номер провадження справи 18/102/20
02.12.2020 справа № 908/1690/20
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ СЕМА ЛТД.” (69120, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 6)
про стягнення 10202,20 грн.
Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
учасники справи:
від позивача: Вєтрова М.В., довіреність № 1322-2014-20 від 16.06.2020
від відповідача: не з'явився
Розглядаються вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ СЕМА ЛТД.” 10202,20 грн. безпідставно набутих та збережених грошових коштів, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договору № 8 від 01.08.2018 про технічне обслуговування та ремонт обладнання.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020 справу № 908/1690/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою від 08.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1690/20, справі присвоєно номер провадження 18/102/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою від 21.08.2020 вирішено розглядати справу 908/1690/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 24.09.2020; строк підготовчого провадження продовжувався на тридцять днів, оголошувалась перерва у підготовчому засіданні до 28.10.2020.
У зв'язку з перебуванням судді Левкут В.В. з 12.10.2020 по 30.10.2020 на лікарняному, судове засідання, призначене на 28.10.2020 о 12 год. 20 хв. не відбулося. Сторони повідомлені про неможливість проведення судового засідання 28.10.2020; ухвалою від 04.11.2020 підготовче засідання призначено на 11.11.2020; ухвалою від 11.11.2020 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 02.12.2020.
У судовому засіданні 02.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 8 про технічне обслуговування та ремонт обладнання від 01.08.2018. На виконання п. 3.5 договору позивачем направлено відповідачу замовлення щодо виконання поточного ремонту обладнання: № 26 від 02.01.2019 про заміну компресора, розпилювача та шлангу в акваріумі (магазин м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155 б), № 27 від 02.01.2019 на заміну компресора в акваріумі (магазин м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147), № 28 від 02.01.2019 на заміну компресора в акваріумі № 2 (магазин м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147), № 978 від 06.08.2018 на заміну нагрівального елементу в розстійній шафі (магазин м.Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 41). В порушення умов договору, у визначений у ньому строк замовлення позивача відповідачем повністю не виконано, здійснено роботи на загальну суму 10625,00 грн. У зв'язку з простроченням виконання відповідачем ремонтних робіт та внаслідок того, що позивач втратив інтерес до їх виконання, на адресу відповідача направлений лист № 1799-УРС/07/11 від 15.06.2020 про відмову від прийняття робіт за спірними замовленнями. Договір припинився у зв'язку із спливом терміну його дії 31.12.2019. За поясненнями позивача, ним здійснено попередню оплату за наведеними замовленнями на загальну суму 20827,20 грн. Враховуючи закінчення терміну дії договору та відмову позивача від прийняття робіт, оскільки ремонтні роботи виконано частково і підстава, на якій відповідачем набуто майно у вигляді попередньої оплати в сумі 10202,20 грн. відпала, зазначені кошти є безпідставно набутим майном в розумінні ст. 1212 ЦК України. Посилаючись на приписи на статей 1212-1215 ЦК України, позивач просив позов задовольнити. До позовної заяви позивачем надано клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу. Попередній (орієнтовний) розмір судових витрат позивач визначив в сумі 9102,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 02.12.2020 позовні вимоги підтримав та заявив про намір подати докази щодо витрат на правову допомогу.
Відповідач у відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що порушення строків виконання ремонтних робіт є наслідком затримки позивачем обумовленого договором авансування цих робіт. Фактично рахунок виконавця на сплату авансу № 26 від 02.01.2019 частково оплачений замовником 23.01.2019, після спливу найбільш тривалого строку виконання робіт (14 днів), чим унеможливив надання послуг у передбачений договором строк. Вимоги у відповідності до ст. 530 ЦК України щодо виконання робіт відповідач не отримував. Щодо отриманої від позивача вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів відповідач вказав, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань. Відмову позивача у листі-вимозі від зобов'язання у зв'язку з порушенням виконавцем своїх зобов'язань відповідач вважає безпідставною, оскільки у зв'язку з порушенням позивачем строків сплати авансових платежів сторони мали узгодити нові строки виконання робіт. Застосування цих норм права до спірних правовідносин вважає безпідставним. Натомість відповідач зазначив про наявність у позивача зобов'язання по оплаті наданих за договором послуг в розмірі 13987,93 грн. переданими замовнику за актами: № 145 від 28.01.2019 на суму 1801,20 грн. (складений на підставі технічного акту виконання робіт № 52 від 21.01.2019; рахунок № 161 від 28.01.2019); № 272 від 25.02.2019 на суму 3620,00 грн. (складений на підставі технічного акту виконання робіт № 8027846 від 22.02.2019; рахунок № 325 від 25.02.2019); № 715 від 03.06.2019 на суму 2166,00 грн. (складений на підставі технічного акту виконання робіт №8420874 від 15.05.2019; рахунок № 842 від 03.06.2019); № 863 від 15.07.2019 на суму 2.647,00 грн. (складений на підставі технічного акту виконання робіт № 1010 від 08.07,2019; рахунок №1010 від 15.07.2019). При цьому відзначив, що в порушення умов договору та чинного законодавства позивач підписані акти наданих послуг протягом 5 календарних днів з моменту їх отримання від виконавця не повернув, мотивованої відмови від підписання наведених актів не заявив. За доводам відповідача, не підписання позивачем вказаних актів не звільняє його від обов'язку щодо оплати виконаних робіт. Факт виконання робіт вважає підтвердженим відомостями з журналів сервісного обслуговування, які знаходяться на торгових майданчиках замовника. Оскільки вартість фактично наданих послуг за договором перевищує вартість сплачених замовником авансів, відповідач вважає правомірним утримання авансових платежів у рахунок існуючої заборгованості.
Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача заперечив та зазначив про відсутність у позивача обов'язку щодо сплати авансових платежів за спірними замовленнями, оскільки вартість запасних частин та агрегатів, необхідних для виконання робіт, складає менше 20000,00 грн. (п. 2.7 договору). Крім того, рахунки на сплату авансових платежів за цими замовленнями отримані позивачем вже після спливу строку виконання робіт, що підтверджується витягом з реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ «Сільпо-Фуд». Позивач відзначив, що терміни виконання робіт по поточному ремонту обладнання, зазначені в п. 3.9 договору, розпочинаються з моменту направлення замовником замовлення виконавцю (п. 3.10 договору) і виконання зобов'язання відповідача по проведенню робіт з поточного ремонту обладнання обумовлене не сплатою авансів замовником, а направленням ним замовлення на проведення робіт. Крім того, відповідачем частково виконані роботи за вказаними у позовній заяві замовленнями, що доводиться актами надання послуг №31 від 02.01.2019, №32 від 02.01.2019, №33 від 02.01.2019, отже, він мав можливість вчасно виконати роботи без отримання грошових коштів від позивача. Щодо доводів відповідача про наявність заборгованості за виконані послуги, як стверджує позивач, станом на теперішній час за відповідачем обліковується дебіторська заборгованість за договором у сумі 10202,20 грн., будь-яка кредиторська заборгованість позивача перед відповідачем відсутня. Окрім того, жодних заяв про проведення зарахування взаємних зустрічних вимог у відповідності до вимог ст. 601 ЦК України на адресу позивача від відповідача не надходило. Відмова позивача від своїх зобов'язань щодо прийняття робіт вчинена у повній відповідності до ст.ст. 612, 615 ЦК України, тому, враховуючи припинення договору № 8 від 01.08.2018, підстава, на якій відповідачем було набуте майно у вигляді попередньої оплати у сумі 10202,20 грн., відпала і зазначені кошти є безпідставно набутим відповідачем майном в розумінні ст. 1212 ЦК України. Щодо доводів відповідача про виконання ремонтних робіт за актами наданих послуг № 145 від 28.01.2019, № 272 від 25.02.2019, № 715 від 03.06.2019, № 863 від 15.07.2019 позивач зазначив, що 06.12.2019 на адресу ТОВ «Сільпо-Фуд» від відповідача надійшов лист вих. № 046 від 02.12.2019 з вимогою про підписання та повернення на адресу відповідача низки актів наданих послуг, в тому числі наведених актів, на який 11.01.2020 відповідачу направлені вказані акти наданих послуг з «відмовляємо в узгодженні акту з підстав, викладених в листі від 09.01.2020», а також лист від 09.01.2020 з викладенням причин відмови у підписанні актів наданих послуг.
Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач щодо доводів позивача, що строк виконання робіт не пов'язаний зі сплатою авансу, наголосив, що відсутність у договорі строку сплати авансу не змінює його правової природи, як платежу, який передує виконанню робіт, наданню послуг. Відносно не підписання позивачем актів виконаних робіт відповідач зауважив, що відмова позивача від прийняття виконаних робіт висловлена за межами встановлених договором строків, тому не має правового значення.
Представник відповідача у судове засідання 02.12.2020 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Отже, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень” http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася та наразі не припинена.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За період дії карантину та протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України №731-ІХ звернень щодо необхідності реалізації своїх прав від учасників справи не надходило.
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі у судовому засіданні 02.12.2020 за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Товариством з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” (Замовником, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “ФОРТ СЕМА ЛТД.” (Виконавцем, відповідачем у справі) 01.08.2018 укладений договір № 8 про технічне обслуговування та ремонт обладнання (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець за завданням Замовника надає послуги, що включають в себе виконання комплексу робіт, визначених у п. 1.2 договору, а також надання інших послуг та виконання інших робіт передбачених цим договором (надалі - роботи), на умовах і в порядку, передбачених договором та додатками до нього, а Замовник приймає виконані роботи та оплачує їх.
За змістом п. 1.2 Договору, в рамках договору комплекс робіт включає в себе: планове технічне обслуговування (ТО) (п. 1.2.1); поточний ремонт (ПР) (п. 1.2.2); капітальний ремонт (КР) (п. 1.2.3); гарантійний ремонт (ГР) (п. 1.2.4); позаплановий (аварійний) ремонт (АР) (п. 1.2.5); діагностичний контроль (ДК) (п. 1.2.6).
Відповідно до п. 2.1 Договору загальна сума договору складається із сум, зазначених в актах виконаних робіт та актах наданих послуг, підписаних протягом дії договору.
Пунктом 2.7 Договору передбачено, що необхідні для відновлення роботи Обладнання агрегати та запасні частини, вартість яких становить більше 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ, оплачуються Замовником авансом у розмірі 50% їх вартості на підставі рахунку, отриманого Замовником і згідно Кошторису, попередньо узгодженого Замовником на умовах, визначених в п.п.2.3-2.6 договору. Решта 50% вартості сплачується Замовником у строк протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання рахунку та підписання Акту виконаних робіт чи Акту наданих послуг.
Пунктом 2.11 Договору визначено, що акти наданих послуг та акти виконаних робіт складаються Виконавцем на підставі підписаних сторонами технічних актів виконання робіт (ТАВР).
За визначенням п. 3.5 Договору, повідомлення Виконавця про необхідність проведення ремонту обладнання в торгових майданчиках Замовника здійснюється Замовником шляхом надсилання Виконавцю відповідного замовлення.
Згідно із пунктами 3.8, 3.9 Договору роботи по КР виконуються Виконавцем у термін, встановлений в п. 3.9 договору, якщо інші строки виконання робіт по КР не будуть узгоджені сторонами. Для виконання робіт з ПР (у випадках окремо визначених в цьому договорі також і для виконання інших видів робіт) по замовленню Замовника по замовленню встановлені три типи пріоритетів, а саме:
- високий - час реагування 2 години з моменту отримання замовлення, час усунення 24 календарних години з моменту направлення замовлення;
- середній - час усунення 72 календарних години з моменту направлення замовлення;
- низький - час усунення 14 календарних днів з моменту направлення замовлення.
Відповідно до п. 6.1 Договору кожна з наданих Виконавцем послуг оформлюється ТАВРом, кожна з виконаних Виконавцем робіт оформлюється ТАВРом, кожний ТАВР підписується з боку Виконавця - відповідальною особою виконавця, з боку Замовника - керуючим торгового майданчика або особою, яка її заміщує, і завіряється штампом відповідного торгового майданчика та інженером, відповідальним за торговий майданчик.
Згідно з пунктом 6.4. Договору Виконавець зобов'язаний надати Замовнику ТАВР не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалось виконання робіт або надання послуг, вказаних в ТАВРі. ТАВРи, оформлені неналежним чином чи надані Замовнику з порушенням 6.4 договору, Замовником не приймаються та не оплачуються.
Пунктом 6.6 Договору передбачено, що акти виконаних робіт та акти наданих послуг формуються Виконавцем тільки на підставі узгоджених з Замовником ТАВРів. Акт виконаних робіт та акт наданих послуг надається Виконавцем Замовнику не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту настання місяця, наступного за місяцем, у кому здійснювалось виконання робіт або надання послуг, пер6едбачених у цих актах. Замовник повинен розглянути, підписати, та повернути наданий акт виконаних робіт та акт наданих послуг протягом 5 календарних днів з моменту його отримання від Виконавця.
Пунктом 14.1 Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018. Дія договору пролонгувалася.
У відповідності з п. 3.5 Договору Замовником направлено Виконавцю наступні замовлення щодо виконання поточного ремонту обладнання:
- № 978 від 06.08.2018 на заміну нагрівального елементу в розстійній шафі (магазин м.Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 41);
- № 26 від 02.01.2019 про заміну компресора, розпилювача та шлангу в акваріумі (магазин м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155 б);
- № 27 від 02.01.2019 на заміну компресора в акваріумі (магазин м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147);
- № 28 від 02.01.2019 на заміну компресора в акваріумі № 2 (магазин м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору за наведеними замовленнями здійснено попередню оплату робіт з поточного ремонту обладнання на підставі виставлених відповідачем рахунків на загальну суму 20827,20 грн., що підтверджується платіжним дорученнями:
- № 4658441 від 15.08.2018 на суму 251,20 грн. з ПДВ.
- № 4953410 від 23.01.2019 на суму 7096,00 грн. з ПДВ;
- № 4953412 від 23.01.2019 на суму 5840,00 грн. з ПДВ;
- № 4959673 від 28.01.2019 на суму 7640,00 грн. з ПДВ.
Відповідачем зобов'язання за Договором за наведеними замовленнями виконано частково на суму 10625,00 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт:
- № 31 від 02.01.2019 на суму 4323,00 грн. (заміна компресора, розпилювача та шлангу в акваріумі магазину м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155б);
- № 32 від 02.01.2019 на суму 2523,00 грн. (заміна компресору в акваріумі магазину м.Запоріжжя, пр. Соборний, 147);
- № 33 від 02.01.2019 на суму 3779,00 грн. (заміна компресора в акваріумі № 2 магазину м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147).
За доводам позивача, неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення поточного ремонту за наведеними вище замовленнями у визначений Договором строк призвело до відмови позивача від зобов'язань за договором та направлення йому вимоги щодо повернення попередньої оплати в сумі 10202,20 грн.
В листі-вимозі № 1799/-УРС/07/11 від 15.06.2020 позивач зазначив, що внаслідок прострочення виконання ремонтних робіт, він втратив інтерес у виконанні робіт за спірними замовленнями та враховуючи закінчення строку дії Договору, посилаючись на ст. 1212 ЦК України, просив повернути суму передплати в розмірі 10202,20 грн.
Відсутність дій відповідача щодо повернення коштів стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За своєю правовою природою договір про надання послуг № 8 про технічне обслуговування та ремонт обладнання від 01.08.2018 є змішаним договором та містить елементи договорів надання послуг та підряду, оскільки даний договір породжує зобов'язання сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.
За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, з аналізу вищевказаних норм законодавства слідує, що предметом договору підряду є кінцевий результат - предмет матеріального світу, на який замовник набуває речові права, а предметом договору про надання послуг є дія, що приносить користь та вчинюється для задоволення будь-чиїх потреб в процесі її споживання.
Таким чином, за предметом договору № 8 кінцевою метою має бути як певний результат - як виконання різного роду ремонту відповідної якості у визначений договором строк так і надання належних послуг з обслуговування обладнання.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строки виконання поточного ремонту обладнання визначені у п. 3.9 Договору, найтриваліший термін - 14 календарних днів з моменту направлення замовлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, грошові кошти в загальній сумі 10625,00 грн. перераховані позивачем згідно виставлених відповідачем рахунків за замовленнями № 978 від 06.08.2018, № 26 від 02.01.2019, № 27 від 02.01.2019, № 28 від 02.01.2019.
Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що роботи з виконання поточного ремонту за спірними замовленнями відповідачем здійснено частково на суму 10625,00 грн.
Невиконаними за спірними замовленнями залишились роботи на суму 10202,20 грн.
Стосовно перерахованої позивачем суми авансу за спірними замовленнями та суми, на яку залишились невиконаними роботи за цими замовленнями спір між сторонами відсутній.
Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зважаючи на те, що відповідачем сума отриманого авансу та виконання робіт за наведеними вище замовленнями не в повному обсязі не заперечується, як не заперечується розмір залишку авансу за цими замовленнями, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.
Оскільки у визначені Договором строки відповідач до виконання робіт не приступив, в силу ст. 612 ЦК України, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Статтею 615 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Право позивача відмовитись від зобов'язання з прийняття робіт з поточного ремонту встановлене законом, а саме п. 3 ст. 612 Цивільного Кодексу України, згідно з яким якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Враховуючи ту обставину, що внаслідок прострочення виконання відповідачем ремонтних робіт вони втратили інтерес для позивача, позивач відмовився від своїх зобов'язань щодо прийняття робіт за спірними замовленнями та заявив вимогу про повернення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України (лист ТОВ «Сільпо-Фуд» вих. № 1799 від 15.06.2020).
За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї статті застосовуються до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Таким чином, застосування статті 1212 ЦК має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі №910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №904/5844/17.
Вищевикладене свідчить, що авансові платежі перераховані позивачем згідно виставлених відповідачем рахунків, проте, підстава, на якій відповідачем набуте майно у вигляді попередньої оплати за спірними замовленнями у сумі 10202,20 грн., відпала.
Заперечення відповідача стосуються відсутності підстав для застосування норм ст. 1212 ЦК України та наявності у позивача заборгованості за Договором з оплати виконаних робіт за іншими замовленнями, тому він вважає правомірним притримання цих коштів в рахунок заборгованості.
Доводи відповідача щодо зарахування коштів в рахунок заборгованості позивача за іншими замовленнями суд визнав необґрунтованими.
По-перше, акти надання послуг № 145 від 28.01.2019, № 272 від 272 від 25.02.2019, №715 від 03.06.2019, № 863 від 15.07.2019, на які посилається відповідач в якості доказів наявності у позивача заборгованості за Договором за надані послуги, з боку позивача не підписані.
В направленому 11.01.2020 відповідачу листі № -УРС/07/11 від 09.01.2020 позивач відмовив ТОВ «Форт Сема ЛТД.» у підписанні цих актів з тих підстав, що кошторис щодо проведення наведених у них актах роботах ТОВ «Сільпо-Фуд» не узгоджувався; направлені на електронну адресу відповідача зауваження залишені без реагування; акти наданих послуг складаються на підставі підписаних сторонами технічних актів виконання робіт (ТАВР), щодо наведених актів ТАВРи відсутні.
Крім того, обставини господарських відносин сторін та виконання робіт за Договором за іншими замовленнями не є предметом даного позову.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання умов Договору щодо своєчасного та в повному обсязі виконання ремонтних робіт за спірними замовленнями не надав. Факт допущеного порушення не заперечив.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 10202,20 грн. безпідставно збережених коштів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ СЕМА ЛТД.” (69120, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 6; ідентифікаційний код 30709995) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1; ідентифікаційний код 40720198) 10202,20 грн. (десять тисяч двісті дві грн. 00 коп.) безпідставно збережених коштів та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 14.12.2020.
Суддя В.В. Левкут