ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2020Справа № 910/9339/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю помічника судді Грузького Ю.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/9339/20
за позовом ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло"
(Україна, 03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39 В; ідентифікаційний код: 03594342)
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Ландишева С.М., ордер серії АІ № 1057068 від 22.09.2020;
від відповідача: Проців Я.Я., ордер серії КС № 450306 від 26.07.2020.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (далі - відповідач, ТОВ "НВП "Світло") про:
- визнання дій директора відповідача - Кокера Безіла Арнольдовича щодо незабезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача від 03.02.2020, такими, що не відповідають вимогам статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";
- зобов'язання відповідача в особі директора - Кокера Безіла Арнольдовича забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудит ТОВ "НВП "Світло" на вимогу позивача шляхом надання аудитору протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на вимогу позивача директор відповідача - Кокер Безіл Арнольдович не забезпечує проведення аудиту ТОВ "НВП "Світло", у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з цим позовом за захистом своїх корпоративних прав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9339/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.08.2020.
27.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову, зазначає, що подана позивачем позовна заява є передчасною та безпідставною, оскільки між позивачем, як учасником відповідача, та відповідачем відсутній спір щодо забезпечення проведення аудиту відповідача, у зв'язку з відсутністю факту порушення прав позивача. За твердженнями відповідача, оскільки позивачем не було конкретизовано перелік необхідних для проведення аудиту фінансової звітності товариства документів, а директор відповідача жодним чином не перешкоджає проведенню аудиту, на думку відповідача, в діях директора відповідача - Кокера Безіла Арнольдовича відсутні порушення прав позивача як учасника ТОВ "НВП "Світло". Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що аудитор звертався до відповідача із вимогою надати визначені позивачем у переліку документи і що саме такий перелік документів є необхідним та достатнім для проведення аудиту. З вищевказаних підстав, відповідач вважає, що в цій справі відсутній предмет спору, що, на думку відповідача, свідчить про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.
Підготовче засідання, призначене на 05.08.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці.
05.08.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, вказує, що проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства на вимогу учасника не залежить від бажання самого товариства (його посадових осіб), від доцільності проведення такого аудиту і жодним чином не пов'язане з конкретизацією переліку документів, що необхідні аудитору для проведення такої аудиторської перевірки. На думку позивача, в силу прямої вказівки закону виконавчий орган товариства зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення перевірки протягом десяти днів з дати отримання вимоги учасника, втім директор відповідача - Кокер Безіл Арнольдович у встановлений законом строк жодних заходів щодо забезпечення проведення аудиту товариства на вимогу позивача не вчинив, до аудитора не звернувся, документів для проведення аудиту не надав. Оскільки корпоративні права позивача, як учасника відповідача, порушені директором відповідача - Кокером Безілом Арнольдовичем та підлягають захисту в судовому порядку, підстави для закриття провадження у справі, на думку позивача, відсутні.
12.08.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення щодо відповіді на відзив, в якому відповідач зазначає, що саме аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази для формулювання обґрунтованих висновків, а не директор товариства має передбачати необхідні документи, які потрібні аудитору для проведення аудиту та складення відповідного висновку. Зважаючи на те, що директором відповідача не порушено норм закону, який регулює спірні правовідносини, позивачем не надано доказів того, що аудитор та/або позивач звертався до відповідача з вимогою надати йому визначені в переліку документи і що саме такий перелік документів буде достатнім для проведення аудиту, з огляду на відсутність порушення прав позивача, відповідач просить суд закрити провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/9339/20 призначено на 23.09.2020.
22.09.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
У підготовче засідання 23.09.2020 з'явились представники сторін.
Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.10.2020.
Судове засідання, призначене на 21.10.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/9339/20 призначено на 25.11.2020.
25.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У судове засідання 25.11.2020 з'явились представники сторін.
Представник позивача надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував, просив суд закрити провадження у справі.
У судовому засіданні 25.11.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (далі - відповідач, ТОВ "НВП "Світло"), якому належить частка у статутному капіталі у розмірі 36 %, вартістю 720 000,00 грн, що підтверджується Статутом ТОВ "НВП "Світло", який затверджено загальними зборами учасників (протокол загальних зборів № 04/03/14 від 04.03.2014) (далі - Статут) та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 5.1 Статуту учасник товариства має право, зокрема, вимагати проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи його учасниками. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка.
З матеріалів справи вбачається, що, з метою проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", 30.01.2020 між позивачем (замовник) та ТОВ "Аудиторська фірма "Єфімов та партнери" (виконавець) було укладено Договір № 001/01/2020 на здійснення погоджених процедур (надання аудиторських послуг) (далі - Договір про надання аудиторських послуг), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати погоджені процедури (надати аудиторські послуги) щодо перевірки фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло", код ЄДРПОУ 03594342 (далі - товариство), учасником якого виступає замовник, у відповідності до вимог чинного законодавства України. Аудиторська перевірка охоплює діяльність товариства, результати якої відображені у його фінансовій звітності за період з 01.01.2016 по 31.12.2019. Аудиторській перевірці підлягає фінансова звітність товариства, складена відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Як зазначає позивач, 03.02.2020 ним було направлено директору ТОВ "НВП "Світло" Кокеру Безілу Арнольдовичу вимогу про проведення аудиту товариства, до якої позивачем було додано оригінал примірника Договору про надання аудиторських послуг, яка була отримана відповідачем 05.02.2020.
У листі № 17/02-20-2 від 17.02.2020 відповідач просив позивача конкретизувати необхідний перелік документів за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 для проведення аудиту ТОВ "НВП "Світло", оскільки у вимозі не зазначено документи, які потрібні для проведення аудиторської перевірки.
01.04.2020 позивачем було повторно направлено відповідачу вимогу про проведення аудиту фінансової звітності товариства, яка була отримана відповідачем 06.04.2020, у відповідь на яку відповідач у листі № 15/04/20-1 від 15.04.2020 пропонував позивачу, у зв'язку зі складною епідеміологічного ситуацією в Україні, відкласти проведення аудиту до закінчення карантинних заходів. Крім того, відповідач повідомив позивача, що 19.05.2020 мають відбутись загальні збори учасників товариства, в порядку денного яких міститься питання щодо призначення та проведення аудиторської перевірки ТОВ "НВП "Світло" з 15.01.2016 по 2020 рік включно.
25.04.2020 позивачем було втретє направлено відповідачу вимогу про проведення аудиту фінансової звітності товариства, яка була отримана відповідачем 06.05.2020, у відповідь на яку відповідач у листі № 15/05-20-1 від 15.05.2020 повідомив позивача, що директор відповідача ніяким чином не перешкоджає проведенню аудиту товариства за вимогою позивача.
28.05.2020 позивачем було направлено відповідачу лист № 28/05-2020, в якому позивач вимагав у відповідача надати документи, які підтверджують надання аудитору належним чином засвідчених копій документів, необхідних для проведення аудиту, на вимогу позивача від 03.02.2020, який було отримано відповідачем 01.06.2020, у відповідь на який відповідач у листі № 22/06-1-4 від 22.06.2020 повторно повідомив позивача, що директор відповідача ніяким чином не перешкоджає проведенню аудиту товариства за вимогою позивача.
З огляду на вищевикладене, позивач, вважаючи, що його корпоративні права, як учасника відповідача, порушені директором відповідача - Кокером Безілом Арнольдовичем , звернувся до суду з цим позовом та просить суд:
- визнати дії директора відповідача - Кокера Безіла Арнольдовича щодо незабезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача від 03.02.2020, такими, що не відповідають вимогам статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";
- зобов'язати відповідача в особі директора - Кокера Безіла Арнольдовича забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудит ТОВ "НВП "Світло" на вимогу позивача шляхом надання аудитору протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
При цьому, за змістом ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Розпорядження своїм правом на захист є засадничим принципом цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Згідно з частинами 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
У вирішенні спорів за позовами учасників товариств з обмеженою відповідальністю про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства належить враховувати, що передбачене право учасників спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 у справі № 904/2194/17 (провадження № 12-79гс18).
Як встановлено судом, позовна вимога Сівакова Л.М. про визнання дій директора відповідача - Кокера Безіла Арнольдовича щодо незабезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача від 03.02.2020, такими, що не відповідають вимогам статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", є вимогою про встановлення обставин та надання їм правової оцінки щодо невідповідності дій директора відповідача визначеній у позовній вимозі нормі закону.
Тобто, звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання дій директора відповідача - Кокера Безіла Арнольдовича щодо незабезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача від 03.02.2020, такими, що не відповідають вимогам статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", позивач фактично просить встановити певні обставини та надати їм правову оцінку.
Законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання дій виконавчого органу товариства такими, що не відповідають вимогам закону, адже задоволення відповідної вимоги не призведе до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів, відтак встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників корпоративних відносин.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 у справі № 910/15651/17 (провадження № 12-266гс18).
Водночас, суд звертає увагу, що правова оцінка корпоративним відносинам сторін надається судом при розгляді вимоги позивача про зобов'язання відповідача в особі директора - Кокера Безіла Арнольдовича забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудиту ТОВ "НВП "Світло" на вимогу позивача шляхом надання аудитору протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
Аналогічні положення містяться також в п. 5.1 Статуту.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Пунктом 10.1 Статуту передбачено, що виконавчим органом товариства є директор (одноособовий орган).
За змістом пунктів 13.1, 13.2 Статуту товариство здійснює облік результатів своєї діяльності. Бухгалтерський, оперативний, статистичний, податковий облік та фінансова звітність ведуться в порядку, передбаченому чинним в Україні законодавством. Для перевірки та підтвердження публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності товариства, з метою визначення їх достовірності, повноти обліку та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам, а також для перевірки стану поточних справ товариства, товариство вправі залучати незалежного аудитора або аудиторську фірму в порядку, передбаченому Статутом.
Статтею 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов'язаного (не пов'язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками. У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг. Витрати, пов'язані з проведенням аудиту фінансової звітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінансової звітності товариства. Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.
Суд встановив, і це не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ "НВП "Світло", якому належить частка у статутному капіталі у розмірі 36 %, вартістю 720 000,00 грн, про що свідчать пункти 2.2, 2.3, 8.1 Статуту, а також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вважаються достовірними.
Як було вказано вище, пунктом 5.1 Статуту закріплено право Сівакова Л.М., як учасника відповідача, вимагати проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи його учасниками.
Суд встановив факт укладення між позивачем та ТОВ "Аудиторська фірма "Єфімов та партнери" (далі - аудитор) Договору про надання аудиторських послуг, відповідно до умов якого позивач та аудитор погодили проведення перевірки фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", учасником якого є позивач, за період з 01.01.2016 по 31.12.2019.
Суд також встановив, що позивачем неодноразово направлялись виконавчому органу відповідача - директору ТОВ "НВП "Світло" Кокеру Безілу Арнольдовичу вимоги про проведення аудиту фінансової звітності товариства, зокрема, вимогу від 03.02.2020, до якої позивачем було додано примірник Договору про надання аудиторських послуг; вимогу від 01.04.2020, вимогу від 25.04.2020, лист № 28/05-2020 від 28.05.2020 щодо необхідності надання документів на вимогу від 03.02.2020 (докази направлення вказаних вимог, листа та їх отримання відповідачем містяться в матеріалах справи), що не заперечується відповідачем.
У матеріалах справи також містяться листи-відповіді відповідача на вимоги позивача щодо проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", а саме лист №17/02-20-2 від 17.02.2020, в якому відповідач просив позивача конкретизувати необхідний перелік документів за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 для проведення аудиту ТОВ "НВП "Світло"; лист № 15/04/20-1 від 15.04.2020, в якому відповідач пропонував позивачу, у зв'язку зі складною епідеміологічного ситуацією в Україні, відкласти проведення аудиту до закінчення карантинних заходів та повідомив позивача, що 19.05.2020 мають відбутись загальні збори учасників товариства, в порядку денному яких міститься питання щодо призначення та проведення аудиторської перевірки ТОВ "НВП "Світло" з 15.01.2016 по 2020 рік включно; листи № 15/05-20-1 від 15.05.2020 та № 22/06-1-4 від 22.06.2020, в яких відповідач повідомляв позивача, що директор відповідача ніяким чином не перешкоджає проведенню аудиту товариства за вимогою позивача.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 19.03.2020 ним було отримано адвокатський запит № 19-03.20-1 щодо надання копій документів для проведення аудиту, у відповідь на який відповідач у листі вих. № 30/03/2020-1 від 30.03.2020 повідомив адвоката Ландишеву С.М., що станом на 30.03.2020 ТОВ "Аудиторська фірма "Єфімов та партнери" не зверталось до відповідача щодо надання копій необхідних документів та проведення аудиту.
Спір у цій справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства на вимогу учасника товариства не залежить від бажання самого товариства (його посадових осіб) від доцільності проведення такого аудиту і жодним чином не пов'язане з конкретизацією переліку документів, що необхідні аудитору для проведення такої аудиторської перевірки.
За доводами позивача, в силу прямої вказівки закону виконавчий орган товариства зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення перевірки протягом десяти днів з дати отримання вимоги учасника, натомість директор відповідача - Кокер Безіл Арнольдович у встановлений законом строк жодних заходів щодо забезпечення проведення аудиту товариства на вимогу позивача не вчинив, до аудитора не звернувся, документів для проведення аудиту не надав.
Натомість відповідач стверджує, що між позивачем, як учасником відповідача, та відповідачем відсутній спір щодо забезпечення проведення аудиту відповідача, у зв'язку з відсутністю факту порушення прав позивача, оскільки позивачем не було конкретизовано перелік необхідних для проведення аудиту фінансової звітності товариства документів, а директор відповідача жодним чином не перешкоджає проведенню аудиту, відтак, на думку відповідача, в діях директора відповідача - Кокера Безіла Арнольдовича відсутні порушення прав позивача як учасника ТОВ "НВП "Світло". З вищевказаних підстав, відповідач вважає, що в цій справі відсутній предмет спору, оскільки відсутнє порушення прав позивача, що, на думку відповідача, свідчить про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального закону можливе в разі, коли предмет спору існував на момент його виникнення та припинив існування в процесі розгляду справи.
З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем, як учасником відповідача, та відповідачем виник спір про зобов'язання товариства вчинити дії з метою проведення аудиторської перевірки діяльності та звітності товариства, який існував як на час звернення позивача до суду з цим позовом, так і продовжує існувати на дату ухвалення судового рішення, у суду відсутні правові підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, відтак посилання відповідача на відсутність порушення директором відповідача прав позивача та наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, є безпідставними.
В будь-якому разі суд виходить з того, що відсутність у позивача порушеного права станом на дату звернення до суду з позовом, є підставою для відмови позивачу в судовому захисті (відмови в позові), а не закриття провадження у справі, як помилково вважає відповідач.
Згідно з п. 1.2 Договору про надання аудиторських послуг, примірник якого було надіслано відповідачу разом з вимогою про проведення аудиту від 03.02.2020, що не заперечується відповідачем, аудитору має бути надано, зокрема, але не виключно:
- документи аналітичного обліку, зокрема, журнали, ордери, картки рахунків доходів та витрат, руху грошових коштів, оборотно-сальдові відомості та інші за вимогою аудитора;
- первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема прибуткові та видаткові накладні, акти отриманих та наданих послуг, касові документи (ПКО, ВК, відомості на виплату), банківську виписку по всім відкритим рахункам, документи по нарахуванню та виплаті з/п, документи обліку ТМЦ та нематеріальних активів, та інші;
- акти інвентаризації активів та зобов'язань, складені відповідно до правил бух. обліку;
-договори з постачальниками та підрядниками, договори з покупцями, ЦПД, договори позики та інші:
- статистичну та податкову звітність.
Суд встановив, що вказану вимогу було отримано відповідачем 05.02.2020, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення № 0113514012473, відтак в силу вимог ч. 4 ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства - директор ТОВ "НВП "Світло" Кокер Безіл Арнольдович протягом 10 днів з дати отримання вказаної вимоги був зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.
З огляду на вищенаведене, оскільки у Договорі про надання аудиторських послуг містився перелік необхідних для проведення аудиту фінансової звітності товариства документів, а також конкретний період діяльності товариства, за який мала бути проведена аудиторська перевірка (з 01.01.2016 по 31.12.2019), доводи відповідача щодо необхідності конкретизації позивачем переліку таких документів, а також щодо ненадання позивачем доказів того, що аудитор та/або позивач звертався до відповідача з вимогою надати йому визначені в переліку документи і що саме такий перелік документів буде достатнім для проведення аудиту, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Укладаючи Договір про надання аудиторських послуг з ТОВ "Аудиторська фірма "Єфімов та партнери", позивач діяв з метою реалізації передбаченого законом права учасника, яке не залежить від волі самого товариства (його посадових осіб) щодо проведення перевірки, а також від доцільності чи недоцільності її проведення.
Отже, вимога ОСОБА_1 про проведення аудиторської перевірки відповідача заявлена в межах захисту корпоративних прав позивача як учасника ТОВ "НВП "Світло" та здійснена з метою контролю діяльності останнього.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 у справі № 904/2194/17 (провадження № 12-79гс18), постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 у справі № 922/1859/19.
Суд також враховує, що протягом перебування справи у провадженні суду позивачем було направлено відповідачу вимогу від 20.08.2020 (докази направлення та отримання вказаної вимоги відповідачем містяться в матеріалах справи), в якій позивач вимагав невідкладно провести аудит фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло" та забезпечити аудитора необхідними документами, а саме надати документи та інформацію за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, визначені у вказаній вимозі.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття відповідачем заходів щодо забезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло" і надання аудитору документів для проведення аудиторської перевірки.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що дії директора відповідача - Кокера Безіла Арнольдовича щодо незабезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача від 03.02.2020, є такими, що не відповідають вимогам статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача в особі директора - Кокера Безіла Арнольдовича забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудиту ТОВ "НВП "Світло", на вимогу позивача, шляхом надання аудитору засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту.
Водночас, суд не вбачає правових підстав для зобов'язання відповідача надати аудитору засвідчені підписом директора товариства копії всіх документів, необхідні для проведення аудиту, протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили, оскільки вказаний 10-денний строк для виконання виконавчим органом товариства зобов'язання щодо проведення аудиту та надання завірених підписом уповноваженої особи товариства копій всіх документів, визначений ч. 4 ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", станом на дату звернення позивача з позовом до суду, відповідачем вже пропущено, відтак відповідні дії відповідач має вчинити з дати набрання цим судовим рішенням законної сили.
Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, а решта сплаченого позивачем судового збору, в зв'язку з необхідністю часткової відмови у задоволенні позову - на позивача.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (Україна, 03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39 В; ідентифікаційний код: 03594342) в особі директора - Кокера Безіла Арнольдовича забезпечити проведення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно аудиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (Україна, 03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39 В; ідентифікаційний код: 03594342), на вимогу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), шляхом надання аудитору засвідчених підписом директора товариства копій всіх документів, необхідних для проведення аудиту.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (Україна, 03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39 В; ідентифікаційний код: 03594342) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
5. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн покласти на позивача.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 11.12.2020
Суддя О.В. Нечай