних робіт від 11.04.2020, які є підставою для відмови від підписання цього акту з боку замовника. Замовник запропонував підряднику або надати на погодження та підписання замовнику Акт реєстрації відхилень з зазначенням прихованих відхилень, або виключити з Акту приймання-передачі виконаних робіт від 11.04.2020 пункт 2 у запропонованій підрядником редакції.
Одночасно, зазначеним листом замовник повторно запропонував підряднику підписати Добовий рапорт №1 від 02.04.2020 та Акт № 1 реєстрації відхилень від 16.04.2020 у редакції замовника та провести переговори сторін по Договору щодо врегулювання питання відшкодування збитків, завданих замовнику браком Робіт при цементування обсадної колони 127/178 мм (1 етап).
Жодних дій на дану пропозицію підрядником вчинено не було.
Позивач вважає, що його повідомлення підряднику про відшкодування збитків узгоджуються з умовами пп. 5.2.7 Договору, згідно яких замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у виконаних роботах або відшкодування понесених ним необхідних витрат з виправлення коштом підрядника недоліків Робіт або відповідного зменшення вартості Робіт, якщо підрядник припустився відхилень від умов цього Договору, які погіршили результат Робіт, або допустив інші недоліки при виконанні Робіт.
З метою усунення негативних наслідків Робіт підрядника, що зумовили застигання цементного розчину у просторі обсадних труб 127x178мм в інтервалі 5028 - 3543 м у свердловині №12 Сахалінського НГКР, які фактично унеможливлювали виконання основних робіт з капітального ремонту свердловини №12 Сахалінського НГКР, позивачем в межах Договору №12-2019 КРС на виконання робіт по капітальному ремонту свердловини №12 Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища від 12.12.2019 (далі - Договір капремонту), укладеного між позивачем та ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ" (далі - генпідрядник), складено Додатковий план №3 до Договору капремонту (а.с. 126-127 т. 1).
Додатковим планом №3 передбачалося виконання генпідрядником робіт із розбурювання цементного стакану в ЕК 127x9,19 мм Р110 в інтервалі 3543 - 5023м, 1-й ступінь свердловини №12 (далі - Роботи по розбурюванню) за наслідками інциденту, а саме заповнення цементним розчином простору обсадних труб та його застиганням при виконанні підрядником (відповідачем) Робіт по Договору.
Додатковим планом №3 (п. 3 Розділу 11) визначалася необхідність підтримання властивостей промивальної рідини, під час розбурювання цементного каменю, у відповідності до вимог програми бурових розчинів по свердловині №12.
У свою чергу, в рамках сервісних послуг для виконання робіт з капітального ремонту свердловини №12 Сахалінського НГКР, між позивачем та ТОВ "НТП "БУРОВА ТЕХНІКА" (далі - виконавець), було укладено Договір №01/1212-19 від 12.12.2019 (далі - Сервісний договір) (а.с. 131-134 т. 1).
Згідно Сервісного договору виконавець зобов'язується надати сервісні послуги по забезпеченню промивальною рідиною при капітальному ремонті свердловини №12 Сахалінського НГКР (далі - Свердловина) на замовлення замовника, включаючи забезпечення наявності хімічних реагентів належної якості та в достатній кількості, лабораторний контроль та регулювання її параметрів при бурінні до глибини спуску експлуатаційної колони на Свердловині (п. 1.1 Сервісного договору).
Роботи по розбурюванню проводилися генпідрядником (ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ") та виконавцем (ТОВ "НТП "БУРОВА ТЕХНІКА") протягом 18-30 квітня 2020 року та були виконані останніми у повному обсязі та без зауважень замовника (позивача).
За результатами виконання цих робіт між ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" та ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ" складено:
- Акт №6 приймання-передачі виконаних робіт від 30.04.2020 по Договору капремонту (а.с. 128 т. 1);
- Розрахунок №4 до Акту №6 приймання-передачі виконаних робіт від 30.04.2020 згідно Додаткового плану робіт №3 (розбурка цементного стакану в ЕК 127x9,19мм Р110 в період з 16:45год. 18 квітня 2020 року по 17:00 год 30 квітня 2020 року (а.с. 130 т. 1), згідно якого вартість вказаних Робіт по розбурюванню склала 2 986 020,35 грн (з ПДВ).
За результатами наданих послуг (в межах Робіт по розбурюванню) між ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" та ТОВ "НТП "БУРОВА ТЕХНІКА" складено:
- Додаток №2 до Акту виконаних робіт №3, від 30.04.2020, згідно Додаткового плану робіт №3 (розбурка цементного стакану ЕК 127x9,19 Р110 в період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року) (а.с. 143 т. 1), за яким вартість наданих послуг склала 554 695,93 грн (з ПДВ).
Отже, за розрахунком позивача, загальність вартість Робіт по розбурюванню цементного розчину, за наслідками інциденту на свердловині №12, що виник 02.04.2020, склала 3 540 716,28 грн (2 986 020,35 грн + 554 695,93 грн), яка була сплачена замовником (позивачем) генпідряднику та виконавцю у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 26051 від 26.05.2020, № 14027 від 14.05.2020 (а.с. 144, 145 т. 1).
З метою встановлення причин виникнення спірного інциденту, позивачем спільно із генпідрядником (ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ") 02.04.2020 здійснено вилучення сміття (шламу) з бурильної труби, що використовувалася відповідачем у якості допускного інструменту (для подачі цементного розчину) при цементуванні обсадної колони 127x178мм (1 секція) свердловини №12, про що складено Акт вилучення сміття (шламу) з бурильних труб від 02.04.2020 (а.с. 70 т. 1), затверджений технічним директором ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" ОСОБА_3 та директором ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ" ОСОБА_1 .
В наведеному акті зафіксовано, що "З внутрішнього простору бурильних труб СБТ 89х9,35 G-105 (глибина знаходження - 3069 - 3087 м), які були використані в якості допускного бурильного інструменту під час спуску та кріплення першої секції експлуатаційної колони 127/177,8 мм свердловини №12 Сахалінського НГКР, було вилучено сторонній шлам, об'ємі - 10 л, загальною вагою 15 кг. Вилучений сторонній шлам оглянуто, упаковано в картонну коробку, опломбовано в присутності представників сторін (з їх підписами на пломбі), а саме: провідного інженера з буріння ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" ОСОБА_4, інженера з складних робіт ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" ОСОБА_5, головного механіка ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ" ОСОБА_2 , майстра бурової ПП "УСБК-1" ОСОБА_6, та передано на зберігання ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ".
В подальшому, позивачем спільно із генпідрядником (ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ") складено два Акти відбору зразків сміття (шламу) вилучених з бурильних труб, датовані 06.05.2020 та 18.05.2020 (а.с. 10, 11 т. 2), затверджені технічним директором ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" ОСОБА_3 та директором ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ" ОСОБА_1 .
В наведених актах від 06.05.2020 та 18.05.2020 зафіксовано, що для направлення на експертизу, в присутності представників сторін, а саме: провідного інженера з буріння ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" ОСОБА_4, інженера з складних робіт ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" ОСОБА_5, головного механіка ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ" ОСОБА_2, майстра бурової ПП "УСБК-1" ОСОБА_6, було розпломбовано коробку з сміттям (шламом), відібрано зразки в об'ємі - 0,15 л, загальною вагою 0,1 кг (згідно акту від 06.05.2020) та 0,015 л, загальною вагою 0,01 кг (згідно акту від 18.05.2020), запаковано в картонну коробку та опломбовано (з підписами присутніх на пломбі). Залишок вилученого стороннього сміття упаковано в картонну коробку, опломбовано в присутності зазначених представників сторін (з їх підписами на пломбі) та передано на зберігання ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ".
На підставі зазначених проб, на замовлення позивача, ТОВ "ІН КОНСАЛТИНГ" (Науково-дослідною лабораторією "Експертний центр ідентифікації") було проведено експертне дослідження (хімічний аналіз) металевого шламу щодо встановлення його відповідності/невідповідності хімічному складу бурової труби (допускного інструменту для подачі цементного розчину при цементуванні обсадної колони 127x178мм 1 секція).
За наслідками такого дослідження, проведеного експертом Науково-дослідної лабораторії "Експертний центр ідентифікації" Портянко О.П., складено Протокол експертного дослідження від 12.06.2020 (а.с. 166 т. 1), яким, на твердження позивача, встановлено, що хімічний склад сміття (шламу) вилученого з бурильних труб абсолютно не співпадає з хімічним складом сталей, з яких виготовлена бурильна труба (допускний інструмент).
Відтак, враховуючи Протокол експертного дослідження від 12.06.2020, позивач стверджує, шо шлам (сміття), який попав до внутрішнього трубного простору допускного інструменту під час здійснення продавлювання цементного розчину - цементування відповідачем обсадної колони 127x178мм (1-й ступінь) свердловини №12, - не є частинками бурильних труб (корозійними чи іншими елементами допускного інструменту), а отже, потрапив в бурову трубу саме з/через обладнання підрядника, тобто при безпосередній подачі з цементувальним розчином.
Крім того, враховуючи п. 7.12 Договору та встановлення факту зупинок під час виконання Робіт внаслідок неналежної роботи обладнання підрядника при цементуванні, що підтверджується, на думку позивача, Добовим рапортом №1 від 02.04.2020 та Діаграмою робіт з цементування (фіксація аварії) (а.с. 99, 69 т. 1), позивач вважає, що має право вимагати стягнення з відповідача 207 759,38 грн штрафу у розмірі 10% від суми Договору (2 077 593,80 (вартість договору) х 10% (розмір штрафу за п.7.12. Договору).
Позивач направив відповідачу Претензію №17-104.4 від 01.06.2020 (а.с. 146-150 т. 1) з вимогою про сплату відповідачем 3 748 475,66 грн загальної вартості робіт з усунення недоліків робіт підрядника та штрафу у строк до 08.06.2020. Направлення наведеної претензії відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку, накладної та опису вкладення у цінний лист від 01.06.2020 (а.с. 151, 152 т. 1)
Дана претензія позивача залишена відповідачем без задоволення.
За наведених обставин, посилаючись, зокрема, на ч. 1 ст. 852 Цивільного кодексу України та п. 5.2.7, 7.12 Договору, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача понесених витрат у формі реальних збитків у сумі 3 540 716,28 грн та 207 759,38 грн штрафу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача реальних збитків, завданих позивачу у зв'язку неналежним виконання відповідачем зобов'язань за Договором на виконання робіт з цементування свердловини № 160120 від 16.01.2020, а також вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 7.12 цього договору.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Внаслідок укладення між позивачем та відповідачем Договору на виконання робіт з цементування свердловини № 160120 від 16.01.2020, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, у них виникли взаємні цивільні права та обов'язки і за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).
Статтею 849 ЦК України визначені права замовника під час виконання роботи, зокрема, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3).
Статтею 852 ЦК України визначені права замовника у разі порушення підрядником договору підряду, а саме: якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1); за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2).
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необрежності).
Відповідно ч. 1, 2 ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1). Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2).
Згідно приписів ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин (ч. 4 ст. 217 ГК України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Виходячи з наведеного та в силу вимог статті 74 ГПК України саме позивач повинен довести факт наявності збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між цивільним правопорушенням та завданням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, згідно якого збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. (п. 6.14, 6.15, 6.16).
Відповідач позовні вимоги не визнає, заперечує будь-які допущені ним порушення порядку проведення цементувальних робіт, недоліків або грубого браку, з огляду на таке.
Ні бурова труба, надана замовником (позивачем), ні інше обладнання чи устаткування свердловини №12, не відносились до складу обладнання відповідача, за працездатність чи технічний стан якого відповідач мав нести відповідальність згідно умов укладеного між ним та позивачем Договору № 160120 на виконання робіт з цементування свердловин від 16.01.2020.
Відповідач стверджує, що металеві частки, наявність яких, вірогідно, зашкодила проведенню робіт, не могли попасти в бурову трубу через цементувальний агрегат GOES, що підтверджується нотаріально засвідченим та апостильованим технічним звітом (а.с. 207-208 т. 1), наданим на його звернення виробником цементувального агрегату GOES GmbH (Везендорф, Німеччина)
Відповідач зазначив, що не використовував жодного іншого обладнання, з чим погоджується позивач у запропонованому відповідачу на підписання проекті Добового рапорту від №1 02.04.2020.
Відповідач не заперечував, що роботи із цементування свердловини №12 (в горизонті від 5070м до 3150м) не було виконаною. Разом із цим, відповідач вважає безпідставними твердження позивача про те, що причиною невиконання зазначених робіт стали недоліки ("грубий брак"), допущені відповідачем, оскільки у позовній заяві не зазначено, у чому саме полягають та якими документами підтверджуються "порушення процесу цементування зі сторони підрядника, що виникло внаслідок порушення останнім режиму закачки цементного розчину".
Протокол експертного дослідження від 12.06.2020, наданий позивачем, на думку відповідача, не є належним доказом порушення позивачем порядку чи умов виконання робіт з цементування.
Крім того, позивач вимагає відшкодувати свої витрати на виправлення недоліків робіт, посилаючись на ч. 1 ст. 852 ЦК України, тоді як, на думку відповідача, наведена стаття стосується випадків, коли робота була виконана, але із відхиленням від технічного завдання або із іншими недоліками. У спірному випадку робота із цементування не була виконана і позивач за власний кошт не проводив інші роботи з цементування, але проводив роботи з розбурювання - видалення застиглого у скважені цементу за наслідком інциденту 02.04.2020.
Такі відносини, на думку відповідача, врегульовані ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Позивач не надавав відповідачу строку для усунення недоліків, як цього вимагають приписи статті 849 Цивільного кодексу України, натомість виконав роботи самостійно і лише згодом надав відповідачу вимогу про відшкодування збитків. З огляду на допущене позивачем порушення порядку відмови від договору, відповідач вважає, що позивач втратив право вимагати відшкодування таких збитків.
Відповідач також зазначив, що договори та акти виконаних робіт, надані позивачем в якості обґрунтування розміру збитків, викликають сумнів щодо їх достовірності.
Відповідач вважає, що позивач мав підтвердити розмір збитків, які могли бути заподіяні йому через неможливість проведення робіт із цементування, незалежною оцінкою таких збитків, виконаною уповноваженим суб'єктом оціночної діяльності, однак це зроблено не було.
В обґрунтування своєї позиції відповідач долучив до матеріалів справи складений на його замовлення Експертний висновок від 11 вересня 2020 року Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (сертифікат № UA 2/047/09380-15 від 13 листопада 2015 року) за результатами проведення науково-технічної експертизи матеріалів на споруджування (влаштування) другого стовбура оціночно-експлуатаційної свердловини № 12 Сахалінського родовища (далі - Експертний висновок від 11.09.2020) (а.с. 233-265 т. 1).
Відповідач зазначив, що у Експертному висновку від 11.09.2020 експерти зазначають про відсутність у діях ТОВ "КРОСКО УКРАЇНА" порушень порядку проведення робіт із цементування, які могли б призвести до неможливості їх виконання, і відтак, про відсутність вини відповідача ТОВ "КРОСКО УКРАЇНА" у технологічному інциденті на свердловині, щодо якого поданий позов.
Щодо вимоги про стягнення штрафу на підставі пункту 7.12 Договору, відповідач вказав, що даний пункт пов'язує застосування штрафу із Аварією, яка була спричинена внаслідок виходу із ладу обладнання підрядника (ст. 2 Договору). На твердження відповідача, обставини спору не свідчать про неконтрольований вибух або викид небезпечних речовин, а надані позивачем документи на свідчать про руйнування обладнання споруд та технічних пристроїв.
За таких обставин відповідач вважає, що законні підстави для стягнення із відповідача реальних збитків та штрафу відсутні.
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач у якості правових підстав позову посилався, зокрема, на приписи частини 1 статті 852 ЦК України, якими визначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 5.2.7 Договору № 160120 на виконання робіт з цементування свердловин від 16.01.2020, укладеного між позивачем та відповідачем, також встановлено, що замовник (позивач) має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у виконаних Роботах або відшкодування понесених ним необхідних витрат з виправлення коштом підрядника недоліків Робіт або відповідного зменшення вартості Робіт, якщо підрядник припустився відхилень від умов цього Договору, які погіршили результат Робіт, або допустив інші недоліки при виконанні Робіт.
Відтак, відповідно до приписів частини 1 статті 852 ЦК України та умов п. 5.2.7 Договору позивачу надано право вибору способу захисту свого порушеного права, втім за умови доведеності факту, що підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі.
Враховуючи наведене, доводи відповідача про те, що оскільки позивач не надавав відповідачу строку для усунення недоліків, як цього вимагають приписи статті 849 ЦК України, а виконав роботи самостійно і лише згодом надав відповідачу вимогу про відшкодування збитків, то позивачем допущено порушення порядку відмови від договору, у зв'язку з чим позивач втратив право вимагати відшкодування таких збитків, - судом відхиляються як безпідставні.
Як встановлено судом, 02.04.2020 під час виконання передбачених Договором № 160120 на виконання робіт з цементування свердловин від 16.01.2020 Робіт на свердловині №12 Сахалінського НГКР, а саме цементування підрядником (відповідачем) обсадної колони цієї свердловини, відбулося незаплановане заповнення та застигання цементного розчину в частині простору обсадних труб 127x178мм.
Сторони не заперечували факт такого інциденту 02.04.2020. Сторони також не заперечували, що відповідно до погоджених вищенаведеним Договором умов виконання робіт з цементування свердловини, такі роботи полягали у під'єднанні відповідачем власного цементувального обладнання GOES до опресованої бурильної труби та закачування цементувального розчину. Бурильна труба надана ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ" на підставі Договору №12-2019 КРС на виконання робіт по капітальному ремонту свердловини №12 Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища від 12.12.2019, укладеного між позивачем та ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ".
Позивач стверджує, що інцидент 02.04.2020 зумовлено порушенням процесу цементування зі сторони підрядника, що виникло внаслідок порушення останнім режиму закачування цементного розчину, порушеннями у роботі обладнання підрядника та неналежною якістю матеріалів (цементу), що надавався підрядником згідно Договору, а відтак, даний інцидент стався внаслідок безпосередніх винних дій підрядника (відповідача). На думку позивача, вирогідною причиною інциденту 02.04.2020 стала наявність металевих уламків (часток) у бурильній трубі.
На підтвердження таких своїх тверджень позивачем долучено до матеріалів справи експертні висновки, виконані на його замовлення, а саме:
1. Висновки промислово-геофізичних досліджень в свердловині №12 Сахалінського НГКР (2.05.2020) від 03.05.2020, які надані Приватним підприємством "Полтавське підприємство геофізичних робіт" на замовлення позивача (а.с. 153-163 т. 1) (далі - Висновок досліджень від 03.05.2020);
2. Протокол експертного дослідження від 12.06.2020 (а.с. 166 т. 1), наданий ТОВ "ІН КОНСАЛТИНГ" (Науково-дослідною лабораторією "Експертний центр ідентифікації") за підписом експерта Портянко О.П. (далі - Протокол експертного дослідження від 12.06.2020).
3. Протокол експертного дослідження від 18.06.2020 (а.с. 166 т. 1), наданий ТОВ "ІН КОНСАЛТИНГ" (Науково-дослідною лабораторією "Експертний центр ідентифікації") за підписом експерта Портянко О.П. (далі - Протокол експертного дослідження від 18.06.2020).
Позивач стверджує, що Висновком досліджень від 03.05.2020 встановлено, що "за наслідками Робіт підрядника незначна частина цементного розчину в результаті вирівнювання під власною вагою перемістилась в заколонний кільцевий простір обсадних труб 127x178мм, основний обсяг цементного розчину застиг у трубному просторі обсадної колони свердловини №12 на глибині 3543м, в кільцевому просторі розчин піднявся до глибини 4485м (за розрахунком) та 4500м".
Дослідивши копію наявного в матеріалах справи Висновку досліджень від 03.05.2020 (а.с. 153-163 т. 1), суд не вбачає з його змісту саме висновку, який наводить позивач.
Фактично Висновок досліджень від 03.05.2020, який складений з метою "визначення якості цементажу затрубного простру за 178х127 мм колоною", містить тільки висновок такого змісту: "За результатами проведених досліджень встановлено: За виміром АКЦ: якість цементного кільця детально представлена в таблицях 1 та 2 обробки АКЦ та на діаграмі згідно умовних позначень" (а.с. 153 т. 1 - на зворотньому боці). Більш того, з наявної в матеріалах справи копії Висновку досліджень від 03.05.2020 не вбачається, що даний висновок був підписаний експертом.
Позивач стверджує, що Протоколом експертного дослідження від 12.06.2020 встановлено, що хімічний склад сміття (шламу) вилученого з бурильних труб абсолютно не співпадає з хімічним складом сталей, з яких виготовлена бурильна труба (допускний інструмент). Відтак, враховуючи даний Протокол, стверджує, шо шлам (сміття), який попав до внутрішнього трубного простору допускного інструменту під час цементування відповідачем обсадної колони 127x178мм (1-й ступінь) свердловини №12, - не є частинками бурильних труб (корозійними чи іншими елементами допускного інструменту), а отже, потрапив в бурову трубу саме з/через обладнання підрядника, тобто при безпосередній подачі з цементувальним розчином.
Дослідивши копію наявного в матеріалах справи Протоколу експертного дослідження від 12.06.2020 (а.с. 166 т. 1) суд відзначає, що у вступній частині цього протоколу зазначено про "Вид аналізу: визначення хімічного складу", "Кількість зразків: 1; Опис зразків: 1) шлам металевий", а зі змісту пунктів 1, 2, 3, 6 цього протоколу вбачається:
1. На експертизу надійшов зразок пластинки неправильної форми з видимим включеннями металу сірого кольору у кількості 1 шт.
2. Наданий зразок оброблений у вигляді монолітного шліфу 10x5 мм.
3. Шифри проби: 20-05-20-1_1.
6. Результати аналітичного порівняння отриманих даних хімічного складу зразка 1 з хімічним складом сталей S-135 та G-105 (за паспортами, наданими замовником) свідчать, що наданий зразок не відповідає хімічному складу сталей".
Дослідивши копію наявного в матеріалах справи Протоколу експертного дослідження від 18.06.2020 (а.с. 167 т. 1), суд відзначає, що у вступній частині цього протоколу зазначено про "Вид аналізу: визначення структури", "Кількість зразків: 1; Опис зразків: 1) шлам металевий", а зі змісту пунктів 1, 2, 12 цього протоколу вбачається:
1. На експертизу надійшов зразок пластинок неправильної форми орієнтовним розміром 10 мм коричневого кольору з покриттям білого кольору у кількості 1 шт.
2. Шифри проби: 20-05-20-1 2.
12. Результати аналізу отриманих даних свідчать, що металевий шлам наданий на дослідження має шарувату структуру, утворився внаслідок дії періодичних процесів та складається з шарів, сформованих оксидами заліза. Враховуючи колір шліфу та колір риски, можна припустити, що залізо у шарах представлено у формі магнетиту.
Проте, з наведеного змісту вступної та дослідної частин Протоколів експертного дослідження від 12.06.2020 та від 18.06.2020 не вбачається, що зразки, надані на дослідження експерту, є саме зразками шламу металевого, вилученого з бурильної труби, що використовувалася відповідачем у якості допускного інструменту при цементуванні обсадної колони 127x178мм свердловини №12, на підставі Акту вилучення сміття (шламу) з бурильних труб від 02.04.2020, який був складений позивачем та генпідрядником (ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ").
Також, з наведеного змісту вступної та дослідної частин Протоколів експертного дослідження від 12.06.2020 та від 18.06.2020 не вбачається, що зразки, надані на дослідження експерту, є саме зразками шламу металевого, який було відібрано позивачем спільно із генпідрядником (ТОВ "НАФТОГАЗМОНТАЖ") згідно Актів відбору зразків сміття (шламу) вилучених з бурильних труб від 06.05.2020 та від 18.05.2020.
Додатково суд звертає увагу, що Акт вилучення сміття (шламу) з бурильних труб від 02.04.2020 та Акти відбору зразків сміття (шламу) вилучених з бурильних труб від 06.05.2020 та від 18.05.2020 були складені без участі представників підрядника - ТОВ "КРОСКО-УКРАЇНА", при цьому матеріали справи не містять доказів запрошення останнього до участі у їх складанні.
Таким чином, Протоколи експертних досліджень від 12.06.2020 та від 18.06.2020 не дозволяють достовірно встановити, що на експертизу було передано саме той зразок, який було вилучено із бурильної труби безпосередньо після інциденту 02.04.2020.
Судом також досліджено, Протоколи експертних досліджень від 12.06.2020 та від 18.06.2020 містять експертизу одиничних зразків металу (10х5 мм та 10 мм відповідно), тоді як згідно Акту вилучення сміття (шламу) з бурильних труб від 02.04.2020 (а.с. 70 т. 1) з внутрішнього простору бурильних труб, які були використані відповідачем в якості допускного бурильного інструменту під час спуску та кріплення першої секції експлуатаційної колони 127х177,8мм свердловини №12, було вилучено сторонній шлам в об'ємі - 10 л, загальною вагою 15 кг. При цьому суд звертає увагу, що згідно пунктів 1 "Примітки" Протоколів експертних досліджень від 12.06.2020 та від 18.06.2020 зазначено, що "Даний документ виданий за результатами експертизи на основі наданих зразків та розповсюджується лише на них. Даний документ не гарантує загальну якість партії".
Висновок у п. 6 Протоколу експертного дослідження від 12.06.2020 про те, що наданий на експертизу зразок (розміром 10х5 мм) не відповідає хімічному складу сталей S-135 та G-105 не означає, що інші, більші за розміром металеві частини (найбільший із них розміром 20 мм), виявлені після інциденту у буровій трубі, не належать до цієї бурової труби. При цьому суд звертає увагу, що як у пункті 6, так і у протоколі вцілому, відсутні жодні зазначення про те, що досліджувався склад сталей саме бурової труби, яка використовувалась під час інциденту 02.04.2020, при цьому "паспорти, надані замовником" жодним чином не ідентифіковані.
Протоколи експертних досліджень від 12.06.2020 та від 18.06.2020 не містять висновку про те, що жоден зі зразків, виявлених у буровій трубі безпосередньо після інциденту 02.04.2020, не належить до бурової труби, а також не містять висновку про те, що переданий для дослідження зразок належить до обладнання відповідача або цементного розчину чи походить від такого обладнання або розчину.
Оцінюючи подані позивачем Висновок досліджень від 03.05.2020 та Протоколи експертних досліджень від 12.06.2020, від 18.06.2020 судом також враховано приписи Господарського процесуального кодексу щодо особи експерта та висновку експерта.
Відповідно до ст. 69 ГПК України:
- експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи (ч. 1);
- експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи (ч. 2);
- експерт зобов'язаний надати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання (ч. 3).
Відповідно до статті 98 ГПК України:
- висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1);
- предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2);
- висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3);
- у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством (ч. 6);
- у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч. 7).
Відповідно до статті 101 ГПК України:
- учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1);
- порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч. 2);
- у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 5);
- експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч. 6).
Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Судом встановлено, що з Висновку досліджень від 03.05.2020 не вбачається, що він підписаний експертом, фактично взагалі не зазначено, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) підписаний цей Висновок. В свою чергу, не можливо дійти висновку, що цей Висновок складений особою, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
Протоколи експертних досліджень від 12.06.2020, від 18.06.2020 підписані експертом Портянко О.П., проте щодо даного експерта не зазначено освіту, спеціальність та, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посаду експерта. В свою чергу, не можливо дійти висновку, що Протоколи експертних досліджень складені особою, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
Судом також встановлено, що у Висновку досліджень від 03.05.2020 та Протоколах експертних досліджень від 12.06.2020, від 18.06.2020 не зазначено питань, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, відсутній докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, не зазначено, що висновки підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Напроти, у пункті 3 "Примітки" Протоколів експертних досліджень від 12.06.2020 та від 18.06.2020 зазначено, що "Даний документ … не може бути доказом у судовій справі без постанови … судді, не може бути сертифікатом відповідності або бути використаний у інших цілях", більш того зазначено, що "Експерт не несе відповідальності за достовірність наданої йому замовником вхідної інформації про зразок (об'єкт), за прямі чи непрямі збитки, підміну чи фальсифікацію об'єкту чи його частини …".
Наведене, в свою чергу, свідчить що Висновок досліджень від 03.05.2020 та Протоколи експертних досліджень від 12.06.2020, від 18.06.2020 не відповідають приписам ст. 98, 101 ГПК України.
Враховуючи приписи ст. 98, 101, 104 ГПК України, здійснивши оцінку Висновку досліджень від 03.05.2020 та Протоколів експертних досліджень від 12.06.2020, від 18.06.2020 разом із іншими доказами у справі № 910/9046/20 за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України, судом не приймаються такі висновок і протоколи досліджень у якості належних та допустимих доказів у справі у розумінні ст. 76, 77 ГПК України.
Крім того, суд не приймає у якості належного та допустимого доказу у справі у розумінні ст. 76, 77 ГПК України долучену позивачем до матеріалів справи для уточнення визначення якості цементування - наслідків виконання Робіт відповідачем, копію Діаграми по цементуванню ТОВ "Везерфорд Україна" (а.с. 14-21 т. 2) на іноземній мові, яка фактично подана без нотаріально засвідченого перекладу цього документу на українську мову, тоді як господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську мову. Суд відзначає, що згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 1 ст. 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Водночас судом враховано, що відповідно до 1.5 Договору підрядник (відповідач) виконує Роботи під наглядом і контролем замовника або його повноважного представника, згідно п. 5.1.2 Договору саме на замовника (позивача) покладено обов'язок забезпечити підготовку свердловини до проведення цементування.
Судом досліджено, що відповідно до п. 5.3.31 Договору підрядник (відповідач) зобов'язаний негайно інформувати замовника про всі Інциденти, аварії та нещасні випадки, організовувати їх розслідування. Розслідування причин аварій, інцидентів і нещасних випадків здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України і внутрішніми актами замовника, комісією з обов'язковою участю представників замовника, підрядника та залучених підрядником третіх осіб, а також представників уповноважених державних органів у випадках, передбачених чинним законодавством України. Відмова від участі в комісії не допускається.
Наразі матеріали справи не містять доказів створення такої комісії, з обов'язковою участю в ній, зокрема, представників підрядника. Також, матеріали справи не містять доказів того, що підрядник відмовився від участі у такій комісії.
Як встановлено судом, Акт вилучення сміття (шламу) з бурильних труб від 02.04.2020 та Акти відбору зразків сміття (шламу) вилучених з бурильних труб від 06.05.2020 та від 18.05.2020 були складені без участі представників підрядника - ТОВ "КРОСКО-УКРАЇНА", при цьому матеріали справи не містять доказів запрошення останнього до участі у їх складанні (відмови від їх підписання).
Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що наявність металевих уламків (часток) у бурильній трубі сталася саме з вини підрядника (відповідача), а рівно, не доведено порушення відповідачем процесу цементування, наявність порушень у роботі обладнання відповідача та неналежну якість матеріалів (цементу), що надавався підрядником згідно Договору. Зокрема, щодо неналежної якості матеріалів (цементу), що надавався підрядником згідно Договору, позивачем взагалі не додано жодних доказів до матеріалів справи. Позивачем також не доведено, що інцидент 02.04.2020 стався саме в результаті попадання металевого шламу до бурильної труби, що використовувалась відповідачем в якості допускного механізму при цементуванні обсадної колони 127х178 мм (1 секція) свердловини №12 Сахалінського НГКР.
Разом з цим, відповідачем надано такі докази на підтвердження відсутності його вини у інциденті, що стався 02.04.2020:
- Експертний висновок від 11.09.2020 Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за результатами проведення науково-технічної експертизи матеріалів на споруджування (влаштування) другого стовбура оціночно-експлуатаційної свердловини № 12 Сахалінського родовища (а.с. 233-265 т. 1) (далі - Експертний висновок від 11.09.2020);
- Доповнення до Експертного висновку від 11.09.2020 (а.с. 00-00 т. 2) (далі - (далі - Доповнення до Експертного висновку від 11.09.2020);
- Технічний висновок про якість від 03.08.2020, наданий GOES GmbH, Везендорф, Німеччина - виробником подвійного цементувального агрегату з автоматичним контролем щільності, модель С-АТРМ-Тr-580) (далі - Технічний висновок GOES GmbH (а.с. 207-208 т. 1).
Судом встановлено, що у Експертному висновку від 11.09.2020 та Доповненнях до Експертного висновку від 11.09.2020, наданих на замовлення відповідача, не зазначено, що їх підготовлено для подання до суду та що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а відтак такі висновок та доповнення до нього не відповідають вимогам ч. 5 ст. 101 ГПК України щодо проведення експертизи на замовлення учасників справи, у зв'язку з чим не приймаються судом у якості належних та допустимих доказів у справі.
Судом встановлено, що під час виникнення інциденту 02.04.2020 відповідач використовував цементувальний агрегат GOES, виробництва Німеччина, що підтверджується Добовим рапортом №1 від 02.04.2020 (а.с. 98 т. 1). Відповідач стверджував, що виявлені у буровій трубі шматки накипу та корозії з огляду на їх розміри технічно не могли бути прокачені через цементувальний агрегат GOES без виходу його з ладу. На підтвердження власної позиції відповідач звернувся до виробника цементувального агрегату з автоматичним контролем щільності, модель С-АТРМ-Тr-580 - GOES GmbH (Везендорф, Німеччина) для з'ясування, чи можливо прокачування металевих часток через цементувальний агрегат GOES під час цементування. Виробник надав нотаріально засвідчений та апостильований Технічний висновок, у якому зазначено, що "Цей тип обладнання не дозволяє прокачування великих частин шламу, корозійних та металевих часток (що перевищують 0,1мм), оскільки під час прокачування рідин з металевими елементами, можуть виникнути неправильні показники витратомірів та вимірювачів щільності. Додатково, може статися пошкодження внутрішніх клапанів підсилюючого насосу, пристроїв вимірювання тиску та інших внутрішніх частин. Потрапляння цих частин призводить до контактної корозії, що має наслідком несправність пристрою".
Разом з цим, позивач, який заперечував проти позиції відповідача щодо пропускної здатності агрегату GOES, не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували Технічний висновок GOES GmbH.
За таких обставин, Технічний висновок GOES GmbH приймається судом у якості вірогідного доказу у розумінні статті 79 ГПК України та оцінюється судом за правилами ст. 86 ГПК України.
Водночас суд наголошує, що позивач заперечував проти призначення у справі будь-яких судових експертиз, оскільки:
- проведення будь-яких досліджень на свердловині №12 є неможливим, враховуючи завершення загалом робіт по спорудженню свердловини №12 (в тому числі були проведені Роботи по розбурюванню), що, в свою чергу, об'єктивно не дає можливості встановлення будь-яких фактичних даних про стан свердловини на момент виникнення інциденту та наслідків винних дій відповідача;
- проведення експертизи обладнання відповідача (цементувального агрегату GOES) з метою встановлення технічної можливості потрапляння у бурову трубу свердловини №12 уламків розміром 10х5 мм через цементувальний агрегат в процесі закачування цементувального розчину, - станом на сьогодні є неможливим, оскільки таке обладнання демонтовано з місця проведення Робіт, в межах яких стався інцидент 02.04.2020, крім того, всі необхідні технічні огляди та ремонти обладнання вже були проведені, тобто таке обладнання не знаходиться в первинному стані, в якому воно було під час виконання робіт на свердловині.
В свою чергу, відповідач згідно заяви, поданої 23.11.2020 через відділ діловодства суду, заявив про відкликання свого клопотання про призначення судом технічної експертизи для встановлення наявності чи відсутності технічної можливості прокачування уламку металевого шламу через цементувальний агрегат, просив суд розглянути справу на підставі поданих сторонами доказів, без призначення судом експертизи у справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про не доведеність позивачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України факту неналежного виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором (внаслідок яких, на твердження позивача, стався інцидент 02.04.2020), а тому вимога позивача щодо відшкодування відповідачем реальних збитків, понесених позивачем на усунення негативних наслідків інциденту 02.04.2020, є безпідставною та необгрунтованою.
Як зазначалось, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
З огляду на вищевстановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено складу всіх елементів цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків.
Стосовно вимоги про стягнення штрафу у розмірі 207 759,38 грн.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Отже, підставою для сплати неустойки, зокрема штрафу, є порушення зобов'язання. Порушенням зобов'язання в силу приписів статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 7.12. Договору передбачено, що у разі виникнення Аварії, яка була спричинена внаслідок виходу з ладу обладнання підрядника, останній сплачує замовнику штраф в розмірі 10 % від суми Договору.
Відповідно до визначення пункту 2 Договору, Аварія - руйнування обладнання споруд та (або) технічних пристроїв, що застосовуються на Місці проведення Робіт, неконтрольований вибух і (або) викид небезпечних речовин.
Разом з цим, матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що 02.04.2020 на Об'єкті мала місце саме Аварія - руйнування обладнання споруд та (або) технічних пристроїв, що застосовуються на Місці проведення Робіт, неконтрольований вибух і (або) викид небезпечних речовин, а відповідно, за відсутності факту Аварії як такого, відсутні підстави стверджувати, що Аварія була спричинена внаслідок виходу з ладу обладнання підрядника (відповідача).
Суд критично оцінює твердження позивача про те, що він має право вимагати сплати штрафу на підставі п. 7.12 Договору "враховуючи встановлення факту зупинок під час виконання Робіт внаслідок неналежної роботи обладнання підрядника при цементуванні, що підтверджується, зокрема, Добовим рапортом №1 від 02.04.2020 та Діаграмою робіт з цементування (фіксація аварії)". Суд звертає увагу, що пунктом 2 Договору "зупинки під час виконання Робіт" не віднесено до визначення Аварії, рівно як і "неналежна робота обладнання підрядника при цементуванні".
Трактування позивачем у спірному випадку аварії "як вихід з ладу обладнання в межах робіт з цементування, яке призвело до потрапляння сторонніх частинок сміття (шламу) та елементів корозії з обладнання підрядника в бурову трубу, що, в свою чергу, мало наслідком закупорювання та потрапляння цементного розчину безпосередньо у бурову трубу, а не у заколонний кільцевий простір обсадної труби" фактично здійснено позивачем на власний розсуд, оскільки воно не відповідає визначенню (трактуванню) Аварії, узгодженому сторонами у Договорі. Більш того, матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів потрапляння сторонніх частинок сміття (шламу) та елементів корозії в бурову трубу саме з обладнання підрядника (відповідача).
Відтак, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 207 759,38 грн штрафу на підставі п. 7.12 Договору.
При ухваленні даного рішення судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" до ТОВ "КРОСКО-УКРАЇНА" про стягнення понесених витрат у формі реальних збитків у розмірі 3 540 716,28 грн та штрафу у розмірі 207 759,38 грн.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем до позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, згідно якого зазначив: витрати на проведення експертизи - 8250,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в суді, зокрема, першої інстанції - 20 000,00 грн.
Відповідач не подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).
З огляду на відмову в позові повністю, судовий збір відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. 4, 5, 13, 69, 73, 74, 76-80, 86, 98, 101, 104, 123, 124, 129, 232, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України)
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 15.12.2020.
Суддя О.В. Гумега