вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.12.2020м. ДніпроСправа № 904/5450/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", с. Вовчанка Мар'їнського району Донецької області
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення вартості нестачі вантажу у загальній сумі 33 371 грн. 25 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 13.04.2020 № 231, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вартість нестачі вантажу у загальній сумі 33 371 грн. 25 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час перевезення відповідачем вантажу відбулась його часткова втрата.
Ухвалою господарського суду від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
02.11.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що у позивача відсутнє право на пред'явленя позову, оскільки переуступний підпис за накладними № № 53265526, 53295903 вчинено на відомості вагонів, яка не входить до переліку документів, на яких повинен бути вчинений переуступний підпис, а саме: накладна, вантажна, багажна квитанції (ст. 133 Статуту). Згідно з Правилами оформлення перевізних документів накладна та відомість вагонів - це два різних за формою і змістом документи (Додаток № 1 та Додаток № 2 до цих Правил). Тобто, відомість вагонів не є частиною накладної. Крім того, відповідач надав контррозрахунок суми позову, згідно з яким загальна вартість недостачі з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 24 359 грн. 94 коп. Відповідач наголошує, що вантажі, які змерзаються, вважаються вантажами, що здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані. Так, в графі 50 спірних накладних міститься відмітка відправника «Обмаслено в кількості 1%. Вантаж змерзається». Отже, до вантажів, що перевозилися за вказаними накладними, повинна застосовуватися норма недостачі у розмірі 2%. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивач не скористався правом надання відповіді на відзив відповідача.
Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини здійснення відповідачем перевезення вантажу за залізничними накладними; наявність або відсутність вагової недостачі вантажу у вагонах; вартість вагової недостачі вантажу у вагонах; наявність або відсутність вини відповідача у виникненні вагової недостачі вантажу у вагонах та підстав для застосування відповідальності за завдану майнову шкоду.
Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" завантажило вугілля кам'яне:
- у вагони №63486716 в кількості 68600 кг, №53502753 в кількості 67400 кг, № 56626518 в кількості 68100 кг, № 60461019 в кількості 69800 кг, № 53547774 в кількості 67700 кг, № 56214745 в кількості 68100 кг по накладній №53265526 від 08.01.2020;
- у вагони №53531356 в кількості 68800 кг, № 53419644 в кількості 68700 кг по накладній № 53295903 від 11.01.2020 та передало вказаний вантаж для перевезення залізниці (а.с. 20-25).
Згідно з накладними навантаження вище рівня бортів, поверхня вантажу маркована двома повздовжніми борознами. Тара перевірена.
Відповідно до вище перелічених накладних залізниця прийняла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" на станції Курахівка Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов'язалась доставити його на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, одержувач - ДТЕК Запорізька ТЕС ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго".
На станції призначення Енергодар Придніпровської залізниці складені комерційні акти № 476906/31, № 476906/32 № 476906/33, № 476906/34 від 14.01.2020, № 476906/35, № 476906/36 від 15.01.2020, № 476906/43, № 476906/44 від 17.01.2020. (а.с. 11-19).
Згідно з комерційним актом № 476906/31 при контрольному переважуванні вагону №63486716 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 90900 кг, тара - 23500 кг, нетто - 67400 кг, що менше вантажного документу на 1200 кг. Над 1-4 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 6,0 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,4 м. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №476906/32 при контрольному переважуванні вагону №53502753 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 86950 кг, тара - 22200 кг, нетто - 64750 кг, що менше вантажного документу на 2650 кг. Над 1-7 люком виявлене поглиблення вантажу розмірами 1000x100x60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №476906/33 при контрольному переважуванні вагону №56626518 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 87800 кг, тара - 22200 кг, нетто - 65600 кг, що менше вантажного документу на 2500 кг. Над 1-7 люком ліворуч виявлене поглиблення вантажу розмірами 1050х100x60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №476906/34 при контрольному переважуванні вагону №60461019 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 89100 кг, тара - 22400 кг, нетто - 66700 кг, що менше вантажного документу на 3100 кг. Над 1-7 люком ліворуч виявлене поглиблення вантажу розмірами 1050x100x60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №476906/43 при контрольному переважуванні вагону №53547774 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85750 кг, тара - 22000 кг, нетто - 63750 кг, що менше вантажного документу на 3950 кг. Над 1-3 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 4,0 м, шириною 2,0 м, глибиною 0,3 м, над 6-7 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 3,0 м, шириною 1,0 м, глибиною 0,3 м. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №476906/44 при контрольному переважуванні вагону №56214745 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто-83150 кг, тара-22200 кг, нетто-60950 кг, що менше вантажного документу на 7150 кг. Над 1-4 люком праворуч виявлене поглиблення вантажу розмірами 6,0x1,5x0,3 м, над 5-6 люком - розмірами 3,0x1,5x0,3 м, над 7 люком - розмірами 1,5x1,0x0,3 м, над 2 люком праворуч - розмірами 1,5x1,0x0,2 м. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №476906/35 при контрольному переважуванні вагону №53531356 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 86950 кг, тара - 20800 кг, нетто - 66150 кг, що менше вантажного документу на 2650 кг. Над 1 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 1,5 м, на ширину вагону, глибиною 0,3 м, над 5-7 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 4,5 м, шириною 1,2 м, глибиною 0,3 м. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №476906/36 при контрольному переважуванні вагону №53419644 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 89850 кг, тара - 23300 кг, нетто - 66550 кг, що менше вантажного документу на 2150 кг. Над 7 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 1,5 м, на ширину вагону, глибиною 0,3 м, над 1-4 люком виявлене поглиблення вантажу довжиною 5,5 м, шириною 1,2 м, глибиною 0,3 м. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Загальна вартість недостачі, виявленої у вищезазначених вагонах, згідно з розрахунком позивача, складає 33 371 грн. 25 коп.
Позивач розрахував вартість недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, для мінерального палива складає 1% маси, зазначеної в перевізних документах, та просить стягнути її з відповідача, що і є причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частини 1, 2 ст. 306 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
За приписами ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (частини 2, 3 статті 308 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Абзац 2 ч. 1 ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) визначає, що вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
За приписами ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей, внесених до накладної, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними в накладній.
Згідно зі ст. ст. 110, 111, 113 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли, зокрема, вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу (абз. 3 та 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
Залізниця прийняла перелічені вище вагони без будь-яких зауважень щодо повноти завантаження, його технічного стану. Наведене свідчить, що на момент передачі вказаних вагонів з вантажем залізниці до перевезення були відсутні будь-які зазори, нещільності тощо, що могли привести до втрати вантажу при перевезенні.
За вказаних обставин, відповідальність за втрату вантажу під час перевезення слід покласти на залізницю.
Так, ст. 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема обставин невідповідності маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Зокрема, даною нормою передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані. Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - при перевезенні вантажів у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, - для мінерального палива.
З огляду на те, що кам'яне вугілля є твердим мінеральним паливом і у залізничних накладних № № 53295903, 53265526 відсутні відомості щодо прийняття залізницею до перевезення вантажу у вологому стані (зазначено вантаж у твердому стані, вологість 0%), суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення відповідальної недостачі вугілля з урахуванням норми недостачі, яка становить 1% маси, - для мінерального палива.
Таким чином, відповідальна недостача вугілля під час перевезення становить:
- у вагоні №63486716 (1200-686) 514 кг, або 0,514 т,
- у вагоні №53502753 (2650-674) 1976 кг або 1,976 т,
- у вагоні №56626518 (2500-681) 1819кг або 1,819т,
- у вагоні №60461019 (3100-698) 2402 кг, або 2,402 т,
- у вагоні №53547774 (3950-677) 3273 кг, або 3,273 т,
- у вагоні №56214745 (7150-681) 6469 кг або 6,469 т,
- у вагоні №53531356 (2650-688) 1962 кг або 1,962 т,
- у вагоні №53419644 (2150-687) 1463 кг, або 1,463 т.
Згідно з довідкою відправника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" вартість 1 тонни відвантаженого вугілля становить:
- у вагонах № 63486716, № 53502753, № 56626518, № 60461019, № 53547774, № 56214745 за накладною №53265526 - 1 645,57 грн. з ПДВ;
- у вагонах № 53531356, № 53419644 за накладною № 53295903 - 1 838,45 грн. з ПДВ. (а.с. 27).
Враховуючи вартість 1 тонни вугілля кам'яного з ПДВ, вартість недостачі у вагоні № 63486716 склала 845,82 грн., у вагоні № 53502753 - 3 251,65 грн., у вагоні № 56626518 - 2 993,29 грн., у вагоні № 60461019 - 3 952,66 грн., у вагоні № 53547774 - 5 385,95 грн., у вагоні № 56214745 - 10 645,19 грн., у вагоні № 53531356 - 3 607,04 грн., у вагоні № 53419644 - 2 689,65 грн..
Загальна вартість недостачі, виявленої у вищезазначених вагонах, з урахуванням норми природної втрати, складає 33 371 грн. 25 коп.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до наявних у матеріалах справи документів вантаж був відправлений у належній кількості, однак при прибутті вантажу комерційними актами встановлена недостача такого вантажу.
Враховуючи те, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за недостачу, що утворилась під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної втрати. Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.
Згідно зі ст. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
За приписами статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Відповідно до переуступного напису, зробленого на накладних одержувачем, право на пред'явлення позову передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська".
Доводи відповідача про те, що у позивача відсутнє право на пред'явлення позову, суд вважає безпідставними, враховуючи таке.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною.
Тобто, відомість вагонів є додатком до накладної і, відповідно, її складовою частиною, якщо, як у спірних відносинах, здійснюється групова відправка, що й підтверджується залізничними накладними, в яких у 54 графі зазначені відомості вагонів.
Відповідно, переуступні підписи вчинено в документі, передбаченому ст. 133 Статуту - залізничних накладних.
За таких обставин, позивач має право на пред'явлення даного позову з урахуванням ст. 133 Статуту.
Щодо посилання відповідача у відзиві на необхідність застосування норми природної втрати у розмірі 2 % маси нетто вантажу, суд зазначає таке.
Як вже зазначалося вище, відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів з мінеральним паливом -вугіллям кам'яним, становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.
Згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) "Вугілля кам'яне, антрацит; брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам'яного вугілля" (код товару 2701) відноситься до групи товарів 27 "Палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні".
В залізничних накладних № № 53295903, 53265526 відсутні відомості про те, що спірний вантаж було відправлено вантажовідправником вантажоодержувачу у вологому стані. Згідно з ДСТУ 4083:2012 "Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях" для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W r t, має бути не більше ніж 16,0 % (п.4.3.). Один із основних показників якості вугілля кам'яного є волога, яка за даними спірних накладних у вугіллі марки Г- газовий (Г1) Р (0-100) не перевищує гранично допустиму норму, що підтверджується відповідними записом у графі 20 перевізного документа "Вантаж в твердому стані.”.
Відповідно до розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України від 19.03.2002 за № 163, цей стандарт поширюється на антрацит, кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, а також на продукти їх перероблення (в подальшому - паливо) і встановлює метод визначання грануло-метричного складу-палива.
З урахуванням визначення національними стандартами України кам'яного вугілля як твердого мінерального палива, при видачі вантажу з кам'яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1 % маси вантажу.
Стосовно доводів відповідача щодо змерзання вантажів слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, (надалі - Правил перевезення вантажів, які змерзаються), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644, вугілля кам'яне відноситься до вантажу, який змерзається, оскільки перевозиться навалом і при температурі нижче 0 градусів по Цельсію втрачає свої властивості сипучості внаслідок змерзання окремих часток вантажу між собою та примерзання їх до підлоги та стін вагона.
За п. п. 7, 12 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, профілактичні заходи від змерзання вантажів застосовуються в період з 15 листопада до 1 березня, а вибір профілактичних засобів, передбачених цими Правилами, або інших засобів провадиться відправником у залежності від роду вантажу, технології вивантаження та подальшої переробки вантажу. При цьому відправник зобов'язаний зазначити в накладній у графі "Заяви та відмітки відправника" про відсотки вологості вантажу та про застосовані заходи від змерзання (п.9), в іншому випадку станція відмовляє у прийманні до перевезення вантажу, якщо в накладній не вказано про застосовані заходи від змерзання (п.11).
Так, з метою дотримання відправником вантажу встановлених норм перевезення вантажів, які змерзаються, та профілактичних заходів, та недопущення затримки розвантаження вагонів; змерзання вантажу, який не може бути вивантажений внаслідок втрати сипучості, було застосовано засоби профілактики від змерзання, як обмаслення, про що свідчать зазначені у графі 50 накладних відомості. У разі не виконання профілактичних засобів проти змерзання вантажів, прибулий у замерзлому стані вантаж технічно не можливо вивантажити шляхом перекидання напіввагона в вагоноперекидачеві. Такий вантаж вивантажується вручну частинами після кайлування, дробіння, що значно збільшує час на вивантаження.
Таким чином, правове регулювання перевезення вантажу, що змерзається, регулює питання, пов'язане не з природньою втратою вантажу внаслідок його вологості, а із втратою вантажем властивості сипучості та вжиттям заходів проти його примерзання до підлоги та стін вагона.
Враховуючи викладене, суд вважає посилання відповідача у відзиві про необхідність застосування норми природної втрати у розмірі 2 % маси нетто вантажу необґрунтованим.
За встановлених обставин, в порушення ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не довів обставин, які звільняють його від відповідальності за недостачу вантажу.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості недостачі вантажу у розмірі 33 371 грн. 25 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (85621, Донецька область, Мар'їнський район, с. Вовчанка, вул. Нагорна, 1А, код ЄДРПОУ 33959754) вартість недостачі вантажу у розмірі 33 371 грн. 25 коп. (тридцять три тисячі триста сімдесят одну грн. 25 коп.) та 2 102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 11.12.2020
Суддя І.А. Рудь